Ухвала суду № 71768485, 22.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12925/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.01.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Феєра І.С., Вотьканича Ф.А. з участю секретаря Федич Т.О., прокурора Ісака В.М., підозрюваного ОСОБА_3, захисника - адвоката Мелай М.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/777/32/2018 за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області Вовк М.М. про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_3, в якому прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2017.

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючого директором Великобичківського консервного заводу, одруженого, не судимого, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Натомість запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 застосовано особисте зобов'язання та зобов'язано його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється в тому, що приблизно о 09:20 11.09.2017 під час керування автомобілем марки «Mitsubishi L 200» НОМЕР_2 вулицею Івана Франка в м. Хуст у напрямку м. Тячів порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, розпочав обгін автомобіля «Opel Astra» НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7, виїхав на смугу зустрічного руху і навпроти будинку № 201, зі швидкістю приблизно 60 км/год, вчинив наїзд на ОСОБА_8, який, на мопеді «Piaggio» без реєстраційного знака, перетинав проїзну частину «з права наліво по напрямку руху транспортних засобів» та «частково контактував» із автомобілем «Opel Astra» НОМЕР_1, після чого упав на проїзну частину дороги, де на нього наїхав автомобіль «Mitsubishi L 200» НОМЕР_2. При цьому потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, які стали безпосередньою причиною його смерті.

20.12.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України.

В клопотанні ставилося питання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.

Клопотання мотивоване тим, що підозра ОСОБА_3 ґрунтується на даних протоколу огляду місця події, доданої до нього схеми, протоколу огляду транспортного засобу, висновків судової автотехнічної, транспортно-трасологічної та судово-медичної експертиз, що він скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, перебуваючи на волі, може виїхати з постійного місця проживання з метою переховування від органів досудового розслідування і суду та ухилення від виконання процесуальних обов'язків, а менш суворий запобіжний захід цим ризикам запобігти не спроможний.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя в ухвалі зазначив, що ОСОБА_3 є людиною похилого віку, має постійне місце проживання, де проживає з дружиною, постійне місце роботи і дохід, характеризується позитивно, відшкодував завдані злочином збитки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що потерпіла претензій до нього не має.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в учиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке йому загрожує покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, проживає поряд з державним кордоном, з метою переховування від органу досудового розслідування і суду та ухилення від виконання процесуальних обов'язків може безперешкодно виїхати за межі України. Наполягає на застосуванні щодо ОСОБА_3 домашнього арешту, а тому просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали та доводи апеляційної скарги, промову прокурора на підтримання апеляційних вимог, заперечення підозрюваного і захисника, які вважали, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, судові дебати, перевірив матеріали провадження і приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про домашній арешт ОСОБА_3 та приймаючи рішення про відмову в його задоволенні, слідчий суддя додержав вимоги ст.ст. 132, 176 - 178, 181 193, 194 КПК, дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дав їм належну оцінку.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та наявність ризику, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду слідчим суддею визнані, їх існування в апеляційній скарзі не оспорюється. Проте відомостей, які давали б підстави вважати, що запобігти вказаному ризику без застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт неможливо, або що запобігти йому застосований слідчим суддею запобіжний захід не спроможний, а також доказів існування інших заявлених у клопотанні ризиків Апеляційному суду не надано.

Характер та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, наявність ризику його переховування від органу досудового розслідування і суду, оскільки сторона захисту його існування також не оспорює, відомості про особу підозрюваного, вказані в оскарженій ухвалі, переконують у тому, що ступінь втручання у його права і свободи, на яких наполягає прокурор, в даний час не є виправданим.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.12.2017, якою відмовлено в застосуванні щодо ОСОБА_3, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжного заходу в виді домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: