Ухвала суду № 71768118, 22.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/108/2018(м)

241/894/17

Категорія: ч.2 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України

Головуючий у суді 1-ої інстанції: суддя Вайновська О.Є.

Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

та справах про адміністративні правопорушення

Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Бєдєлєва С.І., Демяносова О.В.

при секретарі Папакіній К.Ю.

за участю прокурора Заіки О.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі кримінальне провадження №12017050710000316 від 30.06.2017 року за апеляційною скаргою прокурора Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Нікітіної К.О. на вирок Володарського районного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кальчик Нікольського району Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та йому призначено покарання: за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України - 6 років позбавлення волі без конфіскації майна; відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 29 червня 2017 року, близько 22.40 год., у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території бази відпочинку «Металург» по вулиці Набережній в с. Юр'ївка Мангушського району Донецької області, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме: сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 5700 гривень, мобільний телефон марки «NOKIA RM 1011» вартістю 413 гривень 33 копійки, чоловічий гаманець торгівельної марки «MONICE» вартістю 219 гривень 22 копійки, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 6332,55 гривні.

Він же, 30 червня 2017 року, близько 03.00год., у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території селянського фермерського господарства «Костянтин» (СФГ «Костянтин») у селищі Ялта Мангушського району Донецької області, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, а саме через незачинені двері потрапив до салону колісного трактору марки МТЗ-80, реєстраційний номер 07970АН, що належить СФГ «Костянтин», після чого за допомогою ключа, знайденого в салоні, запустив двигун вказаного трактора та поїхав на ньому по смт. Ялта Мангушського району Донецької області, спричинивши СФГ «Костянтин» матеріальну шкоду на суму 67776,80 гривень.

Він же, 30 червня 2017 року, близько 04.00год., у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №1/28 по вулиці Центральній в смт. Ялта Мангушського району Донецької області, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, через незачинені двері потрапив до салону автомобіля марки ВАЗ 21053, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5, після чого за допомогою ключа, знайденого в салоні, запустив двигун вказаного автомобіля та поїхав на ньому по селищу Ялта Мангушського району Донецької області, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 21510,23 гривень.

Він же, 30 червня 2017 року, близько 04.30год., у стані алкогольного сп'яніння, через незачинені двері потрапив у приміщення операторської АЗК «AVIA-P», розташованої по провулку Донбаському, 14 в смт. Ялта Мангушського району Донецької області, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме: жіночу сумку «Rоnaerdo» вартістю 136,67 гривень жіночий гаманець вартістю 44,37 гривні, мобільний телефон «SAMSUNG GT-C3520» вартістю 366,75 гривень, грошові кошти в сумі 1200 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 1747,79 гривень; майно ОСОБА_7, а саме мобільний телефон «BRAVIS Light» вартістю 326,67 гривень з картою пам'яті об'ємом 1 Гб вартістю 45 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 371,67 гривня; майно ОСОБА_8 - мобільний телефон «HTC Desire 310» вартістю 296,67 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму; грошові кошти в сумі 1631,80 гривня, що належать ПП «Автодизайн», спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Нікітіна К.О. подала апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи висновків суду щодо доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому покарання без конфіскації майна, не навів мотивів, чому не застосовано щодо ОСОБА_3 додаткове покарання, не врахував, що останній вчинив чотири корисливих кримінальних правопорушення, з яких два є тяжкими, а два середньої тяжкості, а також залишив поза увагою, що останній раніше неодноразово судимий за корисливі злочини та за незаконне заволодіння транспортним засобом, засуджувався у тому числі і до покарання у виді конфіскації майна, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочини проти власності, що свідчить про його схильність до одержання незаконної наживи, стабільну протиправну поведінку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні вимоги та просив їх задовольнити, обвинуваченого, який просив апеляційну скаргу прокурора вирішити на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції кримінальне провадження розглянуто у відповідності з частиною 3 статті 349 КПК України, без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Апеляційна скарга прокурора містить в собі лише доводи для зміни вироку в частині призначеного покарання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, у зв`язку з чим фактичні обставин справи колегією суддів не обговорюються та не перевіряються.

Згідно вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суди зобов'язані дотримуватися загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про особу винного та обставини справи, що обтяжують чи пом'якшують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 59 ч.2 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Особливістю конфіскації майна є те, що вона: 1) може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в санкціях норм Особливої частини КК; 2) встановлена за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

У санкції ч.2 ст. 289 КК України конфіскація майна передбачена як факультативне додаткове покарання, тому питання про доцільність призначення конфіскації майна вирішується на розсуд суду, з урахуванням обставин конкретної справи та даних про особу винного.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3, врахував тяжкість та обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та середньої тяжкості, прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, попередні судимості за корисливі злочини не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, не працює, хоча підробляє тимчасовими заробітками, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Судом також враховано думку потерпілих ОСОБА_5 та представника юридичної особи СФГ «Костянтин» ОСОБА_9, яким спричинена злочином шкода відшкодована шляхом повернення транспортних засобів, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ці потерпілі не мають, на суворому покаранні не наполягали.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції частини кримінального закону, який передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

Такий висновок суду цілком відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, тому колегія суддів з ним погоджується.

Колегія суддів також звертає увагу на відсутність тяжких наслідків, завданих незаконним заволодінням транспортними засобами, оскільки як встановлено судом першої інстанції зазначені транспортні засоби повернуті власникам, які не мають до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру та не наполягали на призначенні йому суворого покарання.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у виді конфіскації майна, прокурор посилається на його минулі судимості за корисливі злочини.

Колегія суддів вважає, що ці доводи не заслуговують на увагу.

Так в матеріалах кримінального провадження відсутні данні на підтвердження заволодіння ОСОБА_3 транспортними засобами з корисливих мотивів. Не спростовує це і прокурор в своїй апеляційній скарзі.

Сукупність наведених обставин приводить колегію суддів до переконання, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є факультативним за санкцією частини 2 статті 289 КК України, є недоцільним.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора. Судом першої інстанції матеріальний закон застосований правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні вироку не встановлено, апеляційних підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись статями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Володарського районного суду Донецької області від 07.11.2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Преснякова А.А.

Бєдєлєв С.І.

Демяносов О.В.