Рішення № 71767649, 23.01.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8622/17

Провадження № 2/265/452/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 січня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

за участю секретаря Єфремової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2017 року позивач в особі директора Маріупольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача незаконно одержані ним кошти в сумі 13372,69 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 20 березня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) йому статусу безробітного, на підставі якої йому було поновлено статус безробітного з 17 березня 2017 року. Відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками безробітного, які передбачені Законом України «Про зайнятість населення. Однак під час перебування на обліку відповідач знехтував своїм обов’язком та не повідомив про факт працевлаштування. Як було встановлено, 14 липня 2017 року між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 був укладений трудовий договір, про що ОСОБА_1 Центр зайнятості не повідомив. Зазначені обставини призвели до незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю за період з 14 липня 2017 року по 12 жовтня 2017 року (останній день виплати) в сумі 13372,69 гривень.

Представник позивача ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що зазначив у заяві та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибув. Судові повітки надсилались рекомендованими листами із повідомленням за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверти були повернуті поштовим відділенням без отримання адресатом, за закінченням строків зберігання.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) однією з умов ухвалення заочного рішення є не подання відповідачем відзиву. Нормами ЦПК України, які діяли на момент відкриття провадження у справі, не передбачено подання відзиву відповідачами, у зв'язку з чим суд, відкриваючи провадження у даній справі, не пропонував відповідачу надати відзив. Відповідач в судові засідання неодноразово не з'являвся, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався. Тому суд вважає, що наступне відкладення розгляду справи з пропозицією надання відповідачем відзиву, а позивачем - відповіді на відзив, порушить право позивача на розгляд справи в межах розумних строків. При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача, за якою він не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку. На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в заочному порядку, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі за текстом – Закон № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі за текстом – Закон № 1533-III) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Встановлено, що 20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Маріупольського міського центру зайнятості про надання (поновлення) йому статусу безробітного.

Як вбачається з персональної картки ОСОБА_1, витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості відносно останнього:

ОСОБА_1 поновлено статус безробітного з 17 березня 2017 року (наказ НТ 170320 від 20 березня 2017 року);

поновлено допомогу по безробіттю з 17 березня 2017 року по 29 жовтня 2017 року (наказ НТ 170320 від 20 березня 2017 року);

розпочато виплату допомоги по безробіттю з 17 березня 2017 року (наказ НТ 170320 від 20 березня 2017 року);

скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90 календарних днів, з 27 вересня 2017 року по 11 жовтня 2017 року (наказ НТ 170929 від 29 вересня 2017 року);

скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк до 90 календарних днів з 12 жовтня 2017 року по 29 жовтня 2017 року (наказ НТ 171006 від 06 жовтня 2017 року);

припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з припиненням реєстрації безробітного, встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи з 13 жовтня 2017 року (наказ НТ 171013 від 13 жовтня 2017 року).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 1297, складеним Маріупольским міським центром зайнятості від 13 жовтня 2017 року, встановлено, що 14 липня 2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір, відповідно до розділу 1 якого договір є безстроковим.

Даним актом також зафіксовано, що нарахування та отримання доходу ОСОБА_1 відображено у розрахунковій платіжній відомості № К-8 за липень 2017 року та у звіті податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за Формою 1ДФ за ІІІ квартал 2017 року.

Зафіксовані в акту обставини підтверджуються також копією наказу ФОП ОСОБА_3 від 13 липня 2017 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу, повідомленням ФОП ОСОБА_3 про прийняття працівника на роботу, копією трудового договору, укладеного 14 липня 2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1, копією розрахунково-платіжної відомості № К-8 за липень 2017 року, згідно якої за 12 днів роботи у липні 2017 року ОСОБА_1 було нараховано до сплати 1487,57 гривень.

Як вбачається з трудового договору та наказу ФОП ОСОБА_5 від 31 липня 2017 року № 61-у ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням 31 липня 2017 року.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. При цьому згідно із ч. 3 наведеної норми сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в сенсі наведених норм та викладених обставин ОСОБА_1 втратив право на отримання допомоги по безробіттю з моменту укладення трудового договору з ФОП ОСОБА_3 від 14 липня 2017 року.

Неподання ж відповідачем відомостей про працевлаштування та отримання ним доходу призвело до незаконного нарахування йому та виплати допомоги по безробіттю за період з 14 липня 2017 року по 12 жовтня 2017 року включно у загальній сумі 13372,69 гривень, що підтверджується витягом з наказів Маріупольського міського центру зайнятості від 13 жовтня 2017 року.

Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову.

Таким чином, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1600 гривень (розрахований на момент подачі поову до суду).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Маріупольського міського центру зайнятості, ЄДРПОУ 24815706, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 84-б, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 14 липня 2017 року по 12 жовтня 2017 року у розмірі 13372 (тринадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні 69 копійок, яку перерахувати на р/р № 37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено та підписано 23 січня 2018 року.

Суддя