Ухвала суду № 71767167, 24.01.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/5879/17

1-кп/221/205/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Чальцевої Т.В.,

при секретарі судового засідання - Сєрих І.С.,

за участю прокурора - Лісодіда В.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - Черкаса В.М, Довженка В.І.,

Д’яконової К.І.,

провівши в залі суду м. Волноваха підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000211 від 03.03.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Володимирівка Волноваського району Донецької області, старшого оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Докучаєвська Донецької області, заступника начальника відділу розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Волноваського районного суду Донецької області надійшов вказаний обвинувальний акт.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 20.11.2017 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю обвинувачених, їх захисників та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, оскільки акт відповідає вимогам закону та відповідне кримінальне провадження підсудне Волноваському районному суду Донецької області.

Крім того, від прокурора надійшло клопотання про об'єднання даного кримінального провадження із кримінальним провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх захисники Довженко В.І, Черкас В.М., Д’яконова К.І. з позицією прокурора не погодились, висловились проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та проти об'єднання кримінальних проваджень.

Крім того, захисники обвинуваченого ОСОБА_2 - Довженко В.І., Д’яконова К.І. та захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Черкас В.М. заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт складено із істотними порушеннями вимог діючого кримінально-процесуального законодавства.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши зміст обвинувального акту та додані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на наступне.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування; обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

- анкетні відомості кожного обвинуваченого ( прізвище, ім'я по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

- анкетні відомості кожного потерпілого ( прізвище, ім'я по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,

- правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

- формулювання обвинувачення тощо.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у обвинувальному акті не зазначені відомості щодо громадянства обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.к.п. 4, 8), що є грубим порушенням вимог ч.2 п.2 ст. 291 КПК України.

З обвинувального акту вбачається, що:

- ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 80 000 гривень (а.к.п. 8);

- крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4 200 долларів США (а.к.п. 10 );

- крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 000 долларів США (а.к.п. 6).

Вказані особи ( ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, звернулись з відповідними заявами до правоохоронних органів ( а.к.п.58-61), щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності,відповідні відомості маються в реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.к.п. 14) .

Попри наявність вказаних вище заяв до правоохоронних органів та зафіксований безпосередньо у обвинувальному акті факт того, що ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, завдано майнову шкоду кримінальним правопорушення, вказані особи не залучені в якості потерпілих. Натомість, в обвинувальному акті зазначено, що «потерпілих від кримінального правопорушення під час досудового розслідування не встановлено» (а.к.п. 19). Даний факт свідчить про грубе порушення вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, зокрема ч.1, 2 ст. 55 Кримінально-процесуального Кодексу України, згідно якої « потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого» та вимог ч.3 ст.. 291 КПК України в частині відсутності у обвинувальному акті і реєстрі матеріалів досудового розслідування анкетних відомостей кожного потерпілого.

Зміст ст.91 КПК України дозволяє дійти висновку, що до фактичних обставин кримінального правопорушення відносяться факти і обставини, наведені в ч.1 вказаної статті, якими зокрема є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2, ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КК України, при цьому в обвинувальному акті не зазначено дату, час, місце скоєння інкримінованого обвинуваченим правопорушення - зокрема зазначено лише « в той же день», але який саме - з обвинувального акту не вбачається, чи взагалі відсутні дати скоєння інкримінованого обвинуваченими правопорушення ( епізод з ОСОБА_11 - а.к.п. 7, 8 12). Наведені факти не тільки порушують приписи ст.. 291 КПК України, а й впливають на визначення підсудності розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки згідно вимог ч.1 ст. 32 КПК України, « Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування».

Кваліфікуючи діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3 за ч.3 ст. 368 та ч.3 ст. 369-2 КК України, в обвинувальному акті неодноразово зазначено, що «реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб тощо (а.к.п. 7, 9, 12). Однак, при цьому, в обвинувальному акті не зазначено, чи висунута ОСОБА_6 підозра, чи він притягнений до кримінальної відповідальності чи то матеріали у відношенні нього виділені у окреме провадження тощо, не визначена роль ОСОБА_6 у вчинених ОСОБА_2, ОСОБА_1 злочинах, не визначено, чи є він співучасником даних злочинів, тобто обвинувачення не є конкретними, коректним та процесуально чітким, що позбавляє суд можливості чітко визначити межі обвинувачення та порушую право обвинувачених на захист.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступний факт: в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, ОСОБА_6, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КПК України, у той час як провина особи у скоєнні певних кримінальних правопорушень встановлюється виключно вироком суду. При пред'явленні обвинувального акту до суду особа лише обвинувачується, а не визнається винною, у скоєнні інкримінованих правопорушень. Некоректне формулювання обвинувального акту порушує як вимоги діючого кримінально - процесуального законодавства України, так і презумпцію невинуватості особи.

Аналогічні недоліки містяться і в частині складання обвинувального акту у відношенні ОСОБА_1 - в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_6, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 368 КПК України, у той час як провина особи у скоєнні певних кримінальних правопорушень встановлюється виключно вироком суду. Тим самим в черговий раз порушуються як вимоги діючого кримінального процесуального законодавства України, так і презумпцію невинуватості особи.

Все вищевикладене вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам ч.2 ст.291 КПК України.

Відсутність в обвинувальному акті повних анкетних відомостей обвинувачених (зокрема, громадянства), незалучення осіб в якості потерпілих та, як наслідок, відсутність в обвинувальному акті повних анкетних відомостей потерпілих та розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відсутність фактичних обставин кримінального правопорушення, некоректне формулювання обвинувачення унеможливлює суд вірно визначити підсудність вказаного кримінального провадження та чітко визначити межі судового розгляду, що, у свою чергу, позбавляє обвинувачених та їх захисників можливості якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження.

Наведене відповідає правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 24.11.2016 по справі №5-328кс16, а також практиці Європейського суду з прав людини, який зазначав, що важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду у кримінальній справі є надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи («Донченко проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не є таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Зазначені недоліки обвинувального акту позбавляють суд можливості призначити кримінальне провадження до судового розгляду та є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, що узгоджується з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, який надає таке право суду у підготовчому судовому засіданні.

Також суд звертає увагу на наступне:

- при прийнятті даного рішення суд не досліджував жодного доказу, а тому не вдався до оцінки доказів, їх належності чи допустимості;

- суд не давав оцінку обставинам кримінального правопорушення, а лише зазначив на відсутність обов'язкових відомостей, які мають міститись в обвинувальному акті;

- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який не містить відповідних відомостей, означало б призвести до порушення права на захист обвинуваченого і до можливого скасування вищою інстанцією судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи судом, з підстав порушення права на захист;

- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який не містить відповідних відомостей, розраховуючи на зміну обвинувачення прокурором в майбутньому, суд не може, так як зміна обвинувачення це право, а не обов'язок прокурора.

З огляду на викладене, клопотання, заявлені захисниками Довженко В.І., Д’яконовою К.І., Черкасом В.М., та їх підзахисними ОСОБА_2, ОСОБА_1 щодо повернення обвинувального акту прокурору підлягають задоволенню.

Клопотання прокурора про об'єднання кримінальних проваджень суд вважає передчасно заявленим, у зв'язку з чим залишає його без розгляду.

Керуючись ст. 110, 291, п.3 ч.3ст.314, 334 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000211, за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Т.В. Чальцева