Рішення № 71766844, 15.01.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11431/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2018 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючого судді Медінцевої Н.М.

при секретарі Припростій-Черняк О.О.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Бахмут справу за адміністративною заявою представника позивача адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання повторного розгляду, вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

17.10.2017 рокупредставник позивача адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання повторного розгляду, вчинення певних дій, посилаючись на те, що він має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі – Список № 1), надавши необхідні для цього документи.

Рішенням ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 22 від 25.04.2017р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Враховуючи те, що позивачу не було підтверджено період роботи на пільгових умовах за Списком № 1 з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. у зв'язку з відсутністю відомостей про зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах, відсутністю відповідних даних у трудовому архіві та ліквідацією підприємства, на якому у спірний період працював позивач, а також правонаступника цього підприємства, позивач звернувся до відповідача та Комісії з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про встановлення трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з роботою повний робочий день на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на підставі показань трьох свідків, які особисто знають позивача по спільній роботі на одному підприємстві і мають документи про свою роботу за час з 18.02.1988р. по 21.01.1992р., а також додав відповідні документи.

Проте згідно з листами № 294/Ф-19-01-01 від 22.08.2017р. та № 9453/02-1 від 23.08.2017р. вказана заява та додані до неї документи не були розглянуті по суті та були повернуті позивачу з посиланням на те, що підтвердження пільгового стажу показаннями свідків не передбачено.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 22 від 25.04.2017 року.

Зобов»язати Бахмутське об»єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути та вирішити питання щодо призначення йому з 21.11.2016 року пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням показань свідків про підтвердження періоду роботи з 18.02.1988 року по 21.01.1992 року протягом повного робочого дня та із зарахуванням до пільгового трудового стажу періодів роботи з 18.02.1988 року по 21.01.1992 року та з 12.10.1999 року по 31.05.2001 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, - ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його користь судовий збір в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Зобов»язати Бахмутське об»єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2018року на підставі ч. 3 ст. 12 КАС України в редакції від 3 жовтня 2017 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

01.11.2017 р. за № 33109 відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України № 213-VIII від 02.03.2015 року) право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 21 року (у разі звернення з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Згідно ОСОБА_5 № 18-1 від 10.11.2006 року «Про Порядок підтвердження періодів роботи, що враховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років» пільговий стаж по архівним довідкам, наданим архівними установами, підтверджуються Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників про обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняла рішення № 15/84 від 14.04.2017 року про зарахування до пільгового стажу за списком № 1 з 04.01.1999 по 11.10.1999 на пільгових умовах за Списком № 1 (за винятком періодів відсутності нарахування заробітної плати, відпустки без збереження заробітної плати) на посаді коваля ручного кування в ВАТ «Сіверський комбінат»; за рішенням Комісії № 15/84 від 14.04.2017 року ОСОБА_2 відмовлено у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком № 1:

а) з 18.02.1988 по 21.01.1992 на посаді підземного кріпильника в Сіверському доломітному комбінаті, так як відсутні відомості про зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах;

б) з 12.10.1999 по 19.06.2000 на посаді коваля ручного кування в ВАТ «Сіверський комбінат» у зв»язку з відсутністю атестаційних місць;

в) з 20.06.2000 по 31.05.2001 на посаді коваля ручного кування в ВАТ «Сіверський комбінат» у зв»язку з тим, що наявні невідповідності в назві підприємства в наказі «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» від 20.06.2000 № 127 та у додатках до нього.

Таким чином, загальний стаж ОСОБА_2 складає 30 років 4 міс. 21 день, пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає 4 роки 0 міс. 28 днів.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 16.02.2017 року у зв»язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 буде мати при досягненні 56-річного віку згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме з 22.11.2022 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 наполягав на задоволенні позову по справі за вищевказаною адміністративною заявою, просив його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2 підтримав думку позивача ОСОБА_2, просив позов задовольнити в повному обсязі а підставі доводів, викладених в заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, заперечував проти заявлених вимог, просив в позові відмовити в повному обсязі на підставі наданих до суду заперечень.

З»ясувавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши обставини у їх сукупності, суд вважає достатніми підстави для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставин даної справи в судовому засіданні підтверджені показаннями свідків.

Так, свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 він знає, вони знаходяться в дружніх відносинах, разом працювали на Сіверському доломітному комбінаті в шахті № 6. Йому достовірно відомо, що ОСОБА_2 працював кріпильником, повний робочий день, і в першу, і в другу зміну, це були 80-і – 90-і роки. Сам він був вільнонайманим робітником, потім працював в лаві забійником. Вони разом з ОСОБА_2 їздили на роботу в одному автобусі, їх зміни співпадали.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він знає ОСОБА_2 з часу роботи на шахті № 6 Сіверського доломітного комбінаті, де він був начальником ділянки. ОСОБА_2 був його підлеглим, працював кріпильником. Приблизно з 1989 року до 1992 року проводилося скорочення, та ОСОБА_2 за переводом пішов працювати на вугільну шахту. Йому достовірно відомо, що ОСОБА_2 працював повний робочий день, спеціальностей або професій з неповним робочим днем на шахті зовсім не було передбачено. Стаж кріпильника вважається суто підземним стажем, на поверхні спеціальність кріпильника не передбачена. З 2000 року він (ОСОБА_7Д.) вийшов на пенсію, йому зарахували підземний стаж, і він отримує пільгову пенсію шахтаря. В його трудовій книжці не було відміток про повний або не повний робочий день, отже у працівників пенсійного фонду навіть не виникало запитань, пов»язаних з цим, при оформленні його пільгової пенсії. Атестація робочих місць проводилася на підприємстві, маються накази по всіх робітниках, при обчисленні його пільгової пенсії ці дані були враховані.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_2 він знає, вони робили разом в шахті № 6 Сіверського доломітного комбінату, ОСОБА_2 працював кріпильником, повний робочий день, і в першу, і в другу зміну, це були 80-і – 90-і роки. Сам він (ОСОБА_8О.) працював відкатником, пішов на пенсію за пільговим стажем. В його трудовій книжці відсутні записи про тривалість робочого часу (повний або неповний робочий день). Йому призначена пенсія на пільгових умовах пенсійним фондом без втручання суду.

Судом встановлено, що Рішенням ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 22 від 25.04.2017р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Приймаючи вказане рішення, Бахмутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виходило з того, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.04.2017р. № 15/84 позивачу відмовлено в підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1:

1)з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. на посаді підземного кріпильника в Сіверському доломітному комбінаті, так як відсутні відомості про зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах;

2)з 12.10.1999р. по 19.06.2000р. на посаді коваля ручного кування в ВАТ «Сіверський комбінат» у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць;

3)з 20.06.2000р. по 31.05.2001р. на посаді коваля ручного кування в ВАТ «Сіверський комбінат» у зв'язку з тим, що наявні невідповідності в назві підприємства в наказі «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» від 20.06.2000р. № 127 та у додатках до нього.

Разом з тим таке рішення пенсійного органу є незаконним з наступних підстав.

У спірному рішенні відповідачем встановлено та позивачем не оспорюється, що позивач має загальний страховий стаж 30 років 4 місяці 21 день, з яких в період з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. позивач працював кріпильником підземним; в період з 30.01.1992р. по 20.02.1996р. – гірником гірничих виробок; в період з 4.01.1999р. по 31.05.2001р. – ковалем ручного кування.

Згідно з ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах» та ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на

пенсію за віком на пільгових умовах» робота на вказаних вище посадах дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників

на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно.

Тобто позивач працював не менше 10 років на роботах, які віднесено до вищевказаних Списків № 1.

Відповідно до пункту «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з трудовою книжкою позивача в період з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. він працював у Сіверському доломітному комбінаті, який згідно з довідкою Трудового архіву Бахмутського району № 232 від 26.12.2016р. було перейменовано у ВАТ «Сіверський комбінат», який згодом було визнано банкрутом та в 2010 році було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. В 2012 році з Єдиного державного реєстру юридичних осіб було виключено також і правонаступника ВАТ «Сіверський комбінат» – ТОВ «Сіверський доломіт», а документи по особовому складу були передані на зберігання до Артемівського районного трудового архіву (після перейменування – Трудовий архів Бахмутського району).

Разом з тим, згідно з листом Трудового архіву Бахмутського району від 13.07.2017р. табелі обліку робочого часу або інші документи, що підтверджують факт зайнятості на підземних роботах протягом повного робочого дня позивача за період його роботи на ТОВ «Сіверський доломіт» до архіву не надходили.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.10 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008р. № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р., за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Вказана норма не містить жодних застережень відносно можливості чи неможливості підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності необхідних записів у трудовій книжці залежно від того, чи ставиться питання про підтвердження пільгового стажу роботи чи загального. Необхідними умовами для застосування вказаної норми є лише відсутність документів про наявний стаж роботи і неможливість одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутність архівних даних.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для неврахування показань свідків для підтвердження пільгового трудового стажу позивача на підставі показань свідків.

Крім того, за змістом пунктів 3, 4, 13-15 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого ОСОБА_5 правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за № 1231/13105, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – Комісія). Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про

заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. ОСОБА_6 управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його

прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Таким чином, ані у місцевого пенсійного органу ані у Комісії, ані у пенсійного органу області немає права повертати без розгляду заяву з доданими документами про підтвердження пільгового трудового стажу на підставі показань свідків. Єдиним наслідком розгляду відповідної заяви місцевим пенсійним органом є направлення такої заяви до пенсійного органу області, який зі своєю пропозицією має направити її до Комісії, яка в свою чергу має право лише прийняти рішення про підтвердження або про відмову в підтвердженні трудового стажу.

Отже, відповідач, який не направив до пенсійного органу області заяву позивача про підтвердження трудового стажу показаннями свідків, вийшов за межі своїх повноважень, допустивши протиправну бездіяльність, наслідком якої є порушення права позивача на отримання пенсії.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 12.10.1999р. по 19.06.2000р. слід зазначити наступне.

Вказаний період відповідачем не зараховано до пільгового стажу лише з тієї підстави, що відсутня атестація робочих місць. При цьому з інших підстав (зокрема, через відсутність підтвердження роботи на певній посаді повний робочий день) відповідач не відмовляв у зарахуванні вказаного періоду до пільгового трудового стажу.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 1.08.1992р. № 442 (далі – Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з виписками з наказів № 250 від 12.10.1994р. та № 127 від 20.06.2000р. «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджено списки робочих місць, робота на яких дає працівникам право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, до яких включено посади, на яких працював позивач.

Відповідно до п.4 Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і

повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (п.10 Порядку).

Разом з тим період між атестаціями від 12.10.1994р. та від 20.06.2000р. становить більше 5 років. При цьому в період з 12.10.1999р. по 19.06.2000р. позивач також працював на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (аналогічна правова позиція висловлена в ОСОБА_5 Верховного Суду України від 16.09.2014р. у справі № 21-307а14).

Ураховуючи наведене, позивачу неправомірно відмовлено у зарахуванні періоду роботи до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з 12.10.1999р. по 19.06.2000р., оскільки своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його конституційне право на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до закону.

Крім того, оскільки проведення атестації робочого місця відбувається раз в п'ять років, то її результати розповсюджуються не тільки на тих, хто працює на відповідній посаді в період атестації, а також і на тих, хто працював на даній посаді до проведення атестації в межах п'ятирічного терміну (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.03.2014р. у справі № К/9991/39953/12).

Щодо посилання відповідача на наявність невідповідностей в назві підприємства в наказі «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» від 20.06.2000р. № 127 та у додатках до нього як на підставу для відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу періоду роботи з 20.06.2000р. по 31.05.2001р., необхідно звернути увагу на таке.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу періоду роботи з 20.06.2000р. по 31.05.2001р., відповідач не врахував всіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.

Формально констатувавши наявність невідповідностей в назвах підприємства у наказі та в додатках до нього, відповідач жодним чином не з'ясував причини таких невідповідностей, фактичного змісту цих додатків та не дослідив інших реквізитів вказаного документа, які б дозволили співвіднести наказ та додатки до нього.

Зокрема, відповідач не врахував, що як сам наказ № 127 від 20.06.2000р. так і додатки до нього завірені однією і тією ж печаткою, яка містить напис «Відкрите акціонерне товариство «Сіверський комбінат», що свідчить про належність як наказу так і додатків до нього до видання саме ВАТ «Сіверський комбінат», а також про належність наказу та додатків одне до одного.

Отже, невідповідність назви підприємства у назві наказу та додатків до нього є граматичною помилкою, яка сама по собі (з урахуванням інших обставин, які свідчать про належність додатків до наказу № 127 та віднесеність їх до діяльності ВАТ «Сіверський комбінат») не може бути єдиною та достатньою підставою для незарахування відповідного періоду роботи до пільгового трудового стажу. Крім того, зі змісту формулювання спірного рішення відповідача вбачається, що відповідачем не оспорюється той факт, що подані позивачем додатки до наказу № 127 від 20.06.2000р. є додатками саме до цього наказу, а підставою для незарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу є виключно невідповідність назв у відповідних частинах вказаного документа.

За таких обставин рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 22 від 25.04.2017р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню із зобов’язанням відповідача повторно розглянути та вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням показань свідків про підтвердження періоду роботи з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. протягом повного робочого дня та зарахуванням до пільгового трудового стажу періодів роботи з 18.02.1988р. по 21.01.1992р. та з 12.10.1999р. по 31.05.2001р.

За змістом пункту «а» ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Оскільки пенсія на пільгових умовах за Списком № 1 є різновидом пенсії за віком, а позивач звернувся до пенсійного органу 16.02.2017р. (тобто в межах тримісячного строку), то право позивача на таку пенсію виникло з дня досягнення ним 50-річного віку, а саме – з 21.11.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Згідно ст. 245 КАС України, передбачено, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки рішення суду прийнято на користь позивача, то, в даному випадку, судовий збір у розмірі 640 грн. має бути стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, - ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19, 44, 77, 139, 241-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, з урахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року з наступними змінами, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративну заяву представника позивача адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов»язання повторного розгляду, вчинення певних дій, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 22 від 25.04.2017 року.

Зобов»язати Бахмутське об»єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) з 21.11.2016 року пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням показань свідків про підтвердження періоду роботи з 18.02.1988 року по 21.01.1992 року протягом повного робочого дня та із зарахуванням до пільгового трудового стажу періодів роботи з 18.02.1988 року по 21.01.1992 року та з 12.10.1999 року по 31.05.2001 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, - ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Зобов»язати Бахмутське об»єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 згідно місця реєстрації за даними паспорта громадянина України: Донецька область, Бахмутський район, м. Сіверськ, вул. Енергетіка, 34/33; код РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_4 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35; код ЄДРПОУ 37868797.

Повне судове рішення складено 15.01.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Медінцева