Постанова № 71766684, 24.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1793/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

24 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "АВС-ЦИТРУС"" про застосування та стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області звернулось з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "АВС-ЦИТРУС"" про застосування та стягнення штрафу в розмірі 48 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про допущене відповідачем порушення вимог статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", яке знайшло своє відображення у недопущенні перевіряючих до проведення позапланового заходу контролю (перевірки) за місцем провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фірма "АВС-ЦИТРУС"".

При цьому, посилаючись на положення ст. 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", якою визначено, що розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюються у судовому порядку, позивач вважає, що саме судова інстанція може застосувати до відповідача обраний йому посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області максимальний розмір штрафу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року в задоволенні позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області відмовлено. В даному випадку, суд дійшов висновку, що саме до компетенції Держпродспоживслужби віднесено право вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону, тобто застосовувати санкції.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Зокрема, обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач заперечує здійснений висновок суду першої інстанції та зазначає, що при даних обставинах відсутні підстави у суб'єкта владних повноважень для прийняття розпорядження щодо усунення порушень, виявлених під час державного нагляду, оскільки сам захід державного нагляду не відбувся з причин недопуску до його проведення.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області №325 від 13.09.2017 року "Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) ТОВ "Торгово-промислова фірма "АВС-ЦИТРУС"" та посвідчення (направлення) на проведення заходу № 14 від 13.09.2017 року, начальником Миколаївського міжрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області здійснено виїзд на об'єкт перевірки, а саме кафе "Немо" - місце провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова фірма "АВС - ЦИТРУС".

Уповноваженою особою відповідача представника позивача не було допущено до проведення перевірки на вказаному об'єкті.

У зв'язку із вказаним не допуском посадових осіб позивача до проведення перевірки складено Акт "Про відмову в допуску до проведення перевірки відповідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 13.09.2017 р. № 325 "Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) ТОВ "Торгово-промислова фірма "АВС-Цитрус" (23060418)", датований 19.09.2017 року.

Цією ж датою начальником Миколаївського міжрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області складено Протокол про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів щодо виявлення порушення ТОВ "Торгово-промислова фірма "АВС-Цитрус" п.15 ч.1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

З метою застосування заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення відповідача до відповідальності шляхом застосування штрафу у розмірі 48000 грн. і його стягнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, судова колегія зазначає наступне.

Порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, визначається положеннями Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (далі - Закон № 771/97-ВР).

За змістом пункту 15 частини першої статті 64 Закону № 771/97-ВР, оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють. Так, відмова у допуску посадових осіб компетентного органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених цим Законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від дванадцяти до п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат. При цьому, за змістом частини другої цієї ж статті, під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності харчового продукту.

Відповідно до ст.65 Закону № 771/97-ВР провадження у справах про порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники.

Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається у компетентного органу.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.65 Закону № 771/97-ВР розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону № 771/97-ВР, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Таким чином, відповідно до вищевикладених вимог ч.8 та ч.9 ст.65 Закону, розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

При цьому, судова колегія жодним чином не заперечуючи правомірність дій позивача здійснених на виконання вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" щодо складання Протоколу про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно відповідача та його подальше направленням до судового органу, змушена зазначити, що жодним іншим законом не встановлено порядку розгляду таких справ. Відсутній порядок та процесуальна форма розгляду таких справ і у Кодексі адміністративного судочинства України.

Законодавець передбачив у ст.65 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється судом. При цьому, зазначив, що порядок розгляду судом цих справ визначається законом, але в подальшому будь-якого закону з цього приводу не прийняв, та порядок розгляду цих справ не визначив.

У цьому випадку слід констатувати наявність класичної прогалини у законодавстві, тобто помилки законодавця.

На необхідність дотримання принципу «якості закону» неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішення по справі Круслена від 24.04.90 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб'єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено.

Вказане було б порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи не «судом встановленим законом» (п.23, п.24 Рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.06).

В даному випадку, наведене свідчить про помилковість обрання Головним Управлінням Держпродспоживслужба в Миколаївській області способом реалізації свого повноваження, передбаченого ст.65 Закону № 771/97-ВР, звернення до адміністративного суду з позовною заявою в порядку ст.104 КАС України.

Судова колегія звертає увагу, що ухвалення адміністративним судом рішення про застосування штрафних санкцій, не лише відсутнє у ч.4 ст.104, ч.2 ст.162 КАС України, а й взагалі суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства (ст.1, 2, 6 КАС України), які полягають у захисті прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В розрізі положень ст.65 Закону № 771/97-ВР, судова колегія вважає можливим розгляд справи про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, де основним документом є протокол, складений уповноваженою особою, сторонами - особа, яка притягається до відповідальності (правопорушник), особа, яка склала протокол, свідки, понятті та ін.

Справу ж, де предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, а не склад правопорушення у протоколі, взагалі розглядати у форматі позовного провадження неможливо.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позивач, складаючи Протокол про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів щодо виявлення порушення ТОВ "Торгово-промислова фірма "АВС-Цитрус" та направляючи його до суду, діяв у відповідності до положень Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", однак на разі вимоги про застосування саме судом штрафних санкцій до правопорушника в порядку адміністративного провадження не розглядаються.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.