Постанова № 71766011, 22.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1614/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.11.2017, суддя Яковенко Н.Л., пров. Хорольський, 6, м. Полтава, Полтавська, 3603,34, повний текст складено 30.11.17 по справі № 816/1614/17

за позовом ОСОБА_2

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо повернення матеріалів на виплату йому одноразової грошової допомоги, визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення на виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи; суд зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно нього про призначення одноразової грошової допомоги, зобов'язати прийняти відповідне рішення про її виплату; зобов'язати відповідача здійснити призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на, те що подавав до Головного управління Національної поліції в Полтавській області відповідні документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 2 групи інвалідності відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, але управлінням не було дотримано вимог зазначеного нормативного акту, у зв'язку з чим звертався до суду за захистом свого права.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 19 квітня 2017 року, яка вступила в законну силу, зобов'язано Головне управління Національної поліції у Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно нього про призначення виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Також позивач вказував, що на виконання постанови суду Головним управлінням НП в Полтавській області було складно висновок про призначення одноразової допомоги та направлено його до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, але Міністерство внутрішніх справ України 28 серпня 2017 року надало відповідь щодо неможливості проведення виплати одноразової грошової допомоги.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30.11.2017 року у справі № 816/1614/17 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 в період з вересня 2000 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 31.08.2016 року проходив службу в Національній поліції України.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 218-С від 09.08.2016 року військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 визнано непридатним до військової служби та обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ№0498217 від 18.10.2016 року ОСОБА_2 встановлено 2-групу інвалідності на строк до 01.10.2017 року, захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Також встановлено, що постановою Київського районного суду м. Полтави від 19 квітня 2017 року, яка вступила в законну силу, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплат ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_2 про призначення виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Згідно з повідомленням Національної поліції України від 28 серпня 2017 року № Ш-296/300,319/29/2/02-2017 за інформацією, наданою Головним управлінням НП в Полтавській області, на виконання зазначеного вище судового рішення в справі № 552/1416/17 матеріали щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги Головним управлінням НП в Полтавській області направлено на розгляд до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, які були повернуті на адресу вказаного підрозділу листом від 09 серпня 2017 року № 15/2-2806 (а.с. 18).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до положень підпункту 2) п. 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850, грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 2 зазначеного вище Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішній справ 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах національної поліції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про національну поліцію" № 580-VIII .

Статтями 97-101 зазначеного Закону передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно з п. 4 розділу 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського №4 (в редакції на час спірних правовідносин), до випадків, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського належить: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту(підпункт 4).

Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641 "Про утворення Національної поліції України" та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Також суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалось вище, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ.

Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2 в порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року N 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року N 788), до уповноваженого органу не звертався.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 30.11.2017 року у справі № 816/1614/17 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.11.2017 по справі № 816/1614/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 24.01.2018.