Постанова № 71765637, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11694/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ган Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (прийняту о 12:35 год. у м. Тернополі колегією суддів у складі головуючого судді Осташа А.В., суддів Подлісної І.М. Шульгача М.П., повний текст складений 08 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

13 вересня 2017 року приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Міністерства юстиції України №2048/5 від 30.06.2017.

Постановою від 07 листопада 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також в ній наявні висновки, які не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі позивач акцентує увагу на тому, що він провів державну реєстрацію права оренди стосовних земельних ділянок, право власності на які виникло після 01.01.2013 р.. Тому при здійсненні цих реєстраційних дій він керувався записами, які містяться в реєстрі речових прав та в яких були відсутні записи стосовно права оренди.

Позивач вважає, що державний реєстратор, який проводив реєстрацію права власності за новими власниками земельних ділянок, зобов'язаний був внести записи про право оренди, що передбачено ч. 3 ст. 13 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В Державному реєстрі прав розміщені копії витягів з Державного земельного кадастру стосовно спірних земельних ділянок, в яких також відсутні записи стосовно оренди.

Суд першої інстанції також залишив поза увагою доводи позивача про відсутність технічної можливості здійснювати взаємодію з органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин.

Так, постановою Кабінету міністрів України №509 від 12.07.2017р., яка набрала чинності з 1 жовтня 2017 року, затверджений Порядок доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно та користування відомостями Державного земельного кадастру.

Таким чином, позивач вважає, що на момент реєстрації права оренди здійснити взаємодію не було можливості.

У зв'язку з тим, що позивач не здійснював реєстрацію прав, які виникли до 01.01.2013 року, не було підстав вимагати у заявника чи запитувати самостійно такі відомості.

За таких обставин позивач просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 28 квітня 2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю ,,Розтоцьке" за №4/25-04, а 06 червня 2017 року - доповнення до неї за №4/06/06, в яких оскаржувались незаконні дії приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, здійсненні ним при виконанні функцій державного реєстратора.

Зокрема, в скарзі зазначена вимога скасувати прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_3 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2016 №32819903, від 09.12.2016 №32821913, від 04.11.2016 №32212034, від 19.01.2017 №33483347, від16.09.2016 №31429911, від 20.09.2016 №31483541, від 16.09.2016 №31430024, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про державну реєстрацію права оренди ПП ,,Агропродсервіс Ярчівці" на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області (а. с. 11-24).

Супровідним листом за №2/12541-0-33-17/19К від 23.06.2017 Міністерство юстиції України направило копію скарги ТОВ ,,Розтоцьке" на адресу позивача як суб'єкта оскарження (а.с. 10).

27.06.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ ,,Розтоцьке" Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України склала висновок, відповідно до якого скарга ТОВ ,,Розтоцьке" від 28.04.2017 з доповненнями до неї задоволена в повному обсязі. Комісія вирішила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2016 №32819903, від 09.12.2016 №32821913, від 04.11.2016 №32212034, від 19.01.2017 №33483347, від16.09.2016 №31429911, від 20.09.2016 №31483541, від 16.09.2016 №31430024, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Крім того, Комісія вирішила тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (а.с. 120-121).

30.06.2017 на підставі висновку Комісії Міністерство юстиції України видало наказ за №2048/5, пунктом 3 якого визначено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (а.с. 9).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус ОСОБА_3 не перевірив інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам законодавства і призвело до державної реєстрації за ПП ,,Агропродсервіс Ярчівці" права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ ,,Розтоцьке" згідно з чинними договорами оренди. У зв'язку із зазначеними порушеннями законодавства у відповідача були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є помилковими.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час виникнення спірних правовідносин регулювалися Земельним кодексом України, Законами України ,,Про оренду землі", ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ,,Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року за № 868.

Відповідно до приписів статтей 124 та 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 31 Закону України ,,Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди може бути припинений за наявності наведених вище підстав або розірваний за згодою сторін чи в судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3)

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (ч 4).

За змістом пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з ч.6 ст. 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 року № 118 ,,Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Листом за № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року Державна реєстраційна служба України роз'яснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану в результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрації до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що під час проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки державний реєстратор зобов'язаний запитувати інформацію у відповідних органів про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди якщо право власності на земельні ділянки, які є предметом оренди, виникло до 01.01.2013 року.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом ОСОБА_3 прийнято рішення: - №32819903 від 09.12.2016, №32821913 від 09.12.2016, на підставі яких до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП ,,Агропродсервіс Ярцівці" на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_8, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та належали ОСОБА_4 (а. с. 77-86);

- №32212034 від 04.11.2016, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП ,,Агропродсервіс Ярцівці" на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та належала ОСОБА_5 (а. с. 87-92);

- №33483347 від 19.01.2017, на підставі якого до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП ,,Агропродсервіс Ярцівці" на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4, яка розташована на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та належала ОСОБА_6 (а. с. 93-97);

- №31429911 від 16.09.2016, №31483541 від 20.09.2016, № 31430024 від 16.09.2016, на підставі яких до Державного реєстру прав внесений запис про право оренди ПП ,,Агропродсервіс Ярцівці" на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та належали ОСОБА_7 (а. с. 98-112).

Вказані особи 01.01.2012 року уклали з ТОВ ,,Розтоцьке" договори оренди землі строком на 5 років.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що 16.12.2015 року державний реєстратор Зборівського районного управління юстиції здійснив державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_8 за ОСОБА_8 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

24.11.2015 року приватний нотаріус Зборівського районного нотаріального округу провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_8 за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5.

19.12. 2016 року державний реєстратор Зборівської райдержадміністрації здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 за ОСОБА_11 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

24.12.2015 року приватний нотаріус Збаразького районного нотаріального округу провів державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 за ОСОБА_12 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7.

Також матеріалами справи підтверджено, що рішення про державну реєстрацію за ПП ,,Агропродсервіс Ярчівці" права оренди земельних ділянок та їх обтяжень прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_3 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між ПП ,,Агропродсервіс Ярчівці" та ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які не були пов'язані з ТОВ ,,Розтоцьке" будь-якими договірними зобов'язаннями.

Доказів щодо визнання вказаних договорів оренди недійсними, а також наявності в Державному реєстрі прав записів стосовно оренди належних новим власникам земельних ділянок відповідач, на якого в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладено тягар доказування правомірності своїх рішень, суду не надав.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача на час здійснення реєстраційних дій були відсутні визначені пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV підстави для відмови у здійснені державної реєстрації, оскільки права власності на земельні ділянки виникли після 01.01.2013 року, а в Державному реєстрі прав були відсутні відомості про оренду цих ділянок.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності в діях позивача порушень вимог Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час вчинення вказаних вище реєстраційних дій, а тому застосування відповідачем до нього тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів визнає протиправним пункт 3 наказу Міністерства юстиції України за №2048/5 від 30.06.2017 року, яким визначено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла переконання щодо обґрунтованості апеляційної скарги та її задоволення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 819/1499/17 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати п.3 наказу Міністерства юстиції України №2048/5 від 30.06.2017.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 24 січня 2018 року.