Постанова № 71765455, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11847/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (прийняту об 11:14 год. у м. Львові, головуючий суддя Гулкевич І.З., повний текст складений 14 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2016 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за №105/40-00 від 10 листопада 2016 року.

Постановою від 09 листопада 2017 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд не звернув належної уваги на ті обставини, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням встановленого ст. 86.8 Податкового кодексу України 10-ти денного строку.

Крім того, на час прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за відсутність ліцензії на виготовлення алкогольних напоїв у позивача уже була наявною зазначена ліцензія.

Також позивач акцентує увагу на тому, що для отримання ліцензії заявник повинен отримати атестат виробництва, для чого необхідно виготовити зразки алкогольних напоїв, передати їх у випробувальну лабораторію для отримання протоколів випробувань, що підтверджували б якість виготовленої продукції.

На час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не здійснював масове виробництво алкогольних напоїв (пива), а здійснював пробні варки виробу для передання такого у лабораторію і відповідно отримання ліцензії на виробництво.

За таких обставин, позивач вважає протиправним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 04.08.2016 працівники слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області та працівники оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області на підставі наказу від 04.08.2016 №181, направлення №78/40-00 від 04.08.2016 року провели фактичну перевірку з питань незаконного виготовлення, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованої алкогольної продукції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

За наслідками фактичної перевірки складений акт від 04.08.2016 за №168/13/18/40-00/НОМЕР_1, на підставі якого Буська ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.11.2016 за №105/40-00, яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 85 000 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що ФОП ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч. 2 ст. 3 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював реалізацію та виготовлення алкогольних напоїв без ліцензії.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 2 Закону № 481/95-ВР виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

За змістом ч.2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000 гривень.

Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу ,,живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203;

пиво безалкогольне - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва алкогольних напоїв, в тому числі і пива (крім пива безалкогольного) без наявності ліцензії.

Таким чином, для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР відповідач зобов'язаний довести факт виробництва позивачем алкогольних напоїв, в тому числі і пива (крім пива безалкогольного) без наявності ліцензії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент проведення перевірки в позивача була відсутня ліцензія на виробництво алкогольних напоїв, а протокол випробувань продукції та атестат виробництва отримані вже після проведення фактичної перевірки.

Згідно акту перевірки встановлено, що в приміщенні за адресою м. Буськ, вул. Петрушевича, 26 виявлено зберігання рідини з запахом пива. В ході проведення слідчих дій відібрано взірці даної рідини в кількості 54 пляшок місткістю 1 л, які частково наповнені. Вищевказані пляшки з рідинами пронумеровані та поміщені в полі етилові пакети, які опломбовані з підписами понятих та присутніх. В подальшому рідини вилучені за адресою м. Буськ, вул. Петрушевича, 26 будуть скеровані для експертного дослідження. Також за вказаною адресою проведено огляд приміщень та виявлено спеціальне обладнання, що забезпечувало виробництво рідини із запахом пива.

За таких обставин апеляційний суд визнає доведеним факт виробництва алкогольних напоїв (пива) без наявності ліцензії.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 зазначеного ПК України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем встановлених законом строків прийняття податкових повідомлень рішень, оскільки акт перевірки складений та вручений платнику податків 04.08.2016 року, а податкове повідомлення рішення прийняте лише 10.11.2013 року, тобто більше ніж через три місяці після проведення фактичної перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням порядку та способу, що передбачені нормами податкового законодавства, а тому наявні підстави для його скасування.

Підсумовуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла переконання щодо обґрунтованості апеляційної скарги та її задоволення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 КАС України, якою визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, колегія суддів визнає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду з позовом та при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі № 813/4090/17 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за №105/40-00 від 10 листопада 2016 року.

Стягнути з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області ( 80500, Львівська область, м. Буськ, вул. 900-річчя Буська,1, код ЄДРПОУ 39508231) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1793,00 (одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 24 січня 2018 року.