
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 704/1123/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Міщенко К.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Федотова І.В.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Головного управління Держгеокадастру про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Головного управління Держгеокадастру про скасування постанови № 226-ДК/0070По/08/01/-17 від 26 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що здійснені у тексті постанови посилання на ч. 1 ст. ст. 53-1 КУпАП не можуть бути свідченням її протиправності, оскільки не спростовують встановленого під час перевірки факту використання ТОВ «Агросервіс» на території Жеребківської сільської ради Ананьоївського району Одеської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9.00 га, без правовстановлюючих документів. Крім того, апелент зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства не здійснивши розгляд його клопотання про зупинення провадження по справі та не організувавши належним чином можливість відповідача прийняти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції. Крім того, представник відповідача зазначив, що судом першої інстанції невірно вказано по те, що судове рішення по даній справі не підлягає оскарженню, замість зазначення в тексті судового рішення порядку його апеляційного скарження, що визначений ч. 2 ст. 186 КАС України.
Станом на 23 січня 2018 року позивачем не надано до суду апеляційної інстанції письмового відзиву на апеляційну скаргу.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Враховуючи, що апелянтом не оспорюється факт дотримання позивачем строку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, судом апеляційної інстанції не досліджуються вказані обставини.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління від 12 червня 2017 року № 226-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», на виконання службової записки начальника відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області здійснювався державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності.
При перевірці встановлено, що ТОВ «Агросервіс», директором якого є позивач, використовує на території Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області земельну ділянку сількогосподарського призначення державної власності для вирощування сільськогосподарських культур площею 9.00 га., без правовстановлюючих документів, що не відповідає положенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України та враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначені дії являються самовільним зайняттям земельної ділянки. Рішення органу виконавчої влади щодо передачі земельної ділянки у користування відсутнє.
У зв'язку з виявленням порушень вимог земельного законодавства при використанні вищевказаної земельної ділянки державним інспектором на виконання ст. 144 Земельного кодексу України та відповідно до Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2917 року № 6, відносно директора ТОВ «Агросервіс» ОСОБА_3 та у його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 липня 2017 року № 226-ДК/0043П/07/01/-17.
В подальшому, постановою про накладення адміністративного стягнення від 26 липня 2017 року № 226-ДК/0070По/08/01/-17, складеною заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Задорожною Н.В. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною та дії відповідача неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова та протокол про адміністративне правопорушення містять розбіжності в частині кваліфікації вчиненого правопорушення. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, розглянувши справу про адміністративне правопорушення без участі позивача та не взявши до уваги його клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженням, порушив його права, передбачені КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Приписами ст. 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначенні ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Згідно ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Таким чином, заступник Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Головного управління Держгеокадастру, як посадова особа, вправі вчиняти відповідні дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, а тому, діяла виключно у відповідності, на підставі і в межах, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як: самовільне зайняття земельних ділянок.
Ст. 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Однак, колегія суддів звертає увагу, що право користування (оренди) на земельні ділянки щодо яких здійснювалась перевірка, за ТОВ «Агропрогрес» не зареєстроване.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття земельних ділянок. У зв'язку з вказаними обставинами відповідачем було складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення від 11 липня 2017 року № 226-ДК/0043П/07/01/-17, акт обстеження земельної ділянки № 226-ДК/65/ОА/10/01/-17 та припис №№ 226-ДК/0069Пр/03/01/-17, які підписані позивачем без зауважень.
Колегія суддів зазначає, що при здійсненні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства, позивачем не надано жодних документів чи пояснень, які могли б свідчити про відсутність факту самовільного зайняття земельних ділянок. Таких пояснень не надано також у адміністративному позові та під час розгляду справи в суді.
Стосовно посилань позивача на невідповідність інформації у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові в частині вказівки на застосування ч. 1 ст. 53 КУпАП, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана технічна помилка не впливає на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки з її тексту вбачається, що вона винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11 липня 2017 року № 226-ДК/0043П/07/01/-17, яким встановлено факт самовільного зайняття ТОВ «Агропрогрес» земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Крім того, до застосована до ОСОБА_5 санкція відповідає вимогам с. 53-1 КУпАП.
Наполягаючи на необхідності скасування оскаржуваної постанови позивач посилався також на порушення відповідачем процедури її прийняття, стверджуючи, що всупереч вимогам КУпАП справу про адміністративне правопорушення було розглянуто у його відсутність, незважаючи на те, що він повідомляв відповідача про неможливість прибути до інспекції для розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні.
З приводу вказаних доводів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до тексту протоколу про адміністративне правопорушення від 11 липня 2017 року № 226-ДК/0043П/07/01/-17 позивач був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 25 липня 2017 року о 10 год. 00 хв.
Відповідно ОСОБА_3 не був позбавлений можливості надати письмові пояснення з приводу виявлених під час перевірки порушень законодавства до дня розгляду справи про адміністративне правопорушення. Однак, зазначеного не здійснив.
21 липня 2017 року за вих. № 348 позивач направив відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 17), яке згідно з пояснень відповідача отримано останнім 24 липня 2017 року.
Між тим, колегія суддів вважає, що наданий до Головного управління ОСОБА_3 наказ ТОВ «Агросервіс» від 21 липня 2017 року № 28 про його відрядження з 24 липня 2017 року по 01 серпня 2017 року на навчання не відповідає вимогам КЗпП України та Закону України «Про відпустки» оскільки, у випадку направлення працівника на навчання йому надається відпустка відповідно до довідки - виклику навчального закладу із зазначенням кількості навчальних днів. Будь-яких доказів підтверджуючих факт перебування, у вказаний в наказі період, на навчанні, позивачем до суду не надано.
Разом з тим, враховуючи визначений ч. 1 ст. 277 КУпАП п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, який обчислюється з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення, відкладення розгляду справи спичинило б пропуск строку прийняття рішення.
В даному випадку протокол отримано на виконання 11 липня 2017 року, а постанову винесено 26 липня 2017 року, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 277 КУпАП.
Об'єктивних причин для відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з матеріалів справи не встановлено.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв у відповідності, на підставі і в межах визначених законодавством.
Факт самовільного зайняття земельних ділянок встановлений та не спростований позивачем, у зв'язку з цим постанова про накладення адміністративного стягнення є законною та прийнятою відповідно до чинного законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповною мірою з'ясовано обставини справи та прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції. Крім того, під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції порушено вимоги ч. 4 ст. 156 КАС України від 06 липня 2005 року при розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 КАС України від 06 липня 2005 року про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Разом з тим, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі було відмовлено протокольною ухвалою, яка не оскаржується.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - задовольнити.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Головного управління Держгеокадастру про скасування постанови,- відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2018 року.
Судове рішення № 71765446, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 704/1123/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: