Постанова № 71765331, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13912/17 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Беспалова О.О., Мельничука В.П.,

секретаря: Андрієнко Н.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Судді Вищого адміністративного суду України Головчук Світлани Володимирівни про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Судді Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., у якому просив зобов'язати відповідача відкрити касаційне провадження за його скаргою на рішення судів попередніх інстанцій у конкретній справі та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач просить суд зобов'язати суддю здійснити дії щодо розгляду конкретної справи, позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, позаяк не пов'язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевий суд не звернув уваги на юридичні факти та норми законів, наведені в позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що позивач, не погоджуючись із ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Головчук С.В. від 24 квітня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження за його скаргою в адміністративній справі за поданим ним позовом до Судді Вищого адміністративного суду України Заїки М.М. про зобов'язання вчинити дії, просить зобов'язати відповідача відкрити касаційне провадження у цій справі та відшкодувати завдану йому моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн. Тобто, позивач просить зобов'язати суддю Вищого адміністративного суду України здійснити процесуальну дію по конкретній адміністративній справі.

Обговорюючи висновки місцевого суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Оскарження судових актів шляхом подання скарги на дії судді, які пов'язані із здійсненням правосуддя, чинним законодавством не передбачено.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.03.2011 р. №2-рп/2011 зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

Окрім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.

Оскільки предмет позову, заявлений у цій справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суду, які не відносяться до управлінських та врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, то розгляд і вирішення таких вимог не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа адміністративному суду не підсудна.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги позивачем не було надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 20 грудня 2017 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає стягненню з позивача .

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час подання апеляційної скарги) з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1600 грн.

Керуючись статтями 34, 133, 243, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот грн.)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.О. Беспалов суддяВ.П. Мельничук (Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року.)