Постанова № 71765215, 24.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року справа №409/2064/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Компанієць І.Д.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області (суддя Третяк О.Г.) від 02 листопада 2017 року (повний текст рішення складено 02 листопада 2017 року) у справі №409/2064/17 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання права на отримання земельної ділянки, визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання дій щодо не набуття права на земельну частку (пай) в радгоспі «Білокуракинський», правонаступником якого є ВАТ «Білокуракинський» з вини керивництва радгоспу «Білокуракинський» через багаторічну заборгованість по заробітній платі та зобов'язання внести до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) в ВАТ «Білокуракинський» та видати відповідний сертифікат про отримання земельної ділянки (паю); визнання колишніми працівниками радгоспу «Білокуракинський», право на отримання земельної ділянки (паю); визнання неправомірною бездіяльність щодо здійснення повноважень, пов'язаних з приватизацією земель радгоспу «Білокуракинський», а саме: щодо невиконання ст.ст.34,19 Конституції України, Земельного Кодексу України, Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», щодо відмови у включенні у списки пайщиків та видачі рішення про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) радгоспу «Білокуракинський», правонаступником якого є ВАТ «Білокуракинський»; зобов"язання включити в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) колишнього радгоспу «Білокуракинський» та повторно розглянути питання щодо виділення у власність земельних ділянок в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства із земель радгоспу «Білокуракинський».

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 листопада 2017 року провадження в адміністративній справі закрито згідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачам також роз'яснено, що вони мають право звернутися з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що наведений спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За приписами п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з цим, за правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У справі, що розглядається, спір стосується права позивачів на отримання земельної ділянки (паю) в радгоспі «Білокуракинський», правонаступником якого є ВАТ «Білокуракинський».

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 листопада 2017 року у справі №409/2064/17 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 листопада 2017 року у справі №409/2064/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 24 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 24 січня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Компанієць І.Д.

Сухарьок М.Г.