Постанова № 71765037, 23.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2018 рокусправа № 808/1759/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року, суддя Садовий І. В.,

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс»» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс»» звернулося з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Олександрівське відділення) від 26.12.2016 № 000242826400 за формою «С» про визначення грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 237 911,30 грн., від 26.12.2016 № 0002091406 за формою «С» про застосування штрафних санкцій на суму 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що готівкові кошти були оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій, а марка акцизного податку встановленого зразка була в наявності, що свідчить про відсутність законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у Акті перевірки не йде мова про те, що позивачем допущено невідповідність фактичних сум оприбуткованої готівки розрахунково-касовій документації, тож позивач не мав на меті занизити і не занизив показники своїх доходів і не ухилявся від сплати обов'язкових платежів до державного бюджету, тож зазначене у акті перевірки порушення не утворює складу порушення. Роздрукування фіскального чека «щоденно» означає його роздрукування кожної календарної

дати по закінченню зміни. Під поняттям «зміна» мається на увазі період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, не пізніше ніж 24 години після початку роботи, тобто з реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту, однак судом першої інстанції вказані норми не враховано. Також під час перевірки представником контролюючого органу була оглянута пляшка вина «Шато де Вин» напівсолодке біле (0,75 л.), на етикетці якої зазначено дату розливу 18.02.2016 року та здійснено маркування маркою акцизного податку з датою 2/12, з терміном зберігання 1 рік (12 місяців), при більш ретельному огляді під цією датою наявна ще одна, ледве помітна дата - 18.02.2011р. Питання щодо визначення фактичної дати розливу остаточно не досліджено та дата фактичного розливу жодним чином не підтверджена, більш того: така дата зазначається одноособово виробником, є сферою його виключної відповідальності, тож провина позивача у даному порушенні відсутня. Зафіксувавши факт того, що марка акцизного податку старого зразка, контролюючий орган жодних доводів що дана акцизна марка сфальсифікована чи не відповідає встановленим зразкам у акті не навів., тож підстав для застосування штрафних санкцій в розмірі 17 000,00 грн. не було. Щодо відсутності акцизної марки, позивач вважає такі висновки не доведеними, оскільки на фото, яке міститься в матеріалах справи вбачається, що акцизна марка присутня, але відірвана з одного боку, при цьому характер її пошкодження дозволяє безперешкодно ідентифікувати як залишок акцизної марки.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Головного управління ДФС у Київській області згідно наказу від 30.11.2016 №735 та на підставі направлень від 02.12.2016 №6639 та 6640 у період з 06.12.2016 - 08.12.2016 проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: м. Буча, Київська область, вул. Склозаводська, 3 та належить ТОВ «ТК «Економ Плюс», за результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2016 №3119/1000/14/34268112 зареєстрований 16.12.2016 №0052/08-29-14-03/34268112.

Перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО в сумі 47 582,26 грн., на підставі фіскальних звітних чеків, роздрукованих у день, наступний за днем фактичного надходження готівки (готівкові кошти на суму 22 972,35 грн. згідно фіскального звітного чеку №1736 за 27.04.2016 обліковано в КОРО 26.04.2016, готівкові кошти на суму 5 678,29 грн. згідно фіскального звітного чеку №1740 за 27.04.2016 обліковано в КОРО 26.04.2016, готівкові кошти на суму 18 931,62 грн. згідно фіскального звітного чеку №1744 за 05.05.2016 обліковано в КОРО 04.05.2016, чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) із змінами та доповненнями.

Також виявлено порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265 внаслідок не виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на РРО.

Крім того, перевіркою встановлено наявність в реалізації пляшки вина «Шато де Вин» напівсолодке біле, 0,7 л, дата розливу 18.02.2011, строк придатності - 12 місяців з моменту розливу, марка акцизного податку серії 15 ААБР 796960, 02/12, ставка 0,007 грн., вартістю 42,75 грн., маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником та находження в реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка (з пошкодженою маркою) на пакеті вина «Напівсолодке Біле» ємністю 1 л., вартістю 42,00 грн. в упаковці типу «Теtra - Рак», чим порушено вимоги ч.4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.

ТОВ «ТК «Економ Плюс» надало заперечення від 14.12.2016 №517/16 до акту фактичної перевірки, за результатами розгляду яких, листом Головного управління ДФС у Київській області №3109/10/10-36-14-06-20 від 20.12.2016 повідомлено позивача, що факти викладені в запереченні не спростовують порушень викладених в акті перевірки від 08.12.2016.

Головне управління ДФС у Київській області направлено матеріали перевірки та розрахунок штрафних санкцій Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

На підставі акту перевірки Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 26.12.2016 №0002428261400 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 237 911,3 грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

від 26.12.2016 №0002091406 про застосування до ТОВ «ТК «Економ Плюс» фінансових санкцій у сумі 17000 грн.

Позивачем у адміністративному порядку було оскаржено податкові повідомлення-рішення, за результатом розгляду яких рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.02.2017 №1198/10/08-01-10-01-13, ДФС України від 27.04.2017 №9144/6/49-99-22-03-01-25 скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень є предметом спору у даній справі.

Позивач, не погодившись з прийнятими відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За приписами пункту 9 частини 1 статті 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436/95 (Указ № 436/95) встановлено, що «…у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми».

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 277 (далі Положення № 637), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом 2 підпункту 2.2 пункту 2 Положення № 637 встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

У відповідності до абзацу 1, 3 підпункту 2.6. пункту 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією висловленю у постанові Верховного Суду України від 13.03.2014 року у справі № 21-5а14.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

За визначенням, наведеним у п.1.2 Положення № 637, книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Отже, з наведених норм вбачається необхідність фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у КОРО у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО. І невиконання цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке Указом Президента № 436/95 встановлена відповідальність у вигляді штрафних санкцій.

В акті фактичної перевірки від 08.12.2016 зафіксовано, що підприємством несвоєчасно оприбуткувано готівкові коштів в КОРО у розмірі 47 582,26 грн., що є порушенням пункту 2.6 Положення № 637.

Згідно з розрахунком сума застосованої до позивача штрафної (фінансової) санкції 237911,30 грн. становить п'ятикратний розмір не оприбуткованої ТОВ «ТК «Економ Плюс» суми - 47582,26 грн.

За викладених обставин, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0002428261400 відсутні.

Згідно з приписами статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 Податкового Кодексу України).

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (пункт 226.3 статті 226 Податкового кодексу України)

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (Положення №1251).

Пунктом 5 Положення №1251 визначено, що на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. (пункт 20 Положення №1251)

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знаку, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачено абзацом 7 пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів: горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний -4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.( пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України)

Актом перевірки зафіксовано, наявність в реалізації у позивача однієї пляшки вина «Шато де Вин», 0,75 л., напівсолодкого білого, строком придатності 12 місяців з дати розливу - 18.02.2011, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка (15 ААБР 796960); наявність на реалізації у позивача пакету вина «Напівсолодке біле», ємністю 1л., в упаковці типу «Tetra Pak», без марки акцизного податку. Матеріали перевірки свідчать про відсутність половини акцизної марки, а саме її частини з номером та датою виробництва.

Вказані факти підтверджено також поясненнями директора магазину ОСОБА_1 від 06.12.2016.

Згідно з вимогами абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими акцизними марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товарів, але не менше 17 000 грн.

За викладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0002091406 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 17000 грн. прийняте контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 23.01.18 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 23.01.18.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров