Вирок № 71762711, 23.01.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/7076/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бочко Ю.І.

Номер провадження: 11-кп/791/31/18 Доповідач: Калініна О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 190 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Гемми Ю.М.

ОСОБА_1

при секретарі: Зимі Я.А.

з участю прокурора: Коломійця В.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2017 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, к. 1, кв. 26 , фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 01.03.2017 року Білозерським районним судом Херсонської області за ч.1 ст. 125 КК України із призначенням покарання у вигляді 120 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 14.02.2017 року, близько 23:30 годин, знаходячись на розі вулиць 200 років Херсона та Карбишева в м. Херсоні, умисно, із корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4, під приводом здійснення телефонного дзвінку, заволодів належним йому мобільним телефоном марки «Samsung», модель GT 8600, чорного кольору, ІМЕІ: 359516049294863, відповідно до висновку експерта №686-МТ від 09.03.2017, вартістю 584,50 гривень, в якому знаходились карта пам'яті micro-CD ємністю 16 ГБ, відповідно до висновку експерта №686-МТ від 09.03.2017 р., вартістю 110,00 гривень, на загальну суму 694,5 грн. в результаті чого заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії обвинуваченого кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом складання призначених покарань за цим вироком та вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01.03.2017 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 120 годин громадських робіт зі сплатою штрафу у сумі 850 грн., який на підставі ст. 72 КК України виконувати самостійно.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_6 раніше судимий вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01.03.2017 року за ч.1 ст.125 КК України до 120 годин громадських робіт. Новий злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, останнім вчинено 14.02.2017 року, тобто до постановлення попереднього вироку суду від 01.03.2017 року, у зв'язку з чим остаточне покарання обвинуваченому необхідно було призначити за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу , пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за встановлених та викладених у вироку обставин, та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 190 КК України апелянтом не оспорюються, а тому вирок переглядається лише в частині призначеного обвинуваченому покарання в межах доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначені покарання частково заслуговують на увагу.

Коли після постановления вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще у іншому злочині, вчиненому ним до постановления першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України.

Суд першої інстанції при призначенні покарання не дотримався зазначених правил застосування положень ст. 70 КК України .

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком суду, що оскаржується , ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчинення злочину, передбаченого ч 1 ст. 190 КК України , йому призначено покарання у виді у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

Вид та міру призначеного покарання за цим вироком апелянт не оскаржує.

Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01.03.2017 року ОСОБА_6 засуджений за ч 1 ст. 125 КК України із призначенням покарання у виді 120 годин громадських робіт.

За таких обставин, суд першої інстанції мав призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів відповідно до положень ч 4 ст. 70 КК України .

Разом із тим, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта про необхідність призначення покарання за сукупністю злочинів із застосування принципу складання призначених покарань , оскільки штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) та виконується самостійно. ( ч. 3 ст. 72КК).

На думку колегії суддів у даному випадку передбачені ч. 4 ст. 70 КК України принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим чи принцип складання призначених покарань застосований бути не може, а тому за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Судова колегія враховуючи викладене, приходить до висновку, що вирок в частині призначеного покарання належить скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність із постановлениям в цій частині нового вироку, а апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково.

Матеріали провадження містять ухвалу суду від 07.08.2017 року, якою постановлено виправити описку у резолютивній частині вироку та викладено її в наступній редакції". визнати винуватим ОСОБА_5 у пред’явленому обвинуваченні по ч.1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

На підставі ч 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань за цим вироком та вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01.03.2017 року остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 120 год. громадських робіт зі сплатою штрафу у сумі 850 грн., який на підставі ст.72 КК України виконувати самостійно.

Відповідно до положень ст. 379 КПК України суд має право виправити в судовому рішенні лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки. Питання щодо неправильного застосування норм кримінального закону та призначення покарання допущеного судом першої інстанції віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції і не є опискою, яка може бути виправлена судом самостійно у порядку ст. 379 КПК України.

Дослідивши зміст оскаржуваного вироку та ухвали про виправлення описки , колегія суддів вважає, що в даному випадку суд не виправив описку чи арифметичну помилку, а суттєво змінив зміст прийнятого рішення, а тому допущенні судом виправлення не можуть вважатися законними в розумінні положень ст.379 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.412 КПК України апеляційний суд визнає вказані порушення кримінального процесуального закону істотними.

Встановлені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону у відповідності до положень ч. 2 ст. 405, п.3 ч. 1 ст.409 КПК України є підставою для скасування ухвали суду про виправлення описки, незалежно від наявності апеляційної скарги на неї, як такої, що в подальшому буде перешкоджати виконанню рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 липня 2017 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок.

ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч.3 ст. 72 КК України за сукупністю злочинів покарання призначене вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01.03.2017 у виді 120 год. громадських робіт та покарання призначене за цим вироком вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн. виконувати самостійно.

В решті зазначений вирок щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

В порядку ч 2 ст. 405 КПК України ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 07.08.2017 року про виправлення описки у вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 25.07.2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом 3-х місяців, може бути оскаржений у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_1

Копія вірна, вирок набирає законної сили 23.01.2018 року

Суддя: О.В. Калініна