Рішення № 71757972, 23.01.2018, Болградський районний суд Одеської області

23.01.2018

Справа № 497/1777/17

Провадження № 2/497/90/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 року Болградський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Раца В.А.

при секретарі – Божевій І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований по вул.Електричній, 8 в с.Нові Трояни Болградського району Одеської області, а саме на 1/3 частину, як за членом колгоспного двору; на 1/6 частину, як за спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року та на 1/2 частину, як за спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла 08.10.2016 року. При цьому позивач посилається на те, що цей житловий будинок станом на 14 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного двору, до складу якого входили ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року, ОСОБА_4, яка померла 08.10.2016 року та ОСОБА_1, позивач по справі,та придбали кожний право власності на 1/3 частку цього будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому. Після смерті батька ОСОБА_3 він та бабуся успадкували 1/3 частину житлового будинку в рівних частинах, а після смерті бабусі він успадкував 1/2 частину житлового будинку за заповітом. Але постановами нотаріальної контори та рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно йому – позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину та проведенні реєстрації права власності на ці частки будинку через відсутність правовстановлюючого документу на будинок. Також уточнивши свої позовні вимоги позивач просить встановити факт того, що він позивач є рідним сином ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року, а ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_4, яка померла 08.10.2016 року, так як в паспорті позивача та свідоцтві про смерть його бабусі ОСОБА_4 в графі прізвище зазначено «Воднік», а в свідоцтві про смерть батька – зазначено «Водник».

Позивач ОСОБА_1 до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок, розташований за адресою: с.Нові Трояни Болградського району Одеської області, вул. Електрична, 8, належав до типу колгоспного двору та до його складу входили члени цього двору: ОСОБА_4 (померла 08 жовтня 2016 року), ОСОБА_3 (помер 01.08.2008 року) і ОСОБА_1, позивач по справі. На підставі ст. 123 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 14 квітня 1991 року, кожен член колгоспного двору придбав право власності на майно цього колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/3 частки будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Це підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 185/02-16 від 13 березня 2017 року, яка видана на підставі записів у погосподарській книзі (а.с.13).

Відповідно до абз.2 п.6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність в 1996 році, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння , що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. У сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних будинків) станом на 1991 рік здійснювалось шляхом внесення відповідного запису у погосподарській книзі сільської ради та відкриття особового рахунку на ім’я власника.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями , державна реєстрація прав є обов’язковою. В ч.4 ст.3 цього ж Закону визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство , що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно із абз. 3 частини 3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав власності , з подальшою видачею свідоцтва про право власності на об’єкти ( індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них) , що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року , щодо яких раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 37824683 від 30.10.2017 року позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на частину вказаного житлового будинку через відсутність у нього правовстановлюючого документу на цей будинок.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 148963 від 08.08.2008 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою Болградського району Одеської області, а/з 44 ОСОБА_3, помер 01.08.2008 року (а.с.11).

Позивач по справі являється сином спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 416706 від 23.07.1974 року, а/з 65 відповідно до якого його батьком на російський мові є «Водник Степан Дмитриевич», окрім позивача спадкоємцем за законом першої черги є мати померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯШ № 371669 від 27.09.1950 року, а/з125; тобто відповідно до ст. 1261 ЦК вони є спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину фактом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 185/02-16 від 13.03.2017 року, тобто спадщина розподілилася між спадкоємцями по 1/6 частині житлового будинку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 475117 від 11.10.2016 року, виданого Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а/з 701 ОСОБА_4, померла 08.10.2016 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/3 частину вищезазначеного житлового будинку та на 1/6 частину цього ж будинку, яку вона успадкувала після смерті сина, але належним чином не оформила за собою право власності, тобто загальна частка склала – 1/2.

При житті ОСОБА_4 склала заповіт від 18.08.2008 року, посвідчений секретарем Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №230, відповідно до якого заповіла домоволодіння, розташоване в с.Нові Трояни по вул.Ізмаїльській,42 – ОСОБА_5, а все інше майно, що буде їй належати на день сметрі – ОСОБА_1, позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано.

Спадкоємцем за заповітом після її смерті є ОСОБА_1, позивач по справі, який прийняв спадщину фактом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Болградського району № 185/02-16 від 13.03.2017 року (а.с.13).

Постановами приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 №919/02.31 від 25.04.2017 року і 724/02.31 від 23.03.2017 року, йому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом відповідно, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би належність житлового будинку спадкодавцю.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт того, що заявник являється сином спадкодавця ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії І-ЖД №416706 від 23.07.1974 року, в якому російською мовою його прізвище та прізвище спадкодавця записані однаково, тобто різниця у написанні прізвища позивача та його батька у паспорті та свідоцтві про смерть, виникла через складнощі перекладу їх прізвища на українську мову.

Так само факт того, що померлий ОСОБА_3 та померла ОСОБА_4 є сином та матір’ю підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії ЯШ №371669 від 27.09.1950 року, в якому російською мовою прізвища записані однаково.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328,392,1222,1233,1269,1270 ЦК України, ст.ст.12,81,82, 259, 263-265,315, 354 ЦПК України суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, 01/07/ІНФОРМАЦІЯ_1 являється сином ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року.

Встановити факт того, що ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року являється сином ОСОБА_4, яка померла 08.10.2016 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Електрична, 8 в с.Нові Трояни Болградського району, Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування, на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Електрична, 8 в с.Нові Трояни Болградського району, Одеської області, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.08.2008 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому по вул. Електрична, 8 в с.Нові Трояни Болградського району, Одеської області, після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла 08.10.2016 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца