Ухвала суду № 71757037, 23.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/1533/17

Провадження №11-кп/772/153/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Нешик Р.І. , Федчука В.В.

за участю секретаря: Доценко М.І.

розглянув «23» січня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання старшого слідчого Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 погоджене з прокурором Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусових заходів виховного характеру, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017020320000135 від 08.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Жадан О.О.

малолітнього: ОСОБА_4

законного представника: ОСОБА_5

захисника – адвоката : ОСОБА_6

за апеляційною скаргою прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_7 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року, -

В с т а н о в и в :

Згідно ухвали суду, до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 погоджене з прокурором Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусових заходів виховного характеру, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017020320000135 від 08.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.02.2017 року близько 14:00 години, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи особою, що не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, перебуваючи у приміщенні 5-Б класу, що розташований у Тиврівській загально-освітній школі 1-3 ступенів, яка знаходиться за адресою смт. Тиврів вул. Тиверська, 20, маючи намір на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що у приміщенні класу нікого не було, підійшов до місця, де сидів його однокласник ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом вільного доступу навмисно, таємно викрав мобільний телефон марки «Леново» моделі «А399», вартість якого згідно висновку судово товарознавчої експертизи № 5050/17-21 від 05.09.2017 року, становить 957,00 грн., чим спричинив ОСОБА_9 матеріальний збиток на вище вказану суму.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_4 –задоволено.

Застосовано до малолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5

В своїй апеляційній скарзі прокурор , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.10.2017 року, якою застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5, в зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Постановити нову ухвалу, якою клопотання про застосування до малолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру – задовольнити . Застосувати до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5 тривалістю 1 рік.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом першої інстанції порушені вимоги п. 3 ч. 2 ст. 105 КПК України, а саме зазначає, судом першої інстанції під час ухвалення рішення безпідставно не вирішено питання про встановлення ОСОБА_4 строку (тривалості) заходів виховного характеру, у вигляді передачі під нагляд матері.

Заслухавши доповідача, законного представника малолітнього ОСОБА_4 – ОСОБА_5, захисника – адвоката ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 які не заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, міркування прокурора, яка вважає, що ухвалу суду необхідно змінити в частині визначення тривалості заходів виховного характеру, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінально - процесуальним Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) – є обгрунтованими.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 185 КК України - є правильною та в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність вчинила суспільно - небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.

Згідно ч.1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося чотирнадцять років.

Відповідно ч.3 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у ч.2 ст. 105 КК України. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених ч.ч.2.3 ст. 105 КК України , встановлюється судом, який їх призначає.

В пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» роз’яснюється, що строк нагляду, передбаченого п.п.2,3 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.

Судом першої інстанції вірно враховано характер вчиненого суспільно – небезпечного діяння, наслідки цього діяння, особу малолітнього, його соціальні зв’язки та умови проживання та правильно прийняв рішення про застосування до малолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру, разом з тим не дотримано вимог п.п.2,3 ст. 105 КК України, оскільки не вирішено питання про встановлення ОСОБА_4 строку заходів виховного характеру, у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5

З урахуванням наведеного, конкретних обставин кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ст. 408,КПК України є підставою для зміни ухвали.

На підставі викладеного, керуючись.ст.ст.404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу прокурора, що брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_7 –задовольнити частково.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.10.2017 року, якою застосовано щодо ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5, - змінити.

Застосувати до малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5 тривалістю 1 рік.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення до касаційної інстанції.

Згідно ч.4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Згідно з оригіналом: