
Справа № 471/937/17-ц
Провадження №2/471/72/18
Номер рядка звіту 38
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2018 р.
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді – Скарницької І.Б.,
за участю секретаря – Романчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Братське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Братської селищної ради Братського району Миколаївської області про визнання укладеного договору виконаним у повному обсязі, дійсним та визнання права власності на майно,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Братської селищної ради Братського району Миколаївської області про визнання укладеного договору виконаним у повному обсязі, дійсним та визнання права власності на майно.
В своєму позові позивач зазначає, що 30.10.2001 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого по вулиці Чернишевського, 10 в смт. Братське Миколаївська область, який зареєстровано в універсальній товарній біржі «РІКо-Альянс» за № 3-136 від 30.10.2001, зазначений договір Вознесенським бюро технічної інвентаризації зареєстровано у реєстровій книзі № 7 під № 1131 від 15.11.2001 року. За цим договором ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 зазначений будинок. Сторонами в повному обсязі були виконані всі умови договору купівлі-продажу, зокрема, сплачено передбачені кошти. ОСОБА_3 померла 13.12.2010 р. Згідно заповіту від 04.03.2010, ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1, вказане нерухоме майно, а також земельну ділянку, але, на даний час, позивач не має змоги прийняти спадщину та зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно, оскільки зазначений договір купівлі-продажу так і не був нотаріально посвідчений, а відповідно не являється документом, що засвідчує право власності на нерухоме майно.
Позивач до початку судового засідання звернувся із письмовою заявою, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив справу слухати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
30 жовтня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку № 10 з надвірними будівлями по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, який зареєстровано товарною біржею «РІКо-АЛЬЯНС» в журналі реєстрації біржових угод № 3-136 (а.с. 8).
Зобов'язання по договору позивачем було виконано в повному обсязі: він сплатив оговорену суму – 5360 грн. за купівлю вказаного майна, а відповідач віддав всі документи на будинок та ключі від нього.
Відповідно до реєстраційного напису Вознесенського міжміського бюро технічної інвентаризації, засвідчено, що вказаний житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_5, за реєстровим № 1131 (а.с. 9).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 04.03.2010 року, повідчений приватним нотаріусом Братського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 131, згідно якого остання заповідала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Чернишевського, 10, в смт. Братське Братського району Миколаївської області (а.с. 10).
13 грудня 2010 року ОСОБА_3 померла (а.с. 11).
Згідно повідомлення Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 1254/01-16 від 15.12.2017 року, після смерті ОСОБА_3, померлої 13.12.2010 року, заводена спадкова справа № 29/2011. Спадкоємці: син - ОСОБА_7, який прийняв спадщину в вигляді земельної ділянки, площею 5,43 га, дочка - ОСОБА_1 (а.с. 26).
15 листопада 2016 року помер ОСОБА_2 (а.с. 31-32).
У договору купівлі-продажу № 3-136, у графі покупець зазначено "Савіцька Ірина Онисімовна", а у свідоцтві про смерть та паспорті громадянина України її ім'я зазначено як "Савицька Ірина Онисимівна" (а.с. 11, 14).
Позивач, дочка померлої, є спадкоємцем за заповітом.
Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно та належності померлій договору купівлі-продажу № 3-136.
Цивільні відносини в частині укладення договору-купівлі продажу житлового будинку виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу будинку було укладено 30.10.2001 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Зобов’язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.
Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).
Згідно п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі оригіналів правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.
Враховуючи вказане, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та встановити факт належності ОСОБА_3, померлої 13 грудня 2010 року, договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що зареєстрований універсальною товарною біржею “РіКо-АЛЬЯНС” 30 жовтня 2001 року за № 3-136; визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що зареєстрований універсальною товарною біржею “РіКо-АЛЬЯНС” 30 жовтня 2001 року за № 3-136; визнати за позивачем право приватної власності на житловий будинок № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 13 грудня 2010 року.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 280, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Братської селищної ради Братського району Миколаївської області про визнання укладеного договору виконаним у повному обсязі, дійсним та визнання права власності на майно – задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3, померлої 13 грудня 2010 року, договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що зареєстрований універсальною товарною біржею “РіКо-АЛЬЯНС” 30 жовтня 2001 року за № 3-136.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що зареєстрований універсальною товарною біржею “РіКо-АЛЬЯНС” 30 жовтня 2001 року за № 3-136.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок № 10, що розташований по вул. Чернишевського в смт. Братське Братського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 13 грудня 2010 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено, в порядку ст. 354 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_8
Судове рішення № 71756950, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 24.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/937/17-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: