Вирок № 71756900, 23.01.2018, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/399/17-к

Провадження №1-кп/471/2/18

Номер рядка звіту 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Данілової Л.В.,

прокурорів – Компанієць М.В., Герасименка С.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське Миколаївської області кримінальне провадження зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150170000119 від 07.04.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу с. 89 КК України не судимий, не військовозобов'язаний, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2017 року близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи умисел на крадіжку чужого майна, перебуваючи на території дитячого містечка "Казка" по вул. Миру в с. Новокостянтинівка Братського району Миколаївської області, шляхом вільного доступу, таємно, із корисливих спонукань, із землі вийняв три блакитні ялинки "Kaibab, вартістю за одну ялинку 525,35 грн., що належить Новокостянтинівській сільській раді Братського району Миколаївській області, таким чином таємно викравши майна на загальну сум 1575,35 грн. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця злочину зник та розпорядився на власний розсуд.

16 квітня 2017 року біля 04 години 00 хвилин ОСОБА_1, діючи повторно, прибув до неогородженої території присадибної ділянки домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою: вул. Поркуяна, 1, с. Новоолександрівка Братського району Миколаївської області, де шляхом вільного доступу, таємно, із корисливих спонукань з території присадибної ділянки вказаного домоволодіння викрав 34 саджанці фруктових дерев, вартістю за один саджанець 26,00 грн., що належить ОСОБА_3 Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, спричинивши ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 884,00 грн. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, пояснив суду, що викрадене продав на базарі в смт. Єленець, Миколаївської області, матеріальний збиток Новокостянтинівській сільській раді відшкодував, цивільний позов ОСОБА_2 визнає повністю.

За таких обставин, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, вчинена повторно.

Потерпілим ОСОБА_4 до початку судового розгляду кримінального провадження пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Відповідно до якого, просить стягнути з обвинуваченого 884 грн. матеріального та 3000 грн. морального збитку.

Вирішуючи питання щодо заявлених потерпілим ОСОБА_4 позовних вимог про відшкодування шкоди суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При обґрунтуванні розміру збитків, завданих неправомірними діями обвинуваченим ОСОБА_1 позивачем зазначено, що останнім викрадено майна на загальну суму 884 грн., обвинувачений не відшкодував завданий збиток, що було встановлено під час досудового розслідування.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути матеріальний збиток у розмірі 884 грн. 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його спричинила при наявності його вини.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища (ч. 4 ст. 1193 ЦК України).

Враховуючи обставини справи, доводи, викладені потерпілим в обґрунтування розміру завданої моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, справедливості, враховуючи похилий вік потерпілого, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов, в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню зі стягненням на користь потерпілого моральної шкоди у розмірі 1500,00 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 05.10.2013 року перебуває на "Д" обліку у лікаря-нарколога.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи досудову доповідь органу з питань пробації, згідно якої не можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд вважає за необхідне у даному конкретному випадку, призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2-х місяців арешту, та покарання у виді 4-х місяців арешту за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання 4-х місяців арешту.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2-х (двох) місяців арешту;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4-х (чотирьох) місяців арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок в рахунок відшкодування завданої потерпілому майнової шкоди та 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень моральної шкоди.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя І. Б. Скарницька