Ухвала суду № 71755784, 02.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/397/17;

в справі 760/23230/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1, треті особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Солом"янська районна у місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту родинних відносин із померлим (спадкодавцем), проживання з ним однією сім"єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини -

В С Т А Н О В И В :

Заявник подала до суду заяву, в якій просила встановити факт родинних відносин із померлим (спадкодавцем) ОСОБА_2 та постійного проживання з ним однією сім'єю ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1, а також факту прийняття спадщини спадкоємцем ОСОБА_1 спадщини від ОСОБА_2: однокімнатної квартирі АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 3,2735 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області.

Згідно з частиною першою статтею 234 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини четвертої статті 256 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За правилами статті 258 ЦПК у заяві повинно бути зазначено мету встановлення факту, що має юридичне значення.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо (пункт 2)».

Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинена особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 цієї постанови вказано, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За змістом наведених положень закону окреме провадження є безспірним, оскільки в ньому не розглядається матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти та стани, які мають юридичне значення, а також підтверджуватися наявність чи відсутність неоспорюваних прав.

Так, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а сааме: факт родинних відносин із померлим (спадкодавцем) ОСОБА_2 та постійного проживання з ним однією сім'єю ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1, а також факту прийняття спадщини спадкоємцем ОСОБА_1 спадщини від ОСОБА_2: однокімнатної квартирі АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 3,2735 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області.

Суддя вважає, що в даному випадку існує спір про право, оскільки, встановлення факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, суддя вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду з відповідним позовом про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права.

При таких обставинах, керуючись ст.ст. 122, 234, 256, 258 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1, треті особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Солом"янська районна у місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту родинних відносин із померлим (спадкодавцем), проживання з ним однією сім"єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з отримання її копії.

Суддя: