Рішення № 71755555, 21.12.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11852/17

пр. № 2/759/4859/17

21 грудня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П'ятничук І.В.,

при секретарі Винарчук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

Військової частини А0351 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Військової частини А0351 - Долмат О.М., звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди внаслідок злочину та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальні збитки, завдані злочинними діями на суму 10 975 грн. 84 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 27.03.2017 р., приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, під час чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення кабелю МКСа ШП 4Х4Х1,2, який знаходиться на обліку у військовій частині А0351, що розташований за адресою: м.Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А. Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно на загальну суму 1724,10 грн., яке знаходиться на обліку у військовій частині АО351, тобто чинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Крім того, 30.03.2017 року, 30.04.2017року, 14.04.2017 року повторно таємно викрав чуже майно, яке знаходиться на обліку у військовій частині АО351 завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 10 975 грн. 84 коп., тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив, що на момент судового розгляду відповідачем позивачу не було відшкодовано жодних грошових коштів, зазначив, що при розгляді питання про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності цивільний позов не заявлявся. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Враховуючи думку представника, а також те, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_7 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені навдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Судовим розглядом встановлено, на розгляді Святошинського районного суду м.києва перебувала справа у кримінальному провадженні №1201710002677, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 та ч.2 ст. 190 КК України (де військова частина А0351 була визнано потерпілою стороною) за результатами розгляду якої 02.08.2017 року суддею Святошинського районного суду м.Києва було винесено вирок, де ОСОБА_2 визнано винним.

27.03.2017 р. ОСОБА_2, приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, під час чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення кабелю МКСа ШП 4Х4Х1,2, який знаходиться на обліку у військовій частині А0351, що розташований за адресою: м.Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А. Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, на загальну суму 1724,10 грн., яке знаходиться на обліку у військовій частині АО351, тобто чинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Крім того, 30.03.2017 приблизно о 02 годині 10 хвилин, перебуваючи за своїм місцем проживання за вище вказаною адресою, під час чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення кабелю МКСа ШП 4Х4Х1,2, який знаходиться на обліку у військовій частині А0351, що розташований за адресою: м.Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А. Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, на загальну суму 1724,10 грн., яке знаходиться на обліку у військовій частині АО351, тобто чинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Також, 03.04.2017 року близько 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 діючи умисно та з корисливів мотивів, перебуваючи в лісопарковій зоні Брест-Литовського шосе, 8-А, в м.Києві, повторно виклав 210 метрів кабелю МКСАШп 4Х4Х1Х2, який знаходиться на обліку у військовій частині А0351, завдавши матеріальний збиток на загальну суму 5748,17 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тобто вчинив злочин, передбачений ч2 ст.185 КК України.

Крім цього 14.04.2017 року приблизно о 04 годині 10 хвилин, перебуваючи за своїм місцем проживання за вище вказаною адресою, під час чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення кабелю МКСАШп 4Х4Х1,2, який знаходиться на обліку у військовій частині А0351, що розташований за адресою: м.Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А повторно викрав чуже майно на загальну суму 1779 грн. 47 коп. тобто вчинив злочин, передбачений ч2 ст.185 КК України.

Згідно ст.ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному процесі, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності за завдання матеріальної шкоди злочином, необхідною є наявність протиправності дій, вини особи та причинно-наслідкового зв'язку між виною особи та завданою шкодою.

Така позиція закріплена і в п.2 постанови ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року.

Відповідно до абз.1 п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України Законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (із наступними змінами) та п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачу по справі, як потерпілою стороною по кримінальній справі, було заподіяно матеріальну шкоду діями відповідача по справі, який вчинив злочин.

Під час досудового розслідування та судом встановлено, що злочинними діями ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, було завдано матеріальну шкоду, а саме: військовій частині А0351 (код ЄДРПОУ 09965650) на загальну суму 10 975 гривень 84 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди - доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, з відповідача по справі підлягають стягненню на користь держави витрати, понесені судом, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», в розмірі 640,00 грн., оскільки позивач по закону був звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 128 КПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1167, ЦК України, ст.ст. 3, 10, 14, 58, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Військової частини А0351 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь військової чатини А0351 матеріальні збиткі, завдані злочинними діями на суму 10 975 гривень 84 копійок (десять тисяч дев»ятсот сімдесят п»ять) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь державни в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.В.П'ятничук