Вирок № 71754838, 17.01.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/36/18

Справа№754/8572/16-к

В И Р О К

Іменем України

17 січня 2018 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Броновицької О.В.

секретаря судового засідання Алексаняна Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Єреван Вірменії, громадянина України,

освіта вища, не одруженого, не працюючого,

мешкає: АДРЕСА_1

зареєстрований: АДРЕСА_2

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.1 КК України,

за участю: прокурора Гаращенка І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Шаповала А.М., Вовканіча І.В.

потерпілого ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що 07.05.2016р. приблизно в 17.00 годин він, знаходячись в салоні автомобіля НОМЕР_1 зеленого кольору по вул.Братиславській, 48 в м.Києві, з метою незаконного заволодіння вищевказаним транспортним засобом, шляхом обману висадив з вказаного автомобіля ОСОБА_4, за допомогою ключів завів двигун та почав рух на автомобілі, та керуючи вказаним транспортним засобом, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «Део Ланос» д/зНОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.289 ч.1 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.1 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захист докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про виправдування обвинуваченого ОСОБА_1 за висунутим йому обвинуваченням з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Додержуючись закріпленої в ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь.

Також суд керується ч.3 ст.373 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 незаконного заволодіння транспортним засобом, в чому обвинувачується ОСОБА_1, не довела переконливо для суду всебічно, повно і неупереджено, що вчиненому ОСОБА_1 діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого йому, тому в ході судового розгляду не було встановлено належних і допустимих доказів на доведення наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про відсутність доказів на доведення наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 07.05.2016р. він приїхав в Київ на прохання свого друга Титаренка з метою придбання трьох автомобілів для таксі, з інтернет сайту ОЛХ він дізнався про продаж автомобіля Део Ланос ОСОБА_4, якому зателефонував Титаренко та домовився про огляд автомобіля для придбання, по приїзді до будинку по місцю проживання ОСОБА_4 вони оглянули автомобіль Део Ланос, який він мав намір придбати за 2000 доларів і вони зі ОСОБА_4, який продавав автомобіль за 2200 доларів, домовились про придбання автомобіля за 2000 доларів, він передав ОСОБА_4 вказані гроші, а ОСОБА_4 передав йому техпаспорт на автомобіль, потім вони сіли в автомобіль та поїхали для перевірки технічного стану автомобіля, під час руху в автомобілі відчувався якийсь сторонній звук, тому вони зупинились, ОСОБА_4 вийшов з автомобіля подивитись на колеса, потім показав що все нормально і можна їхати, і він з Титаренком поїхав на вказаному автомобілі, а ОСОБА_4 залишився, оскільки він вважав, що угода щодо придбання автомобіля між ними вже завершилась, однак через приблизно 40 секунд їх почав наздоганяти автомобіль БМВ, а згодом і автомобіль Опель, які спровокували ДТП та зупинили їх, невідомі особи витягнули його з автомобіля, нанесли йому тілесні ушкодження, погрожували зброєю, намагались відібрати у нього гроші, які були при ньому на придбання інших автомобілів, коли його повалили на землю та він лежав на землі, ОСОБА_4 поклав в його кишеню 2000 доларів, які він до цього передав ОСОБА_4 за придбання автомобіля. Автомобілем Део Ланос він не заволодівав, такого наміру у нього не було, він вважав, що він придбав вказаний автомобіль за 2000 доларів та домовився з потерпілим саме про таку вартість автомобіля, і саме таку суму він передав потерпілому, і після того, як потерпілий порахував грошові кошти за придбання автомобіля, він розумів, що продаж автомобіля відбувся.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 07.05.2016р. приблизно в 10.00 годин йому зателефонував покупець щодо придбання його автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1, який він придбав за три тижні до цього з метою перепродажу, оголошення про продаж якого він виставив в інтернет сайті ОЛХ, він домовився з покупцем про огляд автомобіля, приблизно в 16.00-16.30 годин до його будинку прихали ОСОБА_1 та ще один чоловік, ОСОБА_1 оглянув автомобіль та вони вирішили їхати на СТО для більш детального огляду автомобіля, він сів за кермо автомобіля, по дорозі на прохання ОСОБА_1 та його знайомого вони зупинились біля магазину, після чого ОСОБА_1 висловив бажання сісти за кермо та проїхатись на автомобілі, він передав ОСОБА_1 документи на автомобіль, а ОСОБА_1 передав йому 2000 доларів за автомобіль, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, його знайомий сів поряд, а він сів на заднє сидіння, під час руху в автомобілі був якийсь сторонній звук і вони зупинились, він вийшов з автомобіля перевірити колеса та близько однієї хвилини оглядав колеса, після чого хотів сідати в автомобіль, однак автомобіль почав рух та поїхав без нього, він спочатку вирішив, що вони пошуткували, потім він почав бігти по дорозі за автомобілем та вимагав зупинитись, оскільки ОСОБА_1 зі своїм знайомим не доплатили йому за автомобіль 200 доларів, на його крики зупинився автомобіль БМВ, водій якого погодився йому допомогти та наздогнати його автомобіль, невдовзі вони наздогнали його автомобіль Део Ланос та зупинили його, в зупинці його автомобіля також приймали участь і інші автомобілі, на місці затримання було багато людей, серед них був і чоловік з пістолетом, після зупинки ОСОБА_1 запитав у нього про свої гроші, хотів втекти, його затримали, коли ОСОБА_1 повалили на землю, він забрав у ОСОБА_1 техпаспорт на автомобіль та повернув ОСОБА_1 гроші в сумі 2000 доларів, засунувши їх йому в кишеню.

Згідно показань свідка ОСОБА_8, 07.05.2016р. він рухався на своєму автомобілі Опель по проїзній частині в першій смузі руху, вздовж проїзної частини біг потерпілий та махав руками, потерпілого підібрав автомобіль БМВ, який на вул.Крайній обігнав автомобіль Део Ланос, який почав тікати по зустрічній смузі та обганяти його автомобіль, однак він не дав цього зробити і автомобіль Део Ланос здійснив зіткнення в задню частину його автомобіля, він загальмував і автомобіль Део Ланос зупинився, обвинувачений хотів з сумкою вискочити з даного автомобіля та втекти, однак його зупинили чоловіки з автомобіля БМВ, також при цьому був присутній чоловік з пістолетом, який всіх заспокоював та показував пістолет для всіх, обвинувачений кричав що це їх автомобіль, з вказаного автомобіля також вибіг пасажир та намагався допомогти обвинуваченому, якого затримали, він почав битися з вказаним пасажиром, потерпілий в цей час кричав та плакав, що у нього угнали автомобіль, розповідав, що по дорозі він дав обвинуваченому техпаспорт та документи на автомобіль, і коли він вийшов з автомобіля подивитись колеса, обвинувачений з пасажиром втекли на автомобілі, зі слів потерпілого у нього коштів не було і ніхто йому нічого за автомобіль не давав, також він не бачив, щоб після затримання обвинуваченого потерпілий передавав йому грошові кошти.

Згідно показань свідка ОСОБА_9, 07.05.2016р. він їхав в якості пасажира в автомобілі Опель, за кермом якого був ОСОБА_8, по вул.Братиславській вони побачили потерпілого, який бігав по дорозі та махав руками, біля нього зупинився автомобіль БМВ, в який потерпілий сів, по дорозі автомобіль БМВ обігнав автомобіль Део Ланос та намагався його зупинити, вони також на автомобілі Опель намагались зупинити автомобіль Део Ланос, оскільки зрозуміли, що автомобіль БМВ наздоганяв автомобіль Део Ланос, коли автомобіль Део Ланос був зупинений, з автомобіля БМВ вийшов потерпілий та сказав не бити автомобіль Део Ланос, оскільки він належить йому, вони зрозуміли, що автомобіль Део Ланос був угнаний, обвинуваченого скрутили та повалили на землю, біля нього хтось постійно знаходився, обвинувачений кричав, що він дав гроші за автомобіль, а потерпілий казав, що обвинувачений не давав ніяких грошей, також потерпілий казав, що вказаний автомобіль Део Ланос він придбав по техпаспорту, про гроші потерпілий нічого не розказував.

Згідно показань свідка ОСОБА_10, 07.05.2016р. він рухався на автомобілі БМВ зі своїм товаришем Науменко в напрямку Троєщини, на вул.Братиславській він побачив потерпілого, який махав руками, вони зупинились, потерпілий сказав, що у нього угнали автомобіль, вони забрали потерпілого в свій автомобіль та поїхали, по дорозі вони побачили автомобіль Део Ланос, на який потерпілий вказав як на його автомобіль, вони почали наздоганяти вказаний автомобіль Део Ланос, який не зупинявся та намагався уникнути переслідування, виїхавши на зустрічну смугу рух, де здійснив зіткнення з автомобілем Опель та зупинився, вони підійшли до автомобіля Део Ланос та затримали його водія, викликали працівників поліції, потерпілий почав кричати на обвинуваченого і його товариша, вимагав повернути його автомобіль, про грошові кошти потерпілий нічого не повідомляв.

Згідно показань свідка ОСОБА_11, 07.05.2016р. після 12.00 годин йому зателефонував його знайомий ОСОБА_4 та повідомив про продаж автомобіля Део Ланос, який ОСОБА_4 купував разом з ним по техпаспорту, і який продавати вони повинні були разом приблизно за 2000 доларів, а також повідомив, що прийшли покупці та попросив його під'їхати, коли він їхав на зустріч зі ОСОБА_4 для продажу автомобіля, йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що автомобіль викрали, він під'їхав до ОСОБА_4 на місце зупинення викраденого автомобіля, де були затримані викрадачі автомобіля.

Як вбачається з досліджених судом даних, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2016р., ОСОБА_4 заявив про незаконне заволодіння автомобілем марки «Део Ланос» д/зНОМЕР_1 невідомою особою 07.05.2016р. приблизно в 17.00 годин по вул.Братиславській, 48 в м.Києві.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2016р., потерпілий ОСОБА_4 показав про огляд по пр.Лісовому, 41 в м.Києві автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 чоловіками, які хотіли його придбати, і які після огляду запропонували поїхати на вул.Лугову в м.Києві для перевірки стану автомобіля на СТО, по дорозі чоловік кавказької національності попросив проїхатись та сів за кермо автомобіля, він надав вказаному чоловіку свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, по дорозі цей чоловік вказав на сторонній звук в автомобілі та запитав про справність коліс, на що вони зупинились, він вийшов з автомобіля оглянути колеса, і коли хотів сісти в автомобіль, автомобіль почав швидко їхати, він побіг за автомобілем та вимагав зупинитись, також він зупиняв інші автомобілі для допомоги йому наздогнати цей автомобіль, зупинився автомобіль БМВ, на якому поїхали в напрямку руху його автомобіля, в зупиненні його автомобіля Део Ланос приймали участь і інші автомобілі, його автомобіль наздогнали та зупинили, він почав кричати щоб йому повернули свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі.

Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_1, придбання ним у ОСОБА_4 автомобіля Део Ланос відбулось, оскільки ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 автомобіль, ключі від автомобіля та техпаспорт на автомобіль, а ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 за автомобіль грошові кошти в сумі 2000 доларів.

Вказані показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обставин, за яких автомобіль опинився у нього, підтверджуються показанням потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, згідно яких він передав ОСОБА_1 автомобіль, ключі від нього та техпаспорт на автомобіль, а ОСОБА_1 передав йому за автомобіль грошові кошти в сумі 2000 доларів, які, після затримання ОСОБА_1, він повернув йому. При цьому, згідно показань потерпілого ОСОБА_4, він наздоганяв автомобіль Део Ланос, за кермом якого був ОСОБА_1, через недоплату ОСОБА_1 200 доларів за автомобіль, оскільки автомобіль він мав намір продати за 2200 доларів.

З приводу недоплати потерпілому ОСОБА_4 грошових коштів за автомобіль в сумі 200 доларів обвинувачений ОСОБА_1 показав, що він вважав, що він домовився зі ОСОБА_4 про придбання автомобіля за 2000 доларів, оскільки між ними був торг щодо вартості автомобіля, тому саме в такому розмірі передав ОСОБА_5 грошові кошти за автомобіль.

Суб'єктивна сторона злочину щодо незаконного заволодіння транспортним засобом характеризується наявністю прямого умислу.

Сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне заволодіння автомобілем Део Ланос д/зНОМЕР_1, та в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено наявність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення щодо незаконного заволодіння транспортним засобом.

Про недоведеність наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне заволодіння автомобілем Део Ланос д/зНОМЕР_1 свідчать його поведінка та дії щодо вказаного автомобіля, які в сукупності з показаннями потерпілого ОСОБА_4 та показаннями свідка ОСОБА_11 щодо наміру продажу автомобіля Део Ланос приблизно за 2000 доларів, ставлять під сумнів наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне заволодіння автомобілем, зокрема, мета приїзду ОСОБА_1 в місто Київ для придбання декількох автомобілів для таксі, наявність у нього грошових коштів на придбання автомобілів, передача ним ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2000 доларів за автомобіль, обставини щодо наявності різниці у 200 доларів щодо вартості автомобіля, а також обставини переслідування ОСОБА_1, зупинки автомобіля Део Ланос та затримання ОСОБА_1, про які свідчать показання потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10

Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 в частині того, що після зупинення автомобіля Део Ланос та затримання ОСОБА_1 зі слів потерпілого ніхто йому грошових коштів за автомобіль не давав, а також в частині того, що вказані свідки не бачили, щоб після затримання ОСОБА_1 потерпілий передавав йому грошові кошти, не спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 повернув ОСОБА_1 отримані ним за автомобіль від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2000 доларів.

Крім того, згідно показань вказаних свідків, після затримання ОСОБА_1 зазначав, що зупинений автомобіль Део Ланос належить йому, оскільки він виплатив грошові кошти за автомобіль.

Згідно ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1, власником вказаного автомобіля є ОСОБА_12, яка, згідно копії довіреності від 04.06.2011р., уповноважила ОСОБА_13 розпоряджатися належним їй автомобілем марки Део Ланос д/зНОМЕР_1.

Виходячи з позиції сторони обвинувачення, власником автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 був ОСОБА_4, який придбав вказаний автомобіль за техпаспортом, тому належність вказаного автомобіля ОСОБА_4 стороною обвинувачення встановлювалась за особою, у якої знаходився техпаспорт на вказаний автомобіль.

При зупиненні автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 та затриманні ОСОБА_1, техпаспорт на вказаний автомобіль знаходився у нього, і вказаний техпаспорт йому передав ОСОБА_4, чим підтвердив продаж автомобіля ОСОБА_1, тому, враховуючи наявність у ОСОБА_1 на момент його затримання техпаспорту на автомобіль Део Ланос д/зНОМЕР_1, вказаний автомобіль на той час вже належав йому.

Суб'єктом незаконного заволодіння транспортним засобом є особа, яка не мала правомочностей щодо транспортного засобу, яким вона заволоділа.

Однак з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 мав правомочності щодо автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1, оскільки техпаспорт на вказаний автомобіль знаходився у нього.

Тому, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено того, що ОСОБА_1 є суб'єктом кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

В ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення щодо незаконного заволодіння транспортним засобом.

Так, об'єктивна сторона незаконного заволодіння транспортним засобом характеризується активними діями, пов'язаними з незаконним заволодінням транспортним засобом, під якими слід розуміти умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі.

Однак, з досліджених судом доказів не вбачається про умисне, протиправне вилучення ОСОБА_1 автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 у ОСОБА_4 всупереч його волі, оскільки згідно показань ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вказаний автомобіль, а також ключі від нього та техпаспорт на нього ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 по своїй волі, на що ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000 доларів за вказаний автомобіль.

Крім того, предметом посягання при незаконному заволодінні транспортним засобом можуть бути, зокрема, автомобілі.

Згідно висновку експерта №19/111/12-3-289 від 13.06.2016р., ідентифікаційний номер кузова автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1, зеленого кольору, був змінений кустарно, шляхом видалення первинного номера кузова і вварюванням на його місце фрагмента панелі з номером НОМЕР_4, встановити первинний номер кузова даного автомобіля не є можливим.

Згідно повідомлення про неможливість проведення експертизи №19/111/12-3-288 від 13.06.2016р., автотоварознавче дослідження не було проведено в зв'язку з відсутністю офіційного ринка збуту транспортних засобів, ідентифікаційні позначення КТЗ яких піддавались змінам.

Враховуючи відсутність у автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 всіх передбачених ознак для його ідентифікації як транспортного засобу, стороною обвинувачення не було доведено наявність предмету злочину по даному кримінальному правопорушенню.

За таких обставин, стороною обвинувачення в ході судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом того, що вчиненому ОСОБА_1 діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого йому, а саме не доведено наявність об'єктивної сторони, предмету злочину, суб'єктивної сторони, суб'єкту злочину.

Досліджені судом показання свідка ОСОБА_14 є неналежним доказом, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_14, в обідній час знаходячись по місцю своєї роботи на АЗС «Шелл» по вул.Братиславська, 48 в м.Києві, він звернув увагу на крик чоловіка та побачив, як автомобіль марки Део Ланос або Део Сенс рухався по проїзній частині, а за ним біг чоловік та кричав вимогу зупинитись, тримаючи в руці мобільний телефон, вказаний чоловік пробіг за автомобілем метрів 15-20, а вказаний автомобіль їхав спокійно в транспортному потоці, чи біг чоловік саме за автомобілем Део Ланос він не знає, однак цей автомобіль був ближчим від даного чоловіка автомобілем.

З показань свідка ОСОБА_14 не вбачається, що він був свідком саме подій, які ставляться в обвинувачення ОСОБА_1, і в судовому засіданні вказаний свідок зазначив, що він не може стверджувати, що він був свідком саме подій, які розглядає суд, оскільки дату вказаних подій він не пам'ятає, осіб впізнати не може.

Тому те, що показання свідка ОСОБА_14 стосуються саме обставин кримінального правопорушення, які розглядає суд, є припущенням, тому показання даного свідка не можуть бути взяті до уваги, оскільки прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, тому показання вказаного свідка є неналежним доказом.

Досліджені в судовому засіданні наступні письмові докази, є недопустимими доказами, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол повинен містити відомості про всіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії. Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Досліджені судом протоколи огляду місця події від 07.05.2016р. суд визнає недопустимими доказами, виходячи з наступного.

Згідно протоколу огляду місця події від 07.05.2016р., оглядається територія по АДРЕСА_3, де знаходиться автомобіль зеленого кольору д/зНОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, який пояснив, що вказаним автомобілем намагались незаконно заволодіти двоє раніше йому невідомих осіб, при огляді автомобіля було виявлено пошкодження у виді подряпин переднього бамперу, поряд з вказаним автомобілем знаходиться автомобіль Опель д/зНОМЕР_5, на задньому бампері якого виявлена подряпина, зі слів ОСОБА_8 вказаний автомобіль належить йому, пошкодження автомобіль отримав при його намаганні зупинити автомобіль Део Ланос, також на вказаній ділянці знаходиться ОСОБА_1, при якому було виявлено грошові кошти в сумі 5900 доларів США, який пояснив, що вказані кошти призначені на придбання автомобіля, він передав власнику автомобіля Део Ланос 2200 доларів США, а решта грошових коштів були передбачені для придбання ще двох автомобілів, заволодіти вказаним автомобілем він не намагався, при повторному перерахунку грошових коштів було виявлено, що сума становить 6000 доларів США, в ході огляду вилучено ключі від автомобіль в кількості 2-х штук, автомобіль НОМЕР_2.

В порушення вимог ст.104 КПК України, вступна частина вказаного протоколу огляду не містить відомостей про особу, яка проводить процесуальну дію, а саме не зазначенні прізвище, ім'я та по-батькові вказаної особи. Крім того, вказаний протокол підписаний ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_17 як учасниками даної дії, однак, вступна частина протоколу не містить відомостей про участь вказаних осіб під час проведення процесуальної дії.

Згідно протоколу огляду місця події від 07.05.2016р., оглядається територія по АДРЕСА_4, де знаходиться ОСОБА_4, який пояснив, що раніше невідомі йому особи під приводом придбання його автомобіля Део Ланос д/зНОМЕР_1 намагались незаконно заволодіти вказаним автомобілем, при цьому, зі слів ОСОБА_1, якого ОСОБА_4 звинуватив у вчинення даного злочину, вину свою в частині незаконного заволодіння вказаним автомобілем заперечив та пояснив, що вказаний автомобіль, за кермом якого він знаходився, він придбав, сплативши ОСОБА_4 гроші, в ході вищевказаного огляду було проведено поверхневий огляд ОСОБА_4, в ході якого у останього було виявлено ключі, мобільний телефон, грошових коштів у нього виявлено не було.

В порушення вимог ст.104 КПК України, вказаний протокол огляду не підписаний слідчим Луценком Є., який проводив вказану слідчу дію та склав протокол.

Крім того, згідно ст.237 КПК України, слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з вказаних протоколів огляду від 07.05.2016р., під час проведення огляду по АДРЕСА_3 був проведений огляд особи - ОСОБА_1, під час проведення огляду по АДРЕСА_4 був проведений поверхневий огляд ОСОБА_4, що є іншою окремою процесуальною дією, та суперечить вимогам ст.237 КПК України, якою не передбачено проведення огляду особи під час проведення огляду місцевості.

Крім того, під час проведення огляду місцевості по АДРЕСА_3, були відібрані пояснення у осіб, які знаходились на оглядаємому місці, під час проведення огляду по АДРЕСА_4 огляд місцевості взагалі не проводився, а були опитані особи, пояснення яких були занесені у вказаний протокол огляду, що є іншою окремою процесуальною дією, та суперечить вимогам ст.237 КПК України, якою не передбачено допит осіб під час проведення огляду місцевості.

Враховуючи наведене, вищевказані протоколи огляду місця події від 07.05.2016р. отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, тому, відповідно до вимог ст.86 КПК України, є недопустимими доказами, і дані, які містяться в них, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, провівши судовий розгляд відповідно до вимог ст.337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, оцінивши відповідно до вимог ст.94 КПК України кожний доказ з точки належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не наведено беззаперечних доказів для доведення поза розумним сумнівом того, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення не зуміла переконливо для суду всебічно, повно й неупереджено доказати, що вчиненому ОСОБА_1 діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого йому, тому ОСОБА_1 підлягає виправдуванню за недоведеністю в діянні обвинуваченого наявності складу кримінального правопорушення.

Згідно ст.100 КПК України речові докази: автомобіль Део Ланос д/зНОМЕР_1 зеленого кольору, свідоцтво на реєстрацію вказаного транспортного засобу на ім'я ОСОБА_12, ключі - підлягають поверненню законному володільцю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.289 ч.1 КК України та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченого наявності складу кримінального правопорушення.

Речові докази: автомобіль Део Ланос д/зНОМЕР_1 зеленого кольору, свідоцтво на реєстрацію вказаного транспортного засобу на ім'я ОСОБА_12, ключі - поверненню законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: