Ухвала суду № 71754666, 22.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/31/18 Справа № 712/16095/17 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2017 року, якою відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб, тобто до 28 лютого 2018 року, включно, -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, 30.09.2017 близько 21.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля першого під’їзду жилого будинку № 13 по вулиці Руставі в місті Черкаси, маючи умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до свого знайомого ОСОБА_11 та на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно спричинив тяжке тілесне ушкодження, а саме: почав наносити останньому чисельні удари руками і ногами по голові та тулубу, внаслідок чого останній впав на асфальтове покриття та перестав чинити опір. Після чого ОСОБА_7 продовжував наносити лежачому непритомному ОСОБА_11 удари кулаками рук по голові та тулубу.

В результаті вчинення своїх протиправних дій ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у вигляді травми голови із забоєм головного мозку тяжкого ступеня, крововиливу під м’які мозкові оболонки, рани м’яких тканин голови, забоїв, саден м’яких тканин голови, обличчя та шиї, які у відповідності до висновків судово медичної експертизи за № 02-01/2204 від 21.12.2017 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя як в момент заподіяння, так і в клінічному протіканні, і внаслідок отримання яких потерпілого в ургентному порядку було доставлено до КУ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради», де останнього було госпіталізовано та надано кваліфіковану медичну допомогу.

30.12.2017 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

30.12.2017 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, та застосовано до ОСОБА_7, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби з 21 години по 6 годину, терміном на 60 діб, тобто до 28 лютого 2018 року, включно.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді клопотання судом першої інстанції, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 30.12.2017 про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7, просить її скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом першої інстанції не враховано пояснення прокурора про те, що ОСОБА_7 не являється у судове засідання у кримінальному провадженні, яке перебуває в Соснівському районному суді м. Черкаси, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, що свідчить про ризик переховування останнього від суду. Крім того, не враховано ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, пов'язаного із насильством, а саме заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та те, що останній вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8, які її заперечили, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.177, 178, 181 КПК України.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді подання слідчого, врахувавши, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і прокурором не доведено, що тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний період доби. При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею обґрунтовано враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, а також те, що слідчий в клопотанні та прокурор при судовому розгляді довели обставини, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 194 КПК, але не довели обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 не може бути самостійною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора з приводу того, що судом першої інстанції не враховано ступінь суспільної небезпеки, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та те, що підозрюваний не з’являється в судові засідання по іншому кримінальному провадженню також не можуть бути самостійною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, прокурором не надано жодного доказу в підтвердження своїх доводів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт на певний період доби, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, і задоволення апеляційних вимог прокурора.

Істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого відносно ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.ст. 176,177,178,181,194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2017 року, якою відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб, тобто до 28 лютого 2018 року, включно, – залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :