Ухвала суду № 71754611, 18.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/95/18 Справа № 712/2689/17 Категорія: ч.1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий по І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю: прокурораОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» - ОСОБА_9 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 серпня 2017 року, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, який підлягає стягненню у дохід держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ПрАТ «УСК «Княжа» (м. Черкаси, вул. Благовісна, 17) задоволено у повному обсязі.

Вирішено стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа» (м. Черкаси, вул. Благовісна, 17) на користь ОСОБА_11 страхове відшкодування у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Цивільний позов ОСОБА_12, ОСОБА_7 до ОСОБА_10 та ПрАТ «УСК «Княжа» (м. Черкаси, вул. Благовісна, 17) задоволено у повному обсязі.

Вирішено стягнути з ОСОБА_10 на користь:

- ОСОБА_12, ОСОБА_7 солідарно матеріальну шкоду в розмірі 3100 (три тисячі сто) грн.

- ОСОБА_12, матеріальні витрати понесені на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

- ОСОБА_7 та ОСОБА_12, моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., а саме: по 5 (п’ять тисяч) гривень кожному.

Зобов’язано ПрАТ «УСК «Княжа» (м. Черкаси, вул. Благовісна, 17) виплатити на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_12 солідарно страхове відшкодування в розмірі 37 793,94 грн. (тридцять сім тисяч сімсот дев’яносто три грн. 94 коп.).

Вирішено стягнути з ОСОБА_10, на користь держави витрати на залучення експертів, в розмірі 2462, 88 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) гривні 88 коп.

Вирішено долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що 25 вересня 2016 року, приблизно о 17 год. 15 хв., керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Чорновола у м. Черкаси від вулиці Лупиноса у напрямку вулиці Чіковані, на регульованому за допомогою світлофорних об’єктів перехресті вулиць Чорновола та Чайковського, поблизу будинку №154 по вул. Чорновола, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, грубо порушивши п. п. 2.3. б), 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, не виконав вимоги забороненого червоного сигналу світлофора, продовжив рух та виїхав на зазначене перехрестя, де скоїв зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, який рухався прямолінійно по вулиці Чайковського на зелений сигнал світлофора зліва направо відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_1.

В результаті зіткнення вказаних транспортних засобів автомобіль НОМЕР_2 виїхав на зустрічну смугу руху вулиці Чайковського, де зіткнувся із автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_13, який знаходився на перехресті та маючи намір здійснювати поворот ліворуч на вулицю Чорновола, надавав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/2210 від 11.11.2016, отримала тілесні ушкодження у вигляді саден лобної ділянки голови, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1976 від 12.10.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани м’яких тканин лобу, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; саден м’яких тканин лобу, саден лівого стегна, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/2016 від 07.10.2016, отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому другого ребра справа, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я; багаточисельних забоїв з набряками та крововиливами м’яких тканин передньої поверхні грудної клітки, обох верхніх кінцівок та правого стегна, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Таким чином спричинення ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться у причинному зв’язку із порушенням водієм ОСОБА_10 вимог п. п. 2.3. б), 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вироком суду, представник ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» - ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати вирок, в частині стягнення з ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» на користь ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 грошових коштів та залишити цивільні позови в цій частині без розгляду. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що про притягнення страхової компанії в якості співвідповідача у справі суд не надсилав жодної ухвали. Ні повістки, ні вироку страхова компанія також не отримувала. Тож, суд вирішив питання про стягнення коштів з страховика, не повідомивши останнього про це рішення, чим порушив процесуальні права та принципи кримінального процесуального закону. Звертає увагу на те, що, пред’явлений позивачами цивільний позов до страхової компанії виходить за межі обвинувачення і предмету доказування в цьому кримінальному провадженні, тому цивільні позови не підлягають вирішенню в рамках кримінального провадження і відповідно підлягають залишенню без розгляду. Крім того, апелянт зазначає, що потерпілі не зверталися до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Одночасно, апелянт не погоджується з сумою, яку суд стягнув на лікування потерпілих, оскільки витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я. Однак, жодних документів на підтвердження понесених позивачами витрат на лікування страховику не надано.

Апелянт, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Проте, в апеляційній скарзі зазначив, що у разі відсутності представника – розгляд справи проводити без його участі. Тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Очеретяного М.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляції та просив залишити законне рішення суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 серпня 2017 року відповідає вказаним вимогам.

Висновок суду, щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він визнаний винним та засуджений при обставинах наведених у вироку, крім повного визнання ним своєї вини підтверджений зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчиненні злочину.

Вірною є і кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційних скарг на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 серпня 2017 року в частині доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_10, правильності кваліфікації його дій та призначеного покарання до апеляційного суду не надходило, тому колегія суддів не переглядає в цій частині рішення та не ставить під сумнів правильність висновків суду.

Апеляційна скарга ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» зводиться до незгоди апелянта з вироком суду в частині вирішення цивільного позову.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта, що цивільні позови не підлягають вирішенню в рамках кримінального провадження і відповідно підлягають залишенню без розгляду.

Виходячи зі змісту статей 127-129 КПК України, потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10 застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8», згідно полісу №АЕ/6422080 від 14.12.2015, строк дії якого до 15.12.2016. (а.к.п.42), тобто на момент скоєння ДТП поліс був дійсний.

Згідно даного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) страховика на одного потерпілого складає 100 тисяч грн. за відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю, та 50 тисяч грн. – за шкоду завдану майну, з відсутністю франшизи.

Згідно з вимогами ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормами ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з страхової ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» на користь ОСОБА_7, ОСОБА_12 солідарно матеріальної шкоди, пов’язаної з пошкодженням автомобіля та його відновленням в сумі 35 315,72 грн. визначено в межах ліміту відповідальності страховика, її розмір відповідає доказам, які перевірені і досліджені судом першої інстанції, зокрема, висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 20.12.2016 року (а.к.п180-213), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 35 315,72 грн. Крім того, вірним є і висновок про задоволення позовних вимог потерпілих, щодо стягнення з страхової компанії витрат на лікування та транспортування автомобіля, які документально підтверджені (а.к.п. 69, 75, 76).

Відповідно до положень ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з страхової компанії на користь ОСОБА_11 моральної шкоди, якої вона зазнала внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, у зв'язку з чим остання зазнала певних змін у її житті, та визначив моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., який узгоджується з вимогами ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На думку колегії, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 було визначено з урахуванням конкретних обставин провадження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, він відповідає ступеню завданих їй фізичних та моральних страждань, і вважати його необґрунтованим, на думку колегії суддів, підстав немає.

При цьому судом було дотримано вимог статей 23, 1167, 1168 ЦК України, статей 127-129 КПК України та рекомендацій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 серпня 2017 року є законним, обґрунтованим і вмотивованим, будь-яких підстав передбачених ст.ст.408, 409 КПК України для його зміни чи скасування не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_8» - ОСОБА_9 – залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_10 за ч.1 ст.286 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :