Рішення № 71753433, 18.01.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/911/17

Провадження № 2/550/15/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - адвоката ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 в якому просить стягнути з відповідача на користь повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення донькою навчання в учбовому закладі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, є колишньою дружиною відповідача, від шлюбу з яким має доньку, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. 11 жовтня 2004 року їх шлюб розірваний. 08 червня 2004 року рішенням Чутівського районного суду Полтавської області з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. 17.07.2017 року, в зв’язку із досягненням донькою ОСОБА_6 повноліття, стягнення аліментів з відповідача на її утримання ВДВС припинено. Але, після закінчення 11 класів загальноосвітньої школи, донька продовжує навчання у вищому навчальному закладі, а саме, є студентом денної форми навчання Національного фармацевтичного університету в м. Харків. Проживає у гуртожитку. ОСОБА_8 навчається на бюджетній основі, але стипендію студентам не виплачують, тому вона потребує матеріальної допомоги, оскільки кошти необхідні їй для придбання одягу та взуття, харчування, придбання необхідних підручників, на оплату проїзду та інші витрати. Відповідач - ОСОБА_4, після розірвання шлюбу проживає окремо, дитині до досягнення нею повноліття, сплачував аліменти, але після досягнення донькою повноліття, матеріально їй не допомагає.

Також позивачка зазначила, що відповідач на даний час працює та отримує достойну заробітну плату. Крім того, має у володінні декілька земельних ділянок, житловий будинок в с. Петрівка Чутівського району, які здає в оренду, та отримує від цього додатковий дохід, тому матеріально забезпечений і має можливість матеріально допомагати дитині. Вона ніде не працює, має хронічні захворювання, існує за рахунок домашнього господарства і допомоги від батьків-пенсіонерів, а тому не має можливості достатньо допомагати дитині, яка потребує матеріальної допомоги.

Відповідач через канцелярію суду надав заперечення в якому просив призначити виплату аліментів в розмірі 1/4 частини його доходів.

В обґрунтування заперечення відповідач посилається на те, що він працює з 18.07.2017 р. на сезонній роботі. До цього, рік перебував на біржі праці. Також маю сім'ю, в якій виховує неповнолітню дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ученицю 7-А класу ЗОШ №10 м. Полтава, для утримання якої теж необхідні кошти на харчування, обід в школі 20 грн., одяг і взуття, додаткові підручники, та інші витрати. Також відповідач зазначив, що він хворіє на Гіпертонію з дитинства, тому без ліків не живе, купує їх за свої кошти, також хворіє на язву 12-ти перстної кишки, подагричний поліартрит, в зв'язку з цим необхідно щорічно проходити обстеження і лікування, але два роки вже не звертається в лікарню, із-за відсутності коштів.

Також відповідач зазначив, що будинок та земельну ділянку (пай) площею 2,36 га в оренду не здає, а тому доходів не отримує.

Позивач та її представник в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечення підтримали та просили призначити виплату аліментів в розмірі 1000 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_4 являється рідним батьком повнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-КЕ № 039516, від 27.08.1999 р. (а.с. 7).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано 11 жовтня 2004 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КЕ № 121279, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чутівського районного управління юстиції Полтавської області 11.10.2004 р. (а.с. 6).

Повнолітня ОСОБА_6, являється студентом денної форми навчання 1 курсу 1 групи Національного фармацевтичного університету, спеціальність «Фармація» із кінцевим строком навчання 01.07.2021 року, навчається на бюджетній формі навчання, стипендію неотримує, що підтверджується довідками Національного фармацевтичного університету №1854 від 14.06.2017 року, №2386 від 26.12.2017 року (а.с. 5, 68).

Також, ОСОБА_6 з 14.09.2016 року проживає в м. Харкові за адресою пр. Ювілейний, 48 у гуртожитку НФаУ, що підтверджується довідкою від 22.12.2017 р. (а.с. 69). За проживання в кімнаті № 616 гуртожитку № 1 в 2016 році позивачкою було сплачено 5104,80 грн. в 2017 році 7146.00 грн., що підтверджується квитанціями від 31.08.2016 р., 08.09.2017 р. та карткою гуртожитку виданої на ім’я ОСОБА_6 (а.с. 9, 70-71).

Згідно ч. 1 ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Аналогічна позиція викладена в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі ст.ст. 182, 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням: стану здоров’я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалі справи відповідач ОСОБА_4 одружився вдруге та має іншу сім’ю, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-КЕ № 001406, від 12.03.2005 р. (а.с. 49).

Від другого шлюбу має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-КЕ № 007533, від 06.07.2005 р. (а.с. 50).

З квітня 2016 по березень 2017 року відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітній, що підтверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.12.2017 № 12531 (а.с. 58).

Відповідач працював у ФОП ОСОБА_10 на посаді водія з 19.07.2017 р. по 23.11.2017 р. та отримував мінімальну заробітну плату щомісячно, що підтверджується довідкою № 17 від 27.12.2017 р. (а.с. 76).

З 1 грудня відповідач працює в Об’єднаному автогосподарстві закладів та установ охорони здоров’я на посаді водія де також отримуває мінімальну заробітну плату, що підтверджується довідкою № 5 від 17.01.2018 р. (а.с. 77).

Крім того, від земельної ділянки (паю) площею 2,36 га доходів не отримує, так як в оренду не здає, що підтверджується довідкою Петрівської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 18.10.2017 р. № 1263 в якій зазначено, що земельна ділянка (пай) площею 2,36 га, яка належить ОСОБА_4, обробляється самостійно (а.с. 28).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, відповідач створив нову сім’ю, має на утриманні малолітню доньку, також суд бере до уваги майновий стан відповідача та той факт, що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів, однак заперечує в частині стягнення аліментів в розмірі 3000 грн. щомісячно, та просить стягувати з нього аліменти в розмірі 1000 грн. від заробітку (доходу), щомісячно.

На підставі викладеного, суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в розмірі 1000 грн. щомісячно.

В силу ст.ст. 191, 201 СК України аліменти слід присудити з дня подання позовної заяви, тобто з 22 вересня 2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з тим, що позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судовий збір потрібно стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264-265, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь повнолітньої доньки, що продовжує навчання, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно з 22.09.2017 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 34 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 січня 2018 року.

Суддя О. І. Михайлюк