Постанова № 71753372, 17.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5297/17 Номер провадження 33/786/103/18Головуючий у 1-й інстанції Струков О. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Захожай О.І., при секретарі Григоровій М.В., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2017 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 гривень.

Згідно з постановою, 17 травня 2017 року, близько 04 год. 35 хв. ОСОБА_2 по вул. Соборності в м.Полтава, керував автомобілем НОМЕР_1 у стані наркотичного спяніння, чим порушив п.2.9.а ПДР України Огляд на стан сп»яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в ПОНД.

Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду Шепелем Р.В. подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки в судовому засіданні присутній не був, з постановою ознайомився лише 27.11.2017 року.

В обґрунтування апеляції вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт вважає, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням установленого порядку, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а висновок недопустимим доказом його вини.

ОСОБА_2 звертає увагу на те, що його не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.

Апелянт зазначає, що справа розглянута без його участі, про час та місце розгляду справи він не був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вказує, що в період з 21.05.2017 року по 27.10.2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О.Ф. Мальцева, що підтверджується довідкою.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 в судове засідання 17.01.2018 року не з'явився , про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи за дійсним місцем проживання, де мешкає його родина. В судовому засіданні 18.12.2017 року ОСОБА_2 було надано строк для залучення захисника - адвоката, але вказаним правом ОСОБА_2 не скористався.

Відповідно до вимог ст. ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30.06.2017 року та матеріалами доданими до нього.

Висновок судді ґрунтується на об'єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Положення ч.1 ст.130 КУпАП вказують на притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.2 ст. 130 КУпАП вказує на притягнення особи до адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.2.9.а. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, висновком № 237 від 17.05.2017 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння.

Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що перебуває на обліку та проходив лікування в психіатричній лікарні. У зв'язку з чим апеляційним судом було зроблено запит до Полтавської обласної клінічнічної психіатричнної лікарні ім. О.Ф. Мальцева. Згідно отриманої відповіді вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на лікуванні у зв'язку з психічними розладами та розладами поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю і психостимуляторів.

Протокол про адміністративне правопорушення складено вірно із дотриманням положень ст.256 КпАП України, докази в матеріалах справи є послідовними та несуперечливими, дослідженими судом в судовому засіданні.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП належним чином обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, об'єктивність яких сумнівів не викликає.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2017 року відносно нього - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ О.І. Захожай