Постанова № 71753039, 24.01.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2779/17

Номер провадження3/541/106/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ТВО командира військової частини А1356 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, техніка групи регламенту та ремонту електронної автоматики ТЕЧ АТ військової частини А1659,

за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП,

в с т а н о в и в:

15 грудня 2017 року з 14 години 50 хвилин старший лейтенант ОСОБА_1 виконував обов’язки військової служби техніка групи регламенту та ремонту електронної автоматики ТЕЧ АТ у нетверезому стані на території військової частини А1356 в м.Миргород в особливий період, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, не заперечуючи факт вживання ним алкогольних напоїв під час обідньої перерви в зв’язку з сімейними обставинами, суду пояснив, що не згоден з кваліфікацією його дій за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки вона передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення або в умовах особливого періоду. Зазначив, що протягом року до адміністративної відповідальності він не притягувався і посилаючись на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року по справі №826/18425/15 в якій встановлено, що дія особливого періоду обмежується строками встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє. Вважав, що на момент скоєння ним адміністративного правопорушення 15.12.2017 року особливий період не діяв у зв’язку з чим немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази та з’ясувавши обставини справи, вважає наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №10 від 20 грудня 2017 року ОСОБА_1 виконував обов’язки військової служби техніка групи регламенту та ремонту електронної автоматики ТЕЧ АТ у нетверезому стані на території військової частини А1356 в м.Миргород в особливий період, про що зазначено у протоколі (а.с.1), факт перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані підтверджується протоколом № 102 на освідчення алкогольного сп’яніння у старшого лейтенанта ОСОБА_1 техніка групи регламенту та ремонту електронної автоматики ТЕЧ АТ від 15.12.2017 (а.с.7), письмовими поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 19.12.2017 року (а.с.2-4).

Щодо заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проти кваліфікації його дій за ч.3 ст.172-20 КУпАП в зв’язку з закінченням дії особливого періоду в Україні суд вважає наступне.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 р. по справі К/800/12786/17, відповідно до статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За визначенням цієї ж статті особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Протилежним мобілізації є процес демобілізації, яка за визначенням України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» полягає у комплексі заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Отже, за змістом наведених положень вищезазначеного Закону особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, яка включає не лише процес призову громадян на військову службу з метою виконання ними свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а й передбачає здійснення комплексу відповідних заходів, спрямованих на забезпечення функціонування країни у особливий період.

Так само і процес демобілізації полягає не тільки у припиненні перебування мобілізованих осіб на військовій службі, а й передбачає комплекс заходів, спрямованих на планомірне переведення функціонування держави в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Так, Указом виконуючого обов'язки Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, у зв’язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, оголошено та розпочато часткову мобілізацію.

Цим же Указом передбачено здійснення ряду організаційних заходів, зокрема, які адресовані Голові Служби безпеки України, начальнику Управління державної охорони України, Голові Служби зовнішньої розвідки України, вищому командуванню Національної гвардії України, керівникам центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування України, Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, щодо переведення підпорядкованих їм військових формувань України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію та штати воєнного часу.

В подальшому, виконуючим обов’язки Президента України та Президентом України безпосередньо видані низка Указів, зокрема: від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях»; від 2 березня 2014 року № 189/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України»; від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»; від 14 листопада 2014 року № 880/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки»; від 24 вересня 2014 року № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»; від 24 березня 2014 року № 339/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2014 року «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України»; від 13 серпня 2015 року № 474/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2015 року «Про невідкладні заходи щодо нейтралізації загроз державній безпеці»; від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році»; від 14 лютого 2015 року № 85/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією»; від 12 березня 2015 року № 139/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2015 року «Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України»; від 7 серпня 2015 року № 469/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» тощо.

Названими Указами Президента України також передбачено здійснення комплексу заходів, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Також, згідно положень статті 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Крім того, відповідні роз'яснення надані і у листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 1 жовтня 2015 року «Щодо особливого періоду» де сказано, що у відповідності до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» з моменту оголошення Указу № 303/2014 в Україні настав особливий період, який діє і на даний час. Надані Міністерством роз’яснення повністю узгоджуються з вимогами національного законодавства.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду, а тому його закінчення необхідно пов’язувати із виданням Президентом України відповідного Указу про демобілізацію з одночасним проведенням комплексу заходів, передбачених законодавством, який на момент вчинення адміністративного правопорушення – 15.12.2017 року виданий не був.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки він вчинив виконання обов’язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 172-20 ч. 3 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави.

Згідно зі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовець звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 172-20, 221, 277, 279, 283, 287, 291, 294 КУпАП, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

На ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 (Три тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) гривень 00 копійок, р/р для сплати штрафу 31116106700012, ідентифікаційний код 37845125, код виду платежу 21081100, код установи банку 831019, одержувач платежу –Державний бюджет міста Миргорода, банк одержувача –ГУДКС України в Полтавській області.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_5