Рішення № 71751492, 22.01.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1186/17

Провадження № 2/288/236/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

секретаря судового засідання - Добрянської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою в якій вказує, що 02 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_2(далі – відповідач) було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 300 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі – Договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ОСОБА_1 керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник карткового рахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Пунктом 2.1.1.7.6. Договору передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень 00 копійок +5 відсотків від суми позову.

Свої зобов’язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. В порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого його заборгованість станом на 14 вересня 2017 року складає 22 615 гривень 51 копійку.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Позивач просить, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 лютого 2015 року в сумі 22 615 гривень 51 копійку та понесені судові витрати.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання в якому просив справу розглядати без участі представника Банку, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до п. 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, а саме: на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу його останнього відомого зареєстрованого місця проживання були направлені судові повістки разом із розписками, які повернулися на адресу суду з відміткою «Укрпошти» - «за закінченням терміну зберігання», про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено 02 лютого 2015 року кредитний договір б/н, на підставі якого відповідач заповнив заяву на отримання кредиту, зі сплатою відсотків за користування кредитом, був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, якими передбачені всі умови користування платіжною карткою та строки погашення кредиту, про що свідчить його підпис у вказаних документах, наведені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ від 02 лютого 2015 року, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витягом з Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 02 лютого 2015 року, заборгованість ОСОБА_2, станом на 14 вересня 2017 року складає 22 615 гривень 51 копійку, а саме: тіло кредиту – 3 963 гривні 23 копійки; нараховані відсотки – 1 421 гривня 97 копійок; нарахована пеня – 15 677 гривень 19 копійок; заборгованість по судовим штрафам – 1 553 гривні 12 копійок.

Відповідно до Статуту ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

Як вбачається з п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню Кредиту ( в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку. Пунктом 1.1.7.11 вищезазначених Умов передбачено, що Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526, частини третьої статті 549 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов Договору. За несвоєчасне виконання зобов’язання, боржнику нараховується пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Судом встановлено, що позивачем застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов’язання у вигляді нарахованої пені в розмірі 15 677 гривень 19 копійок та штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 1 553 гривні 12 копійок, проте суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з відповідача пені і штрафу за невиконання умов договору кредиту, не має виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафів – фіксованої частини (500 гривень 00 копійок) та процентної складової (1053 гривні 12 копійок), разом 1553 гривні 12 копійок, оскільки діючим законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань.

За рішенням суду може бути зменшений розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Так, нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір основного боргу. Розмір заборгованості по тілу кредиту складає 3 963 гривні 23 копійки та по відсоткам 1 421 гривня 97 копійок, а всього 5 385 гривень 20 копійок. Проте розмір пені за неналежне виконання умов договору – 15 677 гривень 19 копійок, що значно перевищує розмір збитків.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦК України щодо обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, суд вважає за можливе зменшити розмір пені з 15 677 гривень 19 копійок до 11 000 гривень 00 копійок.

З цього приводу є правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Позивач не вказав та не довів факту настання для нього негативних наслідків через прострочення виконання зобов’язання позичальником.

Порушене право банку відновлене шляхом стягнення плати за користування його грошима за весь період прострочення.

У зв’язку з наведеним суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 11 000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість за тіло кредиту – 3 963 гривні 23 копійки; заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом – 1 421 гривня 97 копійок; заборгованість по нарахованій пені – 11 000 гривень 00 копійок (разом 16 385 гривень 20 копійок) – підлягають задоволенню, а вимога про стягнення заборгованості по штрафам, а саме: штраф (фіксована частина) – 500 гривень 00 копійок та штраф (процентна складова) – 1053 гривні 12 копійок (разом 1 553 гривні 12 копійок) не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, уродженця, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 лютого 2015 року в розмірі 16 385 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, уродженця, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТ БАНК» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) судовий збір у розмірі 1 159 гривень 30 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_3