Рішення № 71751370, 17.01.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6912/17

2/296/1137/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНО)

"17" січня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

судді – Драча Ю.І.

За участю секретаря судового засідання – Івашко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку заочного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 22412,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору № б/н від 16.03.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Посилаючись на те, що відповідач істотно порушує кредитні зобов’язання, просить стягнути заборгованість в сумі 22412,38 грн., з яких: 4856,90 грн. – тіло кредиту; 8756,65 грн. – заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 7255,38 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн.– штраф (фіксована частина); 1043,45 грн. – штраф (процентна складова).

У судове засідання представник позивача не з’явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання повісток за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

16.03.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір приєднання (відповідачем заповнено відповідну заяву) (а.с. 11).

Відповідно до даного договору відповідач отримав кредит в розмірі10300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно п. 1.1.3.2.3, п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни кредитного ліміту, одночасної зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання банківських послуг по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції картрахункам.

Так, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору, зобов’язання належним чином не виконує.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що відповідач допустив неналежне виконання зобов’язання, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов частково.

Суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору немає виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання(ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 2003цс15).

У зв’язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 7255,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1082,00 грн. (1600,00 грн. х 15157,00 грн. / 22412,38 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН. НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д заборгованість у розмірі 15157 (п'ятнадцять тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 00 коп., з яких:

- 4856,90 грн. – тіло кредиту;

- 8756,65 грн. – заборгованість по процентам за користуванням кредитом;

- 500,00 грн.– штраф (фіксована частина);

- 1043,45 грн. – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН. НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д витрати по сплаті судового збору в розмірі 1082,00 грн.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ю. І. Драч