Ухвала суду № 71751309, 24.01.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №1-кс/279/71/18

Справа № 279/311/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року місто Коростень

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коваленко В.П., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2І за матеріалами досудового розслідування за № 12018060060000150 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України про арешт майна ,-

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні слідчого вказано, що на протязі 2017 року невстановлена особа на території Коростенського району займається підробленням марок акцизного податку з подальшим їх збутом.

17 січня 2018 року СВ Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській області, відомості про вказане кримінальне правопорушення, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060060000150, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.199 КК України.

18.01.2018 року в м. Коростені по вул. Базарна Площа було затримано автомобіль – вантажний сідловий тягач Сканія R420 L, зеленого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, з загальним напівпричіпом SCHMITZ SPR 24, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_4, який завантажений лікеро-горілчаними виробами в асортименті, відповідно до акту прийому-передачі від 18.01.2018 року, які належать ТОВ «Торговий дім – «Фрегат». Вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_5.

В ході огляду місця події 18.01.2018, в період часу з 19 години 35 хвилин до 20 години 25 хвилин, за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, вантажний сідловий тягач Сканія R420 L, зеленого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, з загальним напівпричіпом SCHMITZ SPR 24, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, що зареєстрований на ім’я ОСОБА_4, який завантажений лікеро-горілчаними виробами в асортименті згідно акту-прийому передачі, які належать ТОВ «Торговий дім – «Фрегат», було вилучено, в якості речових доказів, в зв'язку з явними ознаками підробки марок акцизного податку на спиртні напої, у кримінальному провадженні які тимчасово зберігаються на території Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.

Крім цього, відповідно до акту прийому-передачі лікеро-горілчаних виробів, кількість спиртного становить 33 820 одиниць, а відповідно до товарно-транспортної накладної, без номеру, від 18.01.2018 року загальна кількість одиниць лікеро-горілчаних виробів в автомобілі становить 18 000.

Слідчий просить накласти арешт на вилучене в ході огляду місця події майно.

Слідчий , прокурор в судове засідання не з’явились, клопотання не підтримали. Представник ТОВ "Торговий Дім -Фрегат " ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешт майна.

Перевіривши матеріали клопотання, суд приходить до висновку , що воно не підлягає до задоволення.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації,наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваних, третіх осіб.

Водночас, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

У відповідності до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину чи знаряддям вчинення злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові підстави, у звязку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма узгоджується із ст.1Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт , який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з"ясувати всі обставини , які передбачені для арешту майна або відмови у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення :

-збереження речових доказів;

-спеціальної конфіскації;

-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

За правилами ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно , слідчий зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову, забезпечення конфіскації.

До матеріалів клопотання додано слідчим протокол огляду місця події від 18 січня 2018 року, акт прийому-передачі від 18 січня 2018 року, товарно-трансмпортні накладні.

З протоколу огляду місця події видно, що було вилучено лікеро-горілчані вироби, відповідно до акту прийому-передачі від 18.01.2018 року кількістю 33 820 одиниць, а відповідно до товарно-транспортної накладної, без номеру, від 18.01.2018 року кількістю 18 000 одиниць.Однак, з невідомих причин слідчим не вказано в протоколі огляду місця події про те, що водієм надано відповідні документи на перевезення вказаної продукції.

Постановою слідчого від 19 січня 2018 року вказані речі (лікеро-горілчані вироби в асортименті відповідно до акту прийому-передачі від 18.01.2018 року , які були вилучені під час огляду місця події) визнано речовими доказами.

Майно, на яке просить накласти арешт слідчий, було вилучене в ході огляду. Ухвалою слідчого судді від 19 січня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про проведення огляду житла чи іншого володіння.

Відповідно до п.7ч.2ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, при цьому згідно п.1ч.3ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються (ч.5ст.132 КПК України).

Згідно норм глави 10 та глави 17 КПК України правові підстави, з яких слідчим або прокурором вноситься клопотання про накладення арешту та ,відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.

За таких обставин суд приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо не свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч.1ст.170 КПК України, оскільки не містить на собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин , котрі на даний час встановлюються органом досудового розслідування та визнано речовими доказами, що в своїй сукупності не слугує підставами для застосування обмежувальних заходів у даному кримінальному провадженні.

Суд враховує розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника, умови зберігання вилученої продукції, можливість її пошкодження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170 - 173 Кримінально - процесуального кодексу України ,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити слідчому СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно а саме:: на лікеро-горілчані вироби в асортименті відповідно до акту прийому-передачі від 18.01.2018 року лікеро-горілчаних виробів, кількість спиртного становить 33 820 одиниць, а відповідно до товарно-транспортної накладної, без номеру, від 18.01.2018 року загальною кількістю одиниць лікеро-горілчаних виробів - 18 000одиниць, які належать ТОВ «Торговий дім – «Фрегат», які були вилучені під час огляду місця події 18.01.2018, та тимчасово зберігається на території Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 5.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом 5-ти діб після її оголошення.

Слідчий суддя: В.П. Коваленко