Ухвала суду № 71750880, 23.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/2461/17 Провадження № 11-кп/773/94/18 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Категорія: в порядку КПК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Борсука П.П.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Гапончука В.В.,

з участю секретаря – Павловій Н.А.,

прокурора – Шумика Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше судимого:

- вироком Маневицького районного суду Волинської області від 26.02.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із встановленням іспитового строку один рік;

- вироком Маневицького районного суду Волинської області від 12.05.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, згідно ухвали апеляційного суду Волинської області від 15.07.2015 року вирок Маневицького районного суду Волинської області від 12.05.2015 року змінено, постановлено вироки Маневицького районного суду від 26.02.2015 року та 12.05.2015 року виконувати самостійно,

про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, засуджений оскаржує його з мотивів незаконності та необґрунтованості. Вказує на те, що згідно ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» його може бути звільнено від відбування покарання, оскільки на день набрання чинності вказаним законом він відбув більше половини строку основного покарання, тому просить застосувати до нього зазначений закон.

Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали та виклав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечив її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно вироку Маневицького районного суду Волинської області від 26.02.2015 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком один рік, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 12.05.2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 15.07.2015 року вирок Маневицького районного суду Волинської області від 12.05.2015 року змінено, виключено з мотивувальної та резолютивної частин посилання на застосування ч. 4 ст.70 КК України. Вироки Маневицького районного суду Волинської області від 26.02.2015 року та 12.05.2015 року визначено виконувати самостійно.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

В силу п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Згідно особової справи ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» відбув більше половини призначеного строку основного покарання, однак має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів.

З огляду на наведені обставини апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд Волинської області

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року щодо нього – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

Головуючий

Судді