Ухвала суду № 71749661, 22.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

22 січня 2018 року

м. Київ

справа № 185/10319/15-ц

провадження № 61-1746 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентрада», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року у вищевказаній справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIІІ від 03 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з пунктом 14 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають чинності та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про зменшення розміру судового збору в розмірі 332 820 грн. 82 коп., який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, до 2 тис. грн., надавши при цьому квитанцію № 51958 від 30 грудня 2017 року про сплату вказаної суми.

На обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує на те, що у зв'язку із збройним конфліктом, який розпочався у 2014 році на Донбасі та переходом міста Донецька під контроль численних організованих злочинних угруповань він вимушений був припинити здійснення підприємницької діяльності у місті та переїхати на підконтрольну Україні територію, фактично втративши джерело доходу та місце роботи, що підтверджується відповідними доказами, а саме: копією трудової книжки; копією листа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Таким чином, розмір судового збору має визначатися з урахуванням конкретних обставин справи, включаючи фінансову спроможність заявника сплатити його, що має суттєве значення для визначення того, чи може особа використати своє право доступу до суду.

Перевіривши доводи клопотання та додані до касаційної скарги матеріали, квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 тис. грн., клопотання про зменшення розміру сплати судового збору слід задовольнити, оскільки заявник підтвердив належними та допустимими доказами фінансову неспроможність сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у визначеному законом розмірі у зв'язку з обставинами, які сталися не з його вини.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, подана в строк, передбачений статтею 325 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною сьомою статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 136, 394, 395 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення розміру сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Зменшити ОСОБА_1 розмір сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року до 2 тис. грн.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/10319/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентрада», про стягнення заборгованості.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати статті 395 ЦПК України, у строк до 19 лютого 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук