Рішення № 71749303, 15.01.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1131/17

Провадження № 2-а/550/15/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання – Самойленко Н.В.,

за участю позивачів – ОСОБА_1,

– ОСОБА_2,

представника позивачів – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове адміністративну справу за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з адміністративними позовами до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, в яких просили:

●Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області щодо перерахунку їм щорічної одноразової грошової допомоги за 2016-2017 роки до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

●Зобов'язати Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити їм перерахунок та виплату, як учасникам бойових дій, щорічної одноразової допомоги до 05 травня за 2016 та 2017 роки, відповідно до ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 ОСОБА_5 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та ст. 7 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на момент проведення виплат, з урахуванням виплачених сум такої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є учасниками бойових дій та маю право на пільги, встановлені законодавством України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій, а тому відповідно до ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їм до 5 травня щорічно повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ст. 28 ОСОБА_5 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У 2016 році управлінням соціального захисту населення Чутівської РДА їм була нарахована та виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі 920 грн. Крім того, у 2017 р. ця допомога була виплачена їм в розмірі 1200 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України у № 141 від 02.03.2016 p., якою у своїй діяльності керується відповідач, встановлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у поточному році щорічна разова грошова допомога до 5 травня надавалась учасникам бойових дій у розмірі 1200,00 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж це встановлено ОСОБА_5 України «Про внесення змін до ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ст. 7 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 травня 2016 року 1130 грн. Таким чином, вони повинні булі отримати у 2016 році 5650 грн. разової грошової допомоги. Однак у 2016 році отримали лише 920 грн. Тобто недоплата за 2016 рік становить 4730 грн.

Відповідно до ст. 7 ОСОБА_5 України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в сукупності з викладеним вище, розмір мінімальної пенсії за віком, станом на 01.05.2017 року складав 1312,00 грн., тобто разова грошова допомога до 5 травня мала бути виплачена їм у розмірі 6560,00 грн., однак вони отримали лише 1200,00 грн., що суперечить вимогам законодавства.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позовів, в яких зазначив, що статтею 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. ОСОБА_5 України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 року № 79-VIIІ встановлено, що норми і положення статті 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 141 передбачено, що виплата разової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій в 2016 році здійснюється у розмірі 920 гривень.

Також пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 223 передбачено, що виплата разової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій в 2017 році здійснюється у розмірі 1200 гривень. Вказану допомогу в розмірі 920 грн. та 1200 грн. позивачі отримали, про що не заперечується в позовних заявах. Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Враховуючи, що фінансові можливості Державного бюджету України у 2016 та 2017 роках не дозволили здійснювати виплати вказаної допомоги у розмірі, передбаченого ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та те, що згідно зазначених вище норм Конституції України спеціально уповноваженим органом, який забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики у сфері соціального захисту, є саме Кабінет Міністрів України, таким чином відповідач вважає, що вимоги адміністративних позовів задоволенню не підлягають. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України володіє законодавчою ініціативою, має повноваження на підготовку проектів законів про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет» з питань, що стосуються видатків з державного бюджету на здійснення соціального захисту населення. Також, всі кошти, які надходять з державного бюджету на рахунки управління є цільовими і не можуть бути спрямовані на інші цілі. Тому вважає, що зі своєї сторони управління діє лише в межах повноважень, наданих державою і не має права використовувати кошти в розмірах більших, ніж ті, що були виділені відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2016 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет на 2017 рік». Враховуючи вищевикладене, вважає вимоги позивачів до управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації необґрунтованими.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та просив в задоволені адміністративних позовів відмовити.

Позивачі в судовому засіданні надали заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на те, 30 січня 2017 р. вони дізналися про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги, як учасникам бойових дій, до 05 травня 2016 р. відповідно до чинного законодавства у розмірі 4730,00 грн., а не в розмірі 920,00 грн., як їм було виплачено. Того ж дня вони звернулись до управління соціального захисту населення Чутівської РДА з заявами про нарахування та виплату їм щорічної разової грошової допомоги відповідно чинного законодавства у розмірі 4730,00 грн. Крім того, в заявах було зазначено прохання повідомити про розгляд їхньої заяви письмово за адресою їхнього проживання. Але, управління соціального захисту населення Чутівської РДА знехтувало нормами ОСОБА_5 України «Про звернення громадян» щодо розгляду звернень громадян та не надало жодної відповіді в установлені законом строки. Щоб захистити своє конституційне право на письмові звернення, 31.03.2017 р. вони звернулись до Чутівської районної державної адміністрації з проханням посприяти у вирішенні питання щодо проведення належної їм виплати за 2016 рік, як учасникам бойових дій. І тільки після їхнього звернення до Чутівської районної державної адміністрації, та втручання виконувача обов’язків голови РДА ОСОБА_6, управління соціального захисту населення надіслало відповідь (листи від 04.04.2017 р. № 02-06/835 та від 04.04.2017 р. № 02-06/836).

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В даному випадку суд вважає, що зазначені у заяві позивачами причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому з метою забезпечення права громадян на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, заява позивачів підлягає задоволенню, а пропущений строк підлягає поновленню.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачі мають статус учасника бойових дій, що підтверджується копіями посвідчень: учасника бойових дій серії МВ № 048244 від 08.12.2015 року виданого на ім’я ОСОБА_1 (том № 1 а.с. 14); учасника бойових дій серії УБД від 21.12.2015 року виданого на ім’я ОСОБА_2 (том № 2 а.с. 13) та мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивачам було проведено виплату щорічної разової грошової допомоги як учасникам бойових дій до 05 травня 2016 року у розмірі 920 грн. та до 05 травня 2017 року у розмірі 1200 грн. Вказані обставини доказуванню не підлягають, оскільки в силу ч. 1 ст. 78 КАС України визнаються учасниками справи і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивачі звернулися до управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації з письмовими заявами, де просили перерахувати та виплатити їм недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня 2016 року. Листами №№ 02-06/835, 02-06/836 від 04.04.2017 року, управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації відмовило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті різниці між належними їм до сплати суми разової грошової допомоги до 5 травня та фактично виплаченою сумою, повідомивши, що їм виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920 грн., визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №141 від 02.02.2017 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Крім того, позивачі звернулися до управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації з письмовими заявами, де просили перерахувати та виплатити їм недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня 2017 року Листами №№ 02-06/1427, 02-06/1428 від 06.06.2017 року, управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації відмовило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті різниці між належними їм до сплати суми разової грошової допомоги до 5 травня та фактично виплаченою сумою, повідомивши, що їм виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік у розмірі 1200 грн., визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з ч. 1 ст. 17-1 ОСОБА_5 №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього ОСОБА_5, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ пунктом 63 якого розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено п. 26 згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1200 гривень. Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України не конституційними.

Як встановлено з письмових заперечень відповідача та підтверджується квитанціями у 2016 році позивачам виплачено разову грошову допомогу у розмірі 920 грн. та у 2017 році виплачено 1200 грн. (том №1 а.с. 21, 31; том №2 а.с. 20, 30).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 ОСОБА_5 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що у 2016 - 2017 роках виплата позивачам щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учасникам бойових дій відповідно до ч. 5 ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», здійснена правомірно в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин суд визнає доведеним, що управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації, провівши нарахування та виплату позивачам щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі 920 грн. та до 5 травня за 2017 рік в розмірі 1200 грн., діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 22, 24, 124, 152 Конституції України, ст. 12 ОСОБА_5 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 ОСОБА_5 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 78, 121-122, 241-246, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом – задовольнити та поновити пропущений строк звернення до суду.

В задоволенні адміністративних позовів: ОСОБА_1 (проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 рівні, вул. Польова, 24, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області (розташованого за адресою: Полтавська область, Чутівський район, смт. Чутове, вул. Центральна, 6, Код ЄДРПО - 03195197) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.01.2018 року.

Суддя О. І. Михайлюк