Постанова № 71749235, 23.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/1883/17 Номер провадження 22-ц/775/53/2018

Категорія 27

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м. Бахмут Справа № 219/1883/17

Апеляційний суд Донецької області у складі:

суддів Кішкіної І.В. (доповідач), Новікової Г.В., Папоян В.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року (суддя Медінцева Н.М., повний текст рішення складено 18 жовтня 2017 року),

в с т а н о в и в :

02 березня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір б/н від 27 грудня 2010 року, за умовами якого позивач надав кредит у сумі 1800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит. Відповідач своєчасно не погашав заборгованість за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 21 лютого 2017 року має заборгованість 29298,17 грн., яка складається з: 1798,12 грн. - заборгованість за кредитом, 22428,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3200 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 1371,34 грн. (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 29298,17 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 грудня 2010 року 24226,83 грн., яка складається з: 1798,12 грн. - заборгованість за кредитом, 22428,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 1600 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість перед банком, яка підлягає стягненню на користь останнього, врахувавши при цьому наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені та штрафів, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст. 2 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_3 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції повністю став на сторону банку та ухвалив незаконне рішення. Судом першої інстанції не враховано, що він визнає заборгованість перед банком, але не в розмірі 410%, тобто він вважає, що максимальний борг його перед банком може складати 3950 грн., але не 22128,71 грн. Крім того, пеня і штраф є різновидом неустойки, тому не можуть бути використані одночасно, банк же в порушення діючого законодавства застосовує і пеню і штрафи. Також, процентна ставка за кредитом відповідно до умов договору складає 30%, але банк з 01 вересня 2014 року в односторонньому порядку встановлює 32,4% річних, з 01 квітня 2015 року 42% річних, в той час як відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за відсутності представника, апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за пенею та штрафами фактично не оскаржується, тому апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2010 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у позивача та підтвердив, що ознайомився та погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг (а.с.5), тобто між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту, відповідачу була видана кредитка картка (а.с.6-31).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, відповідач, підписавши 27 грудня 2010 року анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідача, був повідомлений про зміст цих умов та правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором.

Відповідно п. 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 21 лютого 2017 року утворилася заборгованість в сумі 29298,17 грн., яка складається з: 1798,12 грн. - заборгованість за кредитом, 22428,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3200 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 1371,34 грн. (процентна складова) (а.с.4).

З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка за кредитом в розмірі 30 % на рік, далі процентна ставка була збільшена, а саме 01 вересня 2014 року встановлена у розмірі 34.80%, з 01 квітня 2015 року встановлена у розмірі 43,20%.

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3. умов та правил банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 1.1.3.1.9. цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до п.п. 1.1.3.2.3. умов та правил надання банківських послуг не було проінформовано відповідача про збільшення процентної ставки.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем на час дії відсоткових ставок 34,80% та 43,20% погашення заборгованості не здійснювалося.

В анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 30% річних на залишок заборгованості.

Тобто, виходячи з процентної ставки за весь час користування кредитом 30% річних та кількості днів за період з 01 вересня 2014 року (дати першого підвищення відсоткової ставки за користування кредитом) по 21 лютого 2017 року, яка складає 904 дні, заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 2012,20 грн. з наступного розрахунку: 1670,50 грн.(поточна заборгованість за кредитом) х 30% : 360 днів (передбачених п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою») х 904 дні = 1258,44 грн.; 127,62 грн.(прострочена заборгованість за кредитом) х 30% : 360 днів (передбачених п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою») х 904 дні = 96,14 грн.; 1258,44 грн. + 96,14 грн. = 1354,58 грн., та разом із заборгованістю за процентами станом на 01 вересня 2014 року (накопичувальним підсумком) у сумі 657,62 грн. стягненню підлягає 2012,20 грн. (1354,58 грн. + 657,62 грн.).

Таким чином, виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути станом на 21 лютого 2017 року заборгованість в сумі 3810,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1798,12 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 2012,20 грн.

Оскільки до висновків в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором процентів за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні. В іншій частині рішення не оскаржувалось.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо незаконного нарахування позивачем пені та штрафів, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову про стягнення пені та штрафів на підставі ст. 2 Закону України від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно до якої на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, ураховуючи вимоги статті 4 Закону України «Про судовий збір», частково присуджує відповідачеві понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 178,56 грн.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 382 ЦПК України, п. 9 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2017 року в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27 грудня 2010 року станом на 21 лютого 2017 року в сумі 3810 (три тисячі вісімсот десять) гривень 32 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1798,12 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2012,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 178 грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня з дня складання повного судового рішення.

Судді І.В. Кішкіна

Г.В.Новікова

В.В.Папоян

Повний текст постанови складено 23 січня 2018 року

Суддя-доповідач І.В.Кішкіна