Ухвала суду № 71749101, 17.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/102/18

Номер справи місцевого суду: 509/4258/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Тьосової Я.В.,

прокурора: Бурлаченко Д.В.,

власника корпоративних прав: ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 про на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.11.2017 року про накладення арешту,-

встановив

Оскарженою ухвалою, у рамках кримінального провадження №12017160380002118 від 09.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, задоволено клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4, та накладений арешт на корпоративні права ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 із забороною їх відчуження та встановлено заборону на вчинення будь-яким особам реєстраційних дій відносно зміни реєстраційних даних щодо засновників ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 до закінчення досудового розслідування.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що є наявні підстави вважати, що зазначені корпоративні права набуті шахрайським шляхом. Метою накладення арешту вважав тимчасове позбавлення ОСОБА_2 права відчуження корпоративних прав ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 до часу встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття рішення по кримінальному провадженню, для запобігання можливості перепродажу частки в статутному капіталі вказаного підприємства третім особам.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.01.2018 року було розглянуто клопотання ОСОБА_2 та поновлено процесуальний строк на оскарження ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.11.2017 року про накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказав, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права, у зв’язку із чим такою, яка підлягає скасуванню.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

-проведення досудового розслідування та накладення арешту на майно здійснено з порушеннями територіальної підслідності;

-слідчим суддею не врахована правова підстава для арешту майна, наслідків цього арешту майна для інших осіб;

-розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власників даного майна;

-відсутні докази на підтвердження причетності ОСОБА_5 як заявника до корпоративних прав та майна ТОВ «Ресурс-Ойл»;

-майно, на яке накладений арешт не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тобто не речовим доказом, а слідчим суддею не надано оцінки усім доказам в їх сукупності;

-клопотання прокурора не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; власника корпоративних прав ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, з ухвали слідчого судді слідує, що наведені у клопотанні підстави для накладення арешту на корпоративні права перевірялися судом першої інстанції, при цьому, були з’ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту корпоративних прав.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор зазначив, що з урахуванням отриманих в ході проведення досудового розслідування даних та долучених до клопотання матеріалів встановлена обґрунтованість доводів заявника щодо можливості вчинення власником корпоративних прав - ОСОБА_2 дій, направлених на перереєстрацію цих корпоративних прав. При цьому прокурор зазначив, що на даний час у кримінальному проваджені призначена та проводиться відповідна почеркознавча експертиза, яка надасть можливість перевірити викладені в заяві ОСОБА_5 обставини та встановити факт наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що долучені до клопотання матеріали вказують на обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується в рамках зазначеного кримінального провадження.

Так, з матеріалів даного провадження, показів апелянта та доводів прокурора у судовому засіданні, вбачається, що у ОСОБА_2 був брат ОСОБА_6, який помер 04 серпня 2016 року. Покійному ОСОБА_6 за життя належали корпоративні права у ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 в розмірі 80%. У 2010 році, 07 квітня, ОСОБА_6 було складено заповіт, за яким він заповідав усе належне йому майно своєму рідному сину ОСОБА_5. Проте, як виявилося при оформленні спадщини сином покійного, менш ніж за місяць до своєї смерті ОСОБА_6 уклав договір купівлі-продажу своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Ресурс-Ойл» з апелянтом ОСОБА_7, за яким належна йому частка відійшла до останнього. Договір нотаріально не посвідчувався. Також матеріали провадження свідчать про те, що, на підставі даного договору, 25.08.2017 року співзасновниками ТОВ «Ресурс-Ойл» проведено загальні збори, на яких прийнято рішення про зміну складу засновників підприємства з перерозподілом частки у розмірі 80% ОСОБА_2

Разом з тим, під час допиту ОСОБА_5 - сина покійного ОСОБА_6, було встановлено, що після смерті батька ОСОБА_6 від його дядька ОСОБА_2 йому надійшла пропозиція про передачу частки померлого батька у статутному капіталі ТОВ «Ресурс-Ойл» на користь дядька, від чого він відмовився.

Вищенаведене вказує на те, що існують об’єктивні підстави вважати, що зазначені корпоративні права набуто шахрайським шляхом, безоплатно для осіб, на яких вони зареєстровані, які в силу закону можуть нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями осіб, які вчинили злочин.

Розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість доводів про необхідність накладення арешту на вказані у клопотанні корпоративні права, та вірно пославшись на положення ч.10 ст.170 КПК України, прийшов до правильного висновку про те, що з метою забезпечення можливості відчуження корпоративних прав ТОВ «Ресурс-Ойл», які згідно до рішення співзасновників ТОВ «Ресурс-Ойл» в частці 80% було перереєстровано на ОСОБА_2, до часу встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття рішення по кримінальному провадженню необхідно накласти арешт на зазначені корпоративні права із забороною їх відчуження.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що наявними матеріалами провадження підтверджений факт існування загрози перереєстрації належних ОСОБА_2 корпоративних прав, а тому з метою запобігання можливості перепродажу частки в статутному капіталі вказаного підприємства третім особам, існувала необхідність на накладення арешту на зазначені корпоративні права.

Апеляційний суд вважає, що посилання апелянта на те, що слідчим суддею при винесенні рішення не враховано наслідки арешту корпоративних прав для інших осіб є безпідставними, оскільки апелянтом та його представником не обґрунтовано належним чином ці твердження і на їх підтвердження не надано жодного доказу, в зв’язку з чим колегія суддів не вбачає ніяких перешкод для ТОВ «Ресурс-Ойл» у здійсненні ними своєї господарської діяльності.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо розгляду клопотання в порушення територіальної підслідності, оскільки Іллічівська місцева прокуратура є прокуратурою, яка здійснює нагляд за додержанням законності під час проведення досудового розслідування Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Що стосується доводів апелянта в частині невідповідності клопотання прокурора, то вони на думку судової колегії не заслуговують на увагу, оскільки у поданому клопотанні прокурором чітко викладені мета та підстави необхідності накладення арешту, які в тому числі підтверджені долученими до клопотання матеріалами, якими повністю підтверджена необхідність накладення такого арешту.

При цьому апеляційний суд вважає, що існування заповіту на все майно, яке належало покійному ОСОБА_6, в тому числі і частки в статутному капіталі ТОВ«Ресурс-Ойл» на час його складання, вказує на можливість відношення ОСОБА_5 як заявника до корпоративних прав та майна ТОВ «Ресурс-Ойл» і спростовує твердження апелянта про відсутність таких даних.

При цьому слідчий суддя, у відповідності до положень ч.2 ст.163 КПК України, слідчий суддя мав право розглянути клопотання за відсутності власника корпоративних прав, що знайшло своє відображення в оскаржуваному судовому рішенні.

Таким чином апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про задоволення клопотання прокурора є законним і обґрунтованим.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, ухвала слідчого судді про накладення арешту на корпоративні права є такою, що відповідає вимогам ст.ст.170-173 КПК України та підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.11.2017 року про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 із забороною їх відчуження та встановлення заборони на вчинення будь-яким особам реєстраційних дій відносно зміни реєстраційних даних щодо засновників ТОВ «Ресурс-Ойл» ЄДРПОУ 21030399 до закінчення досудового розслідування - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Котелевський