Постанова № 71748974, 18.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 759/12624/17 Головуючий у 1-й інстанціїсуддя: П'ятничук І.В.

18 січня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 24 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування рішення про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. та просив скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. від 02.03.2016 № 28561074 та стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.08.2017 заяву задоволено. В порядку забезпечення позову, накладено арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 42,50 кв.м., загальною площею 79,00 кв.м., яка на даний час зареєстрована на праві власності за ПАТ «Дельта Банк», у вигляді заборони провадити будь-які дії щодо відчуження даного нерухомого майна.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1118/2018В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви. Посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що предмет забезпечення позову належить на праві власності АТ «Дельта Банк», а тому накладення на квартиру арешту призводить до порушення прав Банку на розпоряджання своїм майном. Зазначив, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом м. Києва.

В судове засідання Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за її відсутності.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просив суд відхилити апеляційну скаргу, зазначивши, що доводи, викладені в ній, є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що така вимога є обґрунтованою.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. та просив скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. від 02.03.2016 № 28561074 про здійснення державної реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_2 АДРЕСА_1 за ПАТ «Дельта Банк» на підставі іпотечного договору №1561 від 22.06.2012 (а. с. 1-5).

Також ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вказану квартиру (а. с. 29).

Позивач зазначив, що він володів вказаною квартирою та на підставі рішення відповідача втратив дане майно та невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки є наявні підстави вважати, що ПАТ «Дельта Банк» вчиняє дії, спрямовані на продаж спірної квартири та її відчуження на аукціоні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив спірні правовідносини.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, у спосіб накладення арешту на майно.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог, може бути застосований судом не в будь-якому випадку, а лише при існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та за відсутності заборони накладення такого арешту, яка зазначена у відповідному законі.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Таким чином, зазначеною нормою права передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту намайно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Матеріали справи свідчать, що 02.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банк» №181, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017; призначено уповноважену особу Фонду (а. с. 58). 20.02.2017 продовжено строк здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки по 04.10.2019 включно (а. с. 62).

Таким чином, матеріали свідчать про те, що ПАТ «Дельта Банк» є неплатоспроможним банком, в якому працює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, спірне нерухоме майно перебуває у власності банку, де запроваджена процедура ліквідації, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на останнє.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням вимог процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За наведеного, ухвала суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) підлягає скасуванню та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-376, 381-384, 389-390 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 24 серпня 2017 року скасувати.

Винести нову постанову.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову,шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст Постанови складено 23.01.2018.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк