Ухвала суду № 71748856, 18.01.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/34/18

Справа № 672/1191/14-к Головуючий в 1-й інстанції Сакенов Ю. К.

Категорія: ч. 1 ст. 366 КК України Доповідач Федорова Н. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Федорової Н.О.,

суддів – Барчука В.М., Болотіна С.М.,

секретаря – Купельської Н.П.,

з участю: прокурора – Павлишина В.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12014240120000053 від 17 лютого 2014 року за апеляційною скаргою прокурора Городоцької місцевої прокуратури на вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2017 року, –

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Грузія, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 А, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, –

виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи зареєстрованим 11.08.2011 року фізичною особою-підприємцем з правом виконання будівельних робіт доріг, аеродромів та облаштування поверхонь спортивних споруд, а також зайняття оптовою торгівлею будівельними матеріалами, використовуючи працю найманих працівників, які на умовах трудового договору сприяли йому у здійсненні підприємницької діяльності, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями, в травні та червні 2013 року допустив службове підроблення за наступних обставин.

В травні-червні 2013 року за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 А, в м. Городок Хмельлницької області, переслідуючи злочинний умисел, направлений на службове підроблення офіційних документів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою подальшого використання підроблених офіційних документів для отримання бюджетних коштів і запобігання розірвання договору в односторонньому порядку за невиконання умов договору, зокрема робіт визначених кошторисною документацією, в порушення вимог Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 174 від 27.08.2000 року, вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт (без номеру) за травень 2013 року за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2013 року на суму 9 897 грн. 45 коп. за формою № КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2013 року за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 17 557 грн. 22 коп. за формою № КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 за червень 2013 року за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 10 655 грн. 22 коп. за формою № КБ-3 та дефектного акту від 14.05.2013 року, які є офіційними документами, завідомо неправдиві відомості свідомо завищивши обсяги виконаних робіт з фактично проведеними.

Зокрема, вніс до актів приймання виконаних будівельних робіт (без номеру) за травень та № 2 за червень 2013 року, дефектного акту від 14.05.2013 року відомості щодо проведення робіт по обклеюванню стель шпалерами загальним обсягом 412 кв.м., до акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 за червень 2013 року, дефектного акту від 14.05.2013 року відомості щодо проведення робіт по облаштуванню плінтусів дерев’яних, проте згідно судово-будівельно-технічної експертизи № 3641/36-42/14-26 від 14.12.2015 року вказані роботи не виконувались взагалі.

Також, вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2013 року, дефектного акту від 14.05.2013 року відомості щодо ремонту штукатурки по каменю та бетону цементно-вапняним розчином до 1 м, товщиною шару 20 мм загальним обсягом 25 кв.м., проте згідно з висновком судово-будівельно-технічної експертизи № 3641/36-42/14-26 від 14.12.2015 року вказані роботи виконані загальним обсягом лише 8,1 кв.м.

Окрім цього, вніс недостовірні відомості вартості виконаних робіт згідно вищезазначених актів, зокрема до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2013 року на суму 9 897 грн. 45 коп. за формою № КБ-3, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 17 557 грн. 22 коп. за формою № КБ-3, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 10 655 грн. 22 коп. за формою № КБ-3.

Так, згідно вищезазначених довідок загальна вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень та травень 2013 року становить 38 109 грн. 89 коп. Разом із тим, вартість фактично виконаних робіт згідно вищевказаних актів відповідно до висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 3641/36-42/14-26 від 14.12.2015 року становить 23 400 грн. 50 коп.

Дані акти виконаних робіт, довідки про вартість їх виконання з внесеними до них неправдивими відомостями ОСОБА_1 підписав, завірив власною печаткою та, переслідуючи корисливий мотив, передав їх на руки ОСОБА_3, яка проявивши неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, не провела контрольні обміри виконаних робіт і, не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_1, підписала ці акти виконаних робіт та завірила печаткою Підлісноолексинецької сільської ради.

В подальшому вищевказані офіційні документи зареєстровані та взяті на облік в УДКСУ у Городоцькому районі.

На підставі вказаних фіктивних актів приймання виконаних будівельних робіт Підлісноолексинецькою сільською радою за платіжними дорученнями № 246 від 21.05.2013 року, № 253 від 11.06.2013 року, № 252 від 15.10.2013 року проведено перерахунок та виплату ОСОБА_1 обумовлених договором бюджетних коштів в повному обсязі.

Окрім цього, ОСОБА_1 в порушення умов договору, Постанови Кабінету міністрів України № 668 від 01.08.2005 року «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000) проведено роботи по ремонту сільського будинку культури в с. Підлісний Олексинець, які не включені до кошторисної документації та актів виконаних робіт.

Так, ОСОБА_1 виконано наступні ремонтні роботи, які не включені до актів виконаних робіт за травень червень 2013 року: фарбування раніше пофарбованих стель водоемульсійними сумішами загальним обсягом 85,4 кв.м., обклеювання стелі декоративними матеріалами загальним обсягом 313,8 кв.м., облицювання стін декоративними матеріалами обсягом 55,1 кв.м., а також встановлення коробок розгалужувальних в кількості 12 шт.

Таким чином, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Виправдовуючи ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження обставин вчинення останнім кримінального правопорушення. Не доведено місце вчинення злочину, переслідування ОСОБА_1 злочинного умислу та усвідомлювання ним суспільно-небезпечного характеру своїх дій, оскільки судом встановлено, що останнім на ремонт будинку культури села Підлісний Олексинець Городоцького району витрачено більше коштів, ніж це передбачено кошторисною документацією. А тому, такі дії не можуть вважатись суспільно-небезпечними і відповідно кримінально-караними.

Окрім того, недоречним є обвинувачення ОСОБА_1 в одноособовому підробленні документів. Так, акт приймання виконаних будівельних робіт, після того як ОСОБА_1 вніс туди відповідні відомості та підписав його, не став офіційним документом, оскільки не був підписаний іншою стороною договору – замовником робіт.

Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор Городоцької місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.

Вирок вважає незаконним, таким, що ухвалений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Стверджує, що порушення вимог ст. 374 КПК України, при ухваленні вироку судом належним чином не обґрунтовано підстави виправдання ОСОБА_1, у тому числі, не зазначено мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення, не надано належної оцінки доказам сторони обвинувачення.

Суд не врахував пояснень ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні про те, що свою діяльність здійснював по вул. Лермонтова, 20 А в м. Городок Хмельницької області, яка є місцем його проживання та реєстрації, як фізичної особи-підприємця, у виготовленні необхідної документації, пов’язаної із капітальним ремонтом будинку культури за його вказівками допомагали й інші особи. На думку апелянта, зазначена адреса і є місцем вчинення злочину.

Прокурор вважає, що злочинний мотив на приховання юридично значимих фактів підтверджується поясненнями ОСОБА_1 про те, що на момент підписання актів виконаних робіт за травень-червень 2013 року усвідомлював та знав, що вони не відповідають дійсності та реально проведеним роботам, оскільки деякі роботи не проведені, але включені до актів виконання робіт, а деякі виконані, проте навпаки не включені до них.

Зазначає, що безпідставним є висновок суду про недоречність обвинувачення лише ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки у даному випадку відсутня істотна шкода для притягнення посадових осіб сільської ради до кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України.

Стверджує, що вина ОСОБА_1 доводиться висновком судово-будівельно-технічної експертизи № 3641/3642/14-26 від 14.12.2015 року, згідно з яким фактично виконані останнім будівельні роботи не відповідають тим, які зазначено в актах виконаних робіт. Так, ОСОБА_1 незаконно нараховано з бюджету та виплачено 14709 грн. 39 коп. за роботи, які ним не виконувались, а саме: не проведено роботи по обклеюванню стель шпалерами загальним обсягом 412 м2, по облаштуванню плінтусів дерев’яних, а ремонт штукатурки по каменю та бетону цементно-вапняним розчином виконано загальним об’ємом лише 8,1 м2, замість 25 м2.

Окрім того, не включено до актів виконаних робіт за травень-червень 2013 року роботи по фарбуванню раніше пофарбованих стель водоемульсійними сумішами загальним обсягом 85,4 м2, обклеювання стелі декоративними матеріалами загальним обсягом 313,8 м2, облицювання стін декоративними матеріалами обсягом 55,1 м2, встановлення 12 розгалужувальних коробок.

Хибним вважає висновок суду про те, що підроблені ОСОБА_1С документи не є офіційними, оскільки такий суперечить правовому висновку Верховного Суду України у справі № 5-50кс15 від 9 липня 2015 року. Зазначає, що акти виконаних робіт за травень та червень 2013 року, довідки про вартість виконаних робіт, виготовлені за встановленою Законом формою, засвідчені власним підписом і печаткою ОСОБА_1 та передані до Підлісноолексинецької сільської ради для підписання набули із вказаного моменту статусу офіційних.

Не враховано, що суспільна небезпека вчинення вказаного злочину полягає у посяганні на встановлений порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

Судом необґрунтовано відхилено клопотання сторони обвинувачення про проведення додаткової судово-будівельно-технічної експертизи. Підставою для заявлення вказаного клопотання було, те що акт ревізії № 5-43/14 від 22.04.2014 року не знайшов свого підтвердження чи спростування у висновку судово-будівельно-технічної експертизи № 3641/3642/14-26 від 14.12.2015 року. Не відображено у висновку експерта питання, яке висвітлене в акті ревізії щодо придбання дощатих покриттів, а також відомості про те, які порушення при проведенні позапланової ревізії та складанні акту допущено працівниками Державної фінансової інспекції.

В порушення ч. 3 ст. 332 КПК України стороні обвинувачення не надано було можливості ставити питання на судово-будівельно-технічну експертизу, оскільки клопотання про її проведення експертизи заявлено стороною захисту.

Окрім того, в порушення вимог ч. 7 ст. 364 КПК України, судом першої інстанції після закінчення промов у судових дебатах, не було надано права учасникам процесу обмінятись репліками.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок – без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують особу.

Проте ці вимоги закону під час досудового розслідування не були виконані. Обґрунтовуючи доведеність вини обвинуваченого по обставинах складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів ОСОБА_1С, кваліфікації його дій, показами свідків, даними ряду угод між суб’єктами господарювання та експертного дослідження, органи досудового розслідування визнали ці докази достатніми, при цьому не дослідили їх з точки зору достовірності.

Однак, вищенаведені докази є непослідовними, суперечливими, не узгоджуються з висновками досудового розслідування щодо фактичних обставин провадження. Але незважаючи на ці обставини, органи досудового розслідування жодних заходів для усунення вказаних обставин не провели і можливість отримання інших доказів вичерпана.

Більше того, висновки органів досудового розслідування та прокурора, подані ними докази щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину носять характер припущень та повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, як вбачається з жодним чином не спростованих органами досудового розслідування та прокурором даних судової будівельно-технічної експертизи № 3641/3642/14-26 від 14.12.2015 року вартість фактично виконаних ФОП ОСОБА_1 протягом травня-червня 2013 року робіт по ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області становить 42 108 грн., при тому що бюджетних коштів обвинуваченому на підставі угод за проведення названих робіт було виплачено 38 109 грн. (Т. 1, а.п. 106-124)

Кількість та вартість ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області стверджується кошторисом розрахунку вартості такого ремонту і складає 38 109 грн.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_1 у травні-червні 2013 року, в процесі виконання взятих на себе зобов’язань по ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району, з метою незаконного нарахування та виплати йому бюджетних коштів, діючи у власних інтересах, умисно склав та вніс до офіційних документів – актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві відомості, з огляду на те, що на виконання названих робіт останнім фактично затрачені ще й свої кошти, які перевищують ліміти встановлені угодами, є надуманими, суперечать фактичним обставинам провадження, повністю спростовуються дослідженими судом доказами та підлягають відхиленню.

Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину органи досудового розслідування та прокурор посилаються на показання ряду свідків, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_8 Однак, останні, фактично всі без виключення ствердили факт проведення повного об’єму робіт ОСОБА_1 по ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області. При цьому, частина з них, в тому числі сільський голова Підлісноолексинецької сільської ради ОСОБА_4 показали, що під час виконання названих робіт, за власний рахунок ОСОБА_1 виконував ряд інших будівельних робіт по оздобленню та ремонту приміщення будинку культури.

Аналогічні дані містить і протокол огляду місця події з фототаблицями, на який сторона обвинувачення посилається, як на доказ вини обвинуваченого. З них вбачається проведення комплексу робіт по ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області (Т. 3, а.п. 40-50).

Змістом виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорів № 16 від 14.05.2013 року про надання послуг по поточному ремонту приміщення будинку культури, на які сторона обвинувачення посилається як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, виключно стверджується, що обвинувачений, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець уклав договір про проведення поточного ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області.

Як вбачається із змісту акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2013 року на суму 9 897 грн. 45 коп. за формою № КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2013 року за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 17 557 грн. 22 коп. за формою № КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2013 року на суму 10 655 грн. 22 коп. за формою № КБ-3 та дефектного акту від 14.05.2013 року і які стороною обвинувачення жодним чином не спростовані, ОСОБА_1 був виконаний весь комплекс робіт відповідно до укладених правочинів на суму, встановлену договором.

Разом з тим, як стверджується дослідженими судом доказами і стороною обвинувачення не спростовано, під час виконання поточного ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області, вартість фактично виконаних ФОП ОСОБА_1 ремонтних робіт становить 42 108 грн.

Таким чином жоден наданий стороною обвинувачення вищенаведений доказ не містить належних, об’єктивних та обґрунтованих доводів умисного складання ОСОБА_1, з метою незаконного нарахування та виплати йому бюджетних коштів, актів приймання виконаних будівельних робіт – б/н за травень 2013 року від 21.05.2013 року та №№ 2, 3 за червень 2013 року від 01.06.2013 року та 11.06.2013 року відповідно, внесення до них завідомо неправдивих відомостей щодо завищення обсягів виконаних робіт.

Оскільки весь комплекс будівельних робіт ОСОБА_1 був проведений у повному обсязі, сума виконаних робіт складає 42 108 грн. і оплату різниці проведених робіт у порівняні з кошторисом обвинувачений не вимагав та питання про відшкодування такої з бюджету не ставив, твердження прокурора про підробку офіційних документів з метою завищення обсягів виконаних робіт фактично проведеним суперечать матеріалам провадження, є надуманими і не узгоджуються між собою.

Доказів, які б стверджували протилежне, або спростовували названі факти, ні органи досудового розслідування, ні прокурор суду не надали, не здобуто таких і в процесі судового та апеляційних розглядів, а ті на які вони посилаються не заслуговують на увагу та носять надуманий характер.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з даного конституційного принципу колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, при ухваленні рішення місцевий суд дав аналіз усім зібраним у справі доказам на які посилалася сторона обвинувачення, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях свідків, письмових доказах, а також у висновку експерта. Прийняття одних і відхилення інших доказів місцевим судом належним чином мотивовано, а тому твердження прокурора в цій частині є надуманими та підлягають відхиленню.

Судом у встановленому законом порядку були вжиті та проведені всі належні заходи щодо встановлення істини у провадженні.

Зокрема, призначено та проведено судову будівельно-технічну експертизу вказаних обставин, яка дала вичерпні відповіді на спірні питання, в тому числі сторони обвинувачення (Т. 1, а.п. 106-124).

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації прокурором не надано.

Більше того, дані твердження сторони обвинувачення були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.

При цьому, колегія суддів вважає, що ряд питань щодо встановлення фактичних обставин провадження, на дослідженні яких наполягає прокурор шляхом призначення додаткових експертних досліджень, носять юридичний характер та знаходяться поза межами знань експертів і вирішені судом при ухвалені вироку.

В той же час, чинним законодавством суду надано право відхиляти клопотання учасників судового розгляду про призначення та проведення експертиз, а тому колегія не вбачає в цьому порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені докази, в тому числі висновки судової будівельно-технічної експертизи, чи викликали сумніви у їх належності, та були б підставою для призначення криміналістичних досліджень, в тому числі повторних або додаткових, на чому наполягає прокурор, колегія суддів не знаходить і вважає вказане клопотання таким, що до задоволення не підлягає.

Не змінює факту відсутності в діях обвинуваченого складу злочину і посилання прокурора, що ОСОБА_1 в процесі виконання поточного ремонту приміщення будинку культури у с. Підлісний Олексинець Городоцького району Хмельницької області проведено комплекс робіт не передбачених кошторисом і які до актів виконаних робіт не включені, що стверджується на його переконання показаннями свідка ОСОБА_4 та даними судової експертизи. Так, на проведення вказаних робіт ОСОБА_1 затрачені власні кошти, повернення яких з бюджету він не вимагав і така різниця йому не виплачувалась. Більше того, на момент укладання правочинів з приводу проведення ремонтних робіт локальний кошторис робіт взагалі був відсутній, а тому не можна стверджувати про вихід обвинуваченим за його межі.

З огляду на те, що вироком суду вирішено питання виключно відносно ОСОБА_1 і виключно відносно висунутого йому обвинувачення за вчинення протиправних дій, передбачених ст. 366 КК України, твердження прокурора про вихід за межі обвинувачення судом при ухвалені вироку є надуманим та спростовується матеріалами провадження.

Суд ухвалив виправдувальний вирок виключно на доказах, досліджених в процесі судового розгляду, а ті розбіжності на які посилаються прокурор, є не суттєвими та такими, що впливають на встановлення істини у провадженні, ґрунтуються на вільному тлумаченні норм закону.

Повністю забезпечено право учасників кримінального провадження на виступ в судових дебатах. Та обставина, що прокурор не виступив з реплікою після закінчення судових дебатів, при тому як вбачається з журналу судового засідання, останній такого клопотання не заявляв, не є порушенням принципу змагальності та не може бути визнано істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Ставлячи питання про скасування вироку, прокурор конкретних фактів порушення його прав та законних інтересів судом не навів, а виключно обмежився перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

Місцевим судом були встановлені дійсні обставини провадження дана належна оцінка наданим прокурором доказам, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2017 року про виправдання ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Городоцької місцевої прокуратури – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова