Постанова № 71747959, 16.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1669/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/3282/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шеремети Н.О.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 17 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

15.07.2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 896 ,59 доларів США. В обґрунтування вимог позивач покликався на те, що 22.02.2008 р. року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір Є/V 3616 та надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 15 000 доларів США. Виконання зобов»язань за кредитним договором забезпечено договором поруки від 22.02.2008 року, який укладено між позивачем та ОСОБА_3 На момент звернення з позовом відповідачами умови договору не виконані, кредит не погашений ,сума заборгованості становить : 12476,655 дол. США - заборгованість за кредитом, 22679,96 дол. США - заборгованість по процентах, 32354,78 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань, 9,73 дол. США - штраф \фіксована частина\, 3375,56 дол. США - штраф \процентна складова\.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 17 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності, погодженої сторонами тривалістю у 5 років, що підтверджується відповідними доказами по справі. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «Приватбанк» Жарський І.Р. апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.

Представник відповідачів ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечила. Вважає, що районний суд прийшов до вірного висновку про те, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу позовної давності.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не повністю відповідає.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст. 526, ст.530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

Судом установлено, що 22.02.2008 р. року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір Є/V 3616 та надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 15 000 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язання за цим договором було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_2 надала в заставу належне їй майно, опис якого зазначено в договорі застави майна (побутові прилади: телевізор PANASONIC, діагональ 72 см, 2007 року випуску, та холодильник BOSCH, 2007 року випуску). Також, ОСОБА_3 надав позивачу у заставу належний йому автотранспорт, а саме: автомобіль марки MERSEDES-BENZ (модель 609 D, рік випуску 1995, тип ТЗ - автобус D, № кузова/шасі- НОМЕР_1, рестр.номер НОМЕР_2) та автомобіль марки VOLKSWAGEN (модель PASSAT 1.8, рік випуску 1989, тип ТЗ - легковий седан -В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстр.номер НОМЕР_4).Станом на 29.05.2009 року ОСОБА_2 було сплачено 24 095, 54 грн. кредитних коштів, що в доларовому еквіваленті становило 4 197 доларів США.

04.08. 2009 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення на предмет застави та зафіксував заборгованість на той час розмірі 14378,70 доларів США, яка складалася з наступного: 13 147,81 дол. США заборгованість за кредитом; 489,11 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом; 26,22 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов договору: 250 грн. штраф (фіксована частина); 683,16 дол. США - штраф (процентна складова).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 06.05.2010 року, яке набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.02.2008р. звернено стягнення на автомобіль марки MERSEDES-BENZ (модель 609 D, рік випуску 1995, тип ТЗ - автобус D, № кузова/шасі- НОМЕР_1, рестр.номер НОМЕР_2) та автомобіль марки VOLKSWAGEN (модель PASSAT 1.8, рік випуску 1989, тип ТЗ - легковий седан -В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстр.номер НОМЕР_4). Крім цього, звернено стягнення на майно, що зазначено в договорі застави, холодильник BOSCH і телевізор PANASONIC.

На виконання рішення суду автомобіль марки VOLKSWAGEN було реалізовано за 24000,00 грн. та повну суму з його реалізації було перераховано на кредитний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» 02.07.2010р.

Крім того, на виконання рішення суду, автомобіль марки MERSEDES-BENZ було вилучено в ОСОБА_3 та передано в Шевченківський відділ ДВС Львівського МУЮ для подальшої передачі ЗАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується актом опису й арешту серії ВП №26645949 від 14.06.2011 року, а також постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві серії ВП 6645949 від 29.07.2011 року.

Відмовляючи у позові, районний суд виходи в того, що з розрахунків, наданих позивачем, не вбачається зарахування сум реалізованого в порядку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.05.2010р. майна відповідачів; після повернення ВДВС виконавчих листів стягувачеві 29.07.2011 року позивач звернувся до суду із даним позовом лише 15.02.2016 року, тобто після спливу позовної давності, який почав свій перебіг 17.09.2010 року - наступний день після спливу семи днів з дати відправлення банком на адресу позичальника вимоги щодо дострокового виконання боргових зобов»язань, та закінчився 16.09.2015 року.

Проте повністю з такими висновками районного суду погодитися не можна з таких мотивів.

З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості убачається зарахування 24.11.2015 року сум, отриманих в результаті реалізації в порядку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.05.2010 р. автомобіля марки MERSEDES-BENZ (а.с.126), що визнали представники сторін в судовому засіданні.

Судом установлено, що 09.09.2010 року позивач направив на адресу позичальника вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань відповідно до п. 2.3.3 Договору.

Таким чином, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом банк змінив строк виконання основного зобов'язання. Враховуючи наведене, районний суд прийшов до вірного висновку про те, що термін позовної давності почав свій перебіг 17.09.2010 року та закінчився 16.09.2015 року, з даним позовом банк звернувся до суду 15.07.2016 року, тому на користь банку не підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 12 476,55 доларів США.

Разом із тим, за змістом частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Пунктом 6.8. Кредитної угоди передбачено, що термін позовної даності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів, за цією Угодою встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.6.1, 6.2, 6.3 даної Угоди здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником (п.6.4).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за процентами у межах строку позовної давності за період з 15.07.2011 року по 04.02.2016 року у розмірі 18 516,35 доларів США, що за офіційним курсом гривні встановленим НБУ становить 475 685,03 грн ( 18 516,35 х 25,69).

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів приходить до висновку також про наявність підстав для стягнення пені за період з 15.07.2013 року по 04.02.2016 року, що становить 25 566,46 доларів США. Проте з огляду на положення ч.3 ст. 551 ЦК України з урахуванням того, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, та з урахуванням матеріального стану ОСОБА_2, яка є пенсіонером, її стану здоров»я, що стверджується наявними у матеріалах справи медичними документами, розмір пені слід зменшити до 18 000 доларів США, що за офіційним курсом гривні встановленим НБУ становить 462 420,00 грн. (18000 х 25,69).

Згідно із п.6.6.Кредитної угоди при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даною Угодою, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

У зв'язку з порушенням позичальником грошових зобов'язань з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути штраф - 250 грн. (фіксована частина) та 1825,81 доларів США (процентна складова) (36 516,35 х 5%), що за офіційним курсом гривні встановленим НБУ становить 46 905,05 грн.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Судом першої інстанції встановлено, що строк виконання основного зобов'язання - 17.09.2010 року. З позовом до поручителя ОСОБА_3 ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся 15.07.2016 року, тобто після спливу шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, відтак відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3, оскільки порука припинена.

За таких обставин, рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам матеріального закону, обставинам справи, слід скасувати в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, постановити нове рішення про задоволення позову частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 516,35 дол. США, що за курсом НБУ становить 475 685,03 грн., та пеню в розмірі 18 000 дол. США, що курсом НБУ становить 462 420 грн., 250 грн. - штрафу (фіксована частина), 1825,81 дол. США що курсом НБУ становить 46 905,05 грн., а всього 985 260 грн. 08 коп.

Відповідно до п.б ч.4 ст.382 ЦПК України у зв'язку із скасуванням апеляційним судом рішення суду та задоволенням позову частково з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 14 752,80 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 17 лютого 2017 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалити постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 18 516,35 дол. США, що за курсом НБУ становить 475 685,03 грн., та пеню в розмірі 18 000 дол. США, що курсом НБУ становить 462 420 грн., 250 грн. - штрафу (фіксована частина), 1825,81 дол. США що курсом НБУ становить 46 905,05 грн., а всього 985 260 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір 14 752,8 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 23.01.2018р.

Головуючий

Судді: