Ухвала суду № 71747278, 23.01.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7404/17

Провадження № 2/442/387/2018

УХВАЛА

Судового засідання

"23" січня 2018 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої – судді Курус Р.І.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Дрогобицької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа – Управління культури Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Департамент Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просять визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що в м. Дрогобичі на вул. Івана Франка, 26 загальною площею 1625 кв.м. для обслуговування нежитлової будівлі, який посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу 03.12.2012 року ОСОБА_6 за р. №1708. Просить також застосувати наслідки недійсності цього правочину шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права власності не об’єкт незавершеного будівництва, що в м. Дрогобичі на вул.. Івана Франка, 26, реєстраційний номер 31110783.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_7 заявила клопотання, яке підтримав представник Дрогобицької міської ради ОСОБА_8, про залишення позову без руху з тих підстав, що позивачами в неповній мірі сплачено судовий збір за даним позовом, оскільки ними пред’явлено вимогу немайнового та майнового характеру.

Позивач ОСОБА_3 та представники позивача – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заперечили з приводу задоволення клопотання, оскільки суддя при відкритті провадження в даній справі вважала, що судовий збір сплачено в повному обсязі.

Представник КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» ОСОБА_11 та представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_12 з приводу клопотання покладаються на думку суду.

Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які були передбачені, зокрема, в статті 119 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду). Аналогічні відображення вимог до позовної заяви, зокрема, щодо сплати судового збору закріплені у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо провадження у справі відкрито за заявою, яка не відповідає вимогам, викладеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України та не було спалено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, – про залишення позову без розгляду (стаття 257 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Поряд з цим, пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Пунктом 13 вказаної вище Постанови зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Отже, оскільки заявлені позивачем вимоги містять також і майновий характер, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2012 року продаж земельної ділянки вчинено за ціною 269467 грн., а відтак, позивачам необхідно сплатити судовий збір, виходячи з цієї суми – 2694,67 грн. (1 відсоток ціни позову).

Зазначені кошти слід перерахувати на наступний рахунок: Дрогобицьке УДКСУ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007496; Банк отримувача - ГУДКCУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) - 825014; Рахунок отримувача – 31213206700014; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Призначення платежу 101.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Дрогобицької міської ради Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа – Управління культури Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Департамент Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі – продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, - залишити без руху.

Роз’яснити позивачам, про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня проголошення ухвали.

Роз'яснити позивачам, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча-суддя ОСОБА_13