Рішення № 71746108, 22.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2353/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 січня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

при секретарі Павлюх Л.М.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб – виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та про скасування реєстрації за попереднім місцем проживання,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, за участю третіх осіб – виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та про скасування реєстрації за попереднім місцем проживання. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ОСОБА_2 є співвласником квартири за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10, загальною площею – 33,2 кв.м., житловою - 15,9 кв.м. Окрім позивача співвласниками квартири є його дружина – ОСОБА_4 та син – ОСОБА_5. 26.06.1996 року рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів № 102 вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності. 27.04.2016 року співвласниками був укладений договір про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру. Згідно умов даного договору був змінений режим права власності, тобто спільна сумісна власність припинена та встановлений режим спільної часткової власності. 17.05.2014 року співвласниками була надана згода на тимчасову реєстрацію ОСОБА_3 в квартирі за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10. Однак, він жодного дня в ній не проживав, участі в утриманні даного помешкання не брав. На неодноразові усні звернення про зняття з реєстрації відповідачем були проігноровані та залишені поза увагою. Оскільки факт реєстрації відповідача за вказаною вище адресою порушує права позивача щодо користування та розпорядження даною житловою квартирою, зобов’язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу, просить суд задовольнити позовні вимоги, та, винести рішення, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10, скасувати реєстрацію відповідача за вказаною адресою.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та посилаючись на вищенаведені обставини справи, просила суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10, скасувати реєстрацію відповідача за вказаною адресою. Дану справу просила розглянути у відсутності відповідача, проти проведення заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК (в редакції від 15.12.2017 року) та ухвалює заочне рішення.

Представник третьої особи виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився. Однак, надав суду заяву, в якій заперечень проти даного позову не має, та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в останнє судове засідання не з’явилися. Однак, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони є сусідами позивача, який проживає в квартирі за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10. Окрім позивача у вказаній адресі проживає ще його дружина та син. Із громадянином ОСОБА_3 позивачі не знайомі, та жодного разу його не бачили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

По справі встановлено, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26.06.1996 року, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів №102 від 26.06.1996 року, кватира, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2, його дружині – ОСОБА_4 та сину – ОСОБА_5.

27.04.2016 року співвласниками даної квартири було укладений Договір про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10. Згідно умов даного договору був змінений режим права власності, тобто спільна сумісна власність припинена та встановлений режим спільної часткової власності. Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №910.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживаннявласника та місцезнаходження майна.

17.05.2014 року співвласниками була надана згода на тимчасову реєстрацію ОСОБА_3 в квартирі за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10. Однак, він жодного дня в ній не проживав, участі в утриманні даного помешкання не брав.

Факт реєстрації відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи копією Довідки №87 від 23.01.2017 року, виданою ЖРЕР №8.

Згідно ст.150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, здавати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Однак, судом встановлено, що факт реєстрації відповідача за вказано вище адресою порушує права позивача щодо користування та розпорядження вказаною квартирою, зобов’язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу.

Відповідно до ст.72 Житлового кодексу Української РСР особа визнається також, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З наявних в матеріалах справи копії Актів про відсутність особи за місцем реєстрації від 03.01.2016 року та від 15.10.2016 року вбачається, що гр. ОСОБА_3 з травня 2014 року не проживає в квартирі за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що слід визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст.ст. 4 – 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 – 259, 264, 265, 280 – 282, 289 ЦПК України (в редакції від 5.12.2017 року), ст.ст. 16, ч.1 ст. 383, ст. 391, ч.2 405 ЦК України, ст.71, 72 ЖК Української РСР, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,–

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб – виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та про скасування реєстрації за попереднім місцем проживання – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 25/10 шляхом зняття його з реєстрації місця проживання за даною адресою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_10