Ухвала суду № 71745881, 22.01.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/120/18

У Х В А Л А

22.01.2018 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Кашуба А.В., за участю секретаря - Чернянчук К.П., прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, захисника – ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22.01.2018 року старший слідчий СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12017070080001167 від 23 грудня 2017 року, щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 22 грудня 2017 року, близько 13 години, ОСОБА_4, знаходячись в будинку №67 по вул. Українська в м. Виноградів, разом з ОСОБА_5, керуючись єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння чужим майном, запропонував останньому, вчинити крадіжку із будинку №65 по вул. Українська в м. Виноградів, власником якого являється ОСОБА_6. В подальшому, ОСОБА_5, отримавши згоду від ОСОБА_4 на проникнення до будинку №65 по вул. Українська в м. Виноградів та вчинення крадіжки, вийшли із помешкання і разом направились до заздалегідь обумовленого місця.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до дворогосподарства №65, що по вул. Українська в м. Виноградів, де впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, які б могли викрити їхні протиправні дії, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, через незачинену хвіртку воріт, проникли на територію вищевказаного дворогосподарства, де надалі через незачинені вхідні двері, шляхом вільного доступу, проникли до спальної кімнати будинку №65 по вул. Українська в м. Виноградів, звідки таємно викрали лазерний відео програвач марки «SAMSUNG DVD-D530K» та лазерний відео програвач марки «SAMSUNG DVD-P245», вартість яких, згідно висновку експерта, становить 200 (двісті) гривень кожен, що належать на правах індивідуальної власності ОСОБА_6, і з викраденим зник, чим самим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 400 (чотириста) гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_4, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

19 січня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючий, не одружений, раніше судимий.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 вину в даному кримінальному правопорушенні визнав.

Із клопотання слідчого вбачається, що обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, є: протокол огляду місця події, допит потерпілого ОСОБА_6, допити свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками експертів, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами.

Слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 немає постійного місця проживання, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, по місцю свого проживання характеризується негативно, не має міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проживання , однак вчинив тяжкий злочин проти власності, а тому існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, виїхати за межі Закарпатської області, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою.

Слідчий вважає, що, зокрема, аналіз особистості ОСОБА_4, із зібраних наявних характеризуючих даних, вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві, що виразилось у скоєнні ним злочину проти власності. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, стосовно підозрюваного ОСОБА_4, так як такі ним дотримані не будуть.

В свою чергу майновий стан та відсутність будь - яких відомостей про наявність у ОСОБА_4 постійного місця роботи, позбавляють можливості обрати щодо останнього, запобіжний захід у вигляді застави.

В судовому засіданні слідчий Бобик С.С. підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки посилається на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може вчинити інший злочин, переховуватися від органів досудового розслідування/суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник в судовому засіданні клопотав про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_4 немає наміру переховуватись від органів досудового розслідування.

Підозрюваний просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вину у скоєному визнає.

Клопотань про виклик певних осіб чи дослідження доказів не надійшло.

Вивчивши клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлюючи те, що вчинив злочин, який має незворотній характер, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення слідчих дій за його участю та прийняття процесуальних рішень у розумні строки, що являється ризиком, передбаченим п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_4 умисно вчинив кримінальне правопорушення проти власності, перебуваючи на волі буде мати можливість впливу з його сторони на потерпілого або свідків з метою зміни показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового слідства та на встановлення обставин, які підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що являється ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_4 постійного джерела доходів, підозрюваний, знаходячись на волі, може вчинити нові злочини, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд також враховує той факт, що підозрюваний ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, знову підозрюється у ряді крадіжок. Окрім того, ОСОБА_4 вчинив вказаний злочин у період відбуття іспитового строку, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, а це свідчить про те, що він не виявляє бажання ставати на шлях виправлення. Будучи попередженим про наслідки невиконання обов’язків, покладених вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.11.2016 року, знову вчинив кримінальне правопорушення.

Також суд приймає до уваги негативну характеристику підозрюваного, а також відсутність постійного місця проживання, бродяжницький стиль життя.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно вимог ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років), - у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, при визначені розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані які вказують на те, що у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного запобіжний захід не обирався і такий не порушувався, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити ОСОБА_4 заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 22.01.2018 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням у ДУ «Ужгородська установа виконання покарань (№9)», тобто з 15 години 00 хвилин 22 січня 2018 року до 15 години 00 хвилин 22 березня 2018 року, взявши його під варту в залі суду негайно.

Строк дії ухвали до 15 години 00 хвилин 22 березня 2018 року.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 22.03.2018 року.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними особами у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 22.03.2018 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу передати для виконання до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12