Ухвала суду № 71744714, 23.01.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 241/57/18

Провадження № 1-кс/222/16/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року Слідчий суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., ознайомившись з клопотанням слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2, про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2015 року за № 12015050710000140 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 341 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

23.01.2018 року до Володарського районного суду Донецької області на підставі ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 15.01.2018 року надійшло на розгляд клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1, про накладення арешту на державне приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool», яке є власністю підприємства ТОВ «Шахтарськтранс», розташованого за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Миколаєва, буд. № 76.

Клопотання обґрунтоване тим, що від директора ТОВ «Шахтарськтранс» надійшло повідомлення про те, що у липні 2014 року невідомі озброєні представники т.з. банд формування ДНР за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного користування та перешкоджанні нормальній роботі, захопили державне приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool», яке є власністю підприємства ТОВ «Шахтарськтранс», розташованого за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Миколаєва, буд. № 76. після чого, скориставшись відсутністю керівництва та правових органів влади невідомі особи почали здійснювати розкрадання майна, яке знаходилось у вищезазначеному комплексі. Дане кримінальне правопорушення 27.03.2015 року зареєстроване в ЄРДР за № 12015050710000140 за ст. 341 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що внаслідок дій групи невстановлених осіб, які висувають вимоги про перереєстрацію державного приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool» на тимчасово неконтрольованій території України, проведення невстановленими особами опису та інвентаризації майна – органи управління, призначені у порядку, встановленому законодавством України, втратили контроль над діяльністю державного приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool», яке є власністю підприємства ТОВ «Шахтарськтранс», розташованого за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Миколаєва, буд. № 76. втрачена можливість користування і доступу до фінансової бухгалтерської документації, інформації про робітників. Таким чином, з метою збереження речових доказів, припинення злочинної діяльності, а також попередження нанесення майбутніх збитків, що можуть бути заподіяні неправомірними діями осіб, які фактично здійснюють розпорядження майном державного приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool», слідчий просить накласти арешт на державне приміщення спортивного комплексу плавального басейну «ArtPool», яке є власністю підприємства ТОВ «Шахтарськтранс», розташованого за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Миколаєва, буд. № 76.

Ознайомившись з зазначеним клопотанням та доданими до нього матеріалами, приходжу до наступного.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписи ст. 171 КПК України, ставлять вимоги, у відповідності до яких у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна, за ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В разі задоволення клопотання, частина 5 ст. 173 КПК України, покладає на слідчого суддю обов’язок постановити ухвалу, в якій має бути зазначено: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Проте, в клопотанні та долучених до нього документах не зазначено та не вбачається:

- даних про стан об’єкта нерухомості, документи, які підтверджують право власності на майно, його цілісність, знищення, пошкодження, а також обставин про можливість доступу до майна для забезпечення збереження речових доказів, вчинення інших процесуальних дій;

- інформації про конкретні факти і докази, що свідчать про заволодіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном станом на час розгляду клопотання;

- обставин про спосіб виконання ухвали про накладення арешту, забезпечення збереження речових доказів, можливості проведення слідчих дій з таким майном.

Крім цього, статтею 341 КК України передбачене кримінальне покарання (кримінальна відповідальність) саме за захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

Проте, а ні з клопотання, а ні з доданих до нього матеріалів не вбачається, що власник будівлі – ТОВ «Шахтарськтранс» відноситься до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, або об’єднань громадян.

Таким чином, в порушення наведених законодавчих приписів в клопотанні не вказано та не додано відповідних доказів про те, яким чином вказана будівля ТОВ «Шахтарськтранс» забезпечує діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян.

Згідно ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статі 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків про що постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи, що клопотання подано без додержання вимог статі 171 КПК України вважаю, що клопотання на підставі ч.3 ст. 172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з встановленням строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 170 -173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2, про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2015 року за № 12015050710000140 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 341 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали останнім для усунення недоліків.

Слідчий суддя Є.О. Подліпенець