Ухвала суду № 71743940, 23.01.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 727/16/18

Провадження № 1-кп/723/508/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі колегії суддів:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

Суддів Пташник А.М., Бужори В.Т.

за участю:

секретаря Крупчак М.І.

прокурора Перч Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

адвоката Калініної Х.С.

розглянувши у вiдкритому підготовчому судовому засiданнi в м.Сторожинець питання щодо продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому по кримінальному провадженню за ст.ст. 307 ч.3, 28 ч.3, 317 ч.2 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, зі слів одруженого цивільним шлюбом і має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше, в силу ст.89 КК України, не судимого,

встановив:

В провадженні Сторожинецького районного суду, Чернівецької області перебуває кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання, при перевірці запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.11 2017 року було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому до 26 січня 2018 року

До вказаної дати судовий розгляд неможливо завершити по об'єктивних причинах, оскільки обвинувальний акт до суду надійшов 15 січня 2018 року згідно ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 12.01.2018 року, внаслідок чого виникло питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 і прокурор в суді заявив клопотання про продовження цього строку.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши вказане питання, ініційоване прокурором під час підготовчого судового засідання та враховуючи думку інших учасників судового провадження які з'явилися для участі в судовому розгляді в т. ч. обвинуваченого і його захисника, які погодились із думкою прокурора про запобіжний захід але просили його змінити на домашній арешт та врахувати відсутність ризиків, суд приходить до наступних висновків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Оцінюючи в сукупності встановлені в судовому засіданні обставини доцільності тримання обвинуваченого під вартою, встановлені в ст.178 КПК України, на які посилається прокурор суд вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, під час провадження справи в суді є оправданим і таким, що ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України та не порушує норми, правила і вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року і практику Європейського суду з прав людини.

Так згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не

може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів, пов'язаних із обігом наркотичних засобів, один із яких класифікуються як злочин тяжкий, а інший, як злочин особливо тяжкий, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Ініціюючи продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, прокурор зазначає, про існування ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення,. що вказані ризики які існували на час обрання і продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, не змінилися, не припинилися і є наявними.

Суд погоджується із вказаними доводами, оскільки ризик щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду, доводиться тим, що під час затримання обвинуваченого він скривався від правоохоронних органів шляхом втечі з місця його затримання, що було підтверджено також і в ході підготовчого судового розгляду.

Крім цього ОСОБА_2 не заперечує знайомство із вказаними прокурором в клопотанні свідками по кримінальному провадженню, а відповідно суд знаходить, що не виключається можливість впливу обвинуваченого на вказаних свідків з огляду на непогодження його із обставинами вказаними в обвинувальному акті, що є ризиком визначеним в ст.177 КПК України

ОСОБА_2 раніше не судимий, а тому суд вважає, що ризик можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, що вказано прокурором як ризик, в суді не знайшла свого підтвердження,

Таким чином, при вирішенні вказаного питання, суд знаходить, що на даний час є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду та незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а саме на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості ОСОБА_2, що відповідає положенням п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи клопотання прокурора, стороною захисту, суду не надано. Посилання ж обвинуваченого і захисника на наявність дитини і дружини у ОСОБА_2 в суді належними доказами не підтверджено і до того наявність вказаних обставин не спростовують доводів щодо існування врахованих судом ризиків.

Таким чином з огляду на це та враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, в тому числі із їх виготовленням і збутом, суд вважає, що його репутація є негативною і не сприяє зміні запобіжного заходу на більш м'який, в т.ч. і на домашній арешт.

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов'язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що таким розміром має бути 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 (сто сорок) 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень, що може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 певні обов'язки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити тримання обвинуваченого за ч.3 ст.307, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1, під вартою у Чернівецькому СІЗО № 33, на два місяці, до 23 березня 2018 року включно, до 18,00 години.

Розмір застави визначити у межах 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 140 (сто сорок) тисяч 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до суду із визначеною судом періодичністю, не відлучатися із м. Чернівці, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сторожинецький районний суд, Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала не може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області.

Головуючий суддя І.Яківчик

Судді: А.Пташник

В.Бужора