Постанова № 71743788, 17.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/14101/15-ц Головуючий суддя І інстанції Грищенко І. О.

Провадження № 22-ц/790/425/18 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Колтунової А.І.

за участю секретаря - Плахотнікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові

цивільну справу № 638/14101/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Товарисва з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову - ОСОБА_2 про визнання майнових прав

з апеляційною скаргою Шеїна Ігоря В’ячеславовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ»

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, ухвалене 13 січня 2016 року, під головуванням судді Грищенко І.О., в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, просив визнати за ОСОБА_1 майнові права на нежитлове приміщення загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. у східному крилі на 6-му поверсі; на нежитлове приміщення загальною площею орієнтовно 137,2 кв.м. у східному крилі на 6-му поверсі; на 67% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22 листопада 2006р.

06 листопада 2015р. до суду звернувся ОСОБА_2 із позовом, у якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета позову, в якій просив в рамках справи № 638/14101/15-ц визнати за ним майнові права на 33% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22 листопада 2006 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач та третя особа посилались на те, що 08 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» було укладено договір про участь у будівництві №47, відповідно до умов якого ТОВ "МКДУ" зобов'язалось побудувати та здати в експлуатацію адміністративно-торговий центр по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення для розміщення офісу у східному крилі на 6-му поверсі загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. Того ж дня між ОСОБА_1 та ТОВ "МКДУ" було укладено договір № 48 про участь в будівництві, який за своїми умовами аналогічний договору № 47, та згідно якого, ТОВ "МКДУ" зобов'язалось передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення для розміщення офісу у східному крилі на 6-му поверсі загальною площею орієнтовно 137,2 кв.м., а ОСОБА_1 як учасник будівництва, у свою чергу, зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника. Виконуючи свої грошові зобов'язання за названими договорами, позивач сплатив 2 211 329,11 грн., у зв'язку з чим, набув майнових прав на вказані нежитлові приміщення.

Також, 08 вересня 2008р. між ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ "МКДУ" було укладено багатосторонню угоду про відступлення вимоги за договором про участь у будівництві №7 від 20 листопада 2004р., який в свою чергу було укладено між ОСОБА_4 та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та відповідно до умов якого ТОВ "МКДУ" зобов'язалось передати у власність ОСОБА_4 нежитлове приміщення для розміщення офісу у західному крилі на 8-му поверсі загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. Згідно умов багатосторонньої угоди про відступлення вимоги за договором про участь у будівництві, ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 право вимоги на 67%, а ОСОБА_2 на 33% нежитлового приміщення для розміщення офісу у західному крилі на 8-му поверсі загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. відповідно. Умовами цієї ж угоди встановлено, що ОСОБА_4 виконав свої грошові зобов'язання перед ТОВ "МКДУ" у повному обсязі, що також підтверджується довідкою №528 від 12 червня 2008 р.

Право вимоги до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» позивач та третя особа обґрунтовують тим, що між ними, ТОВ "МКДУ" та відповідачем було укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні по кожному із договорів про участь у будівництві, в зв'язку з чим відповідач став новим забудовником та набув обов'язку закінчити будівництво адміністративно-торгового центру по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлові приміщення на умовах договорів про участь у будівництві.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» задоволено. Визнано за ОСОБА_1 майнові права на нежитлові приміщення загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. та 137,2 кв.м. у східному крилі на 6-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1 будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22 листопада 2006р. Визнано за ОСОБА_1 майнові права на 67% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1 будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22 листопада 2006 р. Стягнуто з ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн. Стягнуто з ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ»на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правової допомоги за договором від 01.08.2015 року № 01/08 в розмірі 7 540 грн.

Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» задоволено. Визнано за ОСОБА_2 майнові права на 33% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, наданій на підставі рішення Харківської міської ради № 171/06 від 22 листопада 2006 р. Стягнуто з ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 896,12 грн. Стягнуто з ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті правової допомоги за договором від 01.09.2015 року № 01/09 в розмірі 3 040 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того що відповідач, в порушення умов договорів про участь в будівництві вчиняє бездіяльність, не вживає фактичних дій по будівництву нерухомого майна, що виражається в значному простроченні введення в експлуатацію об'єкту та не набутті позивачем та третьою особою належного їм права власності на нежитлові приміщення; будівництво об'єкта не завершено; щодо первинного забудовника порушено справу про банкрутство на підставі судового рішення господарського суду Харківської області; позивачем та третьою особою було вчинено дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

В апеляційній скарзі ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що позивачами не надано доказів введення адміністративно-торгового центру на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 5482 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію в установленому порядку і набуття цим майном статусу об'єкта нерухомого майна як об'єкта цивільного права. Звертає увагу на те, що за змістом договорів № 47, 48 та договору № 7 про участь у будівництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали лише право на набуття права власності в майбутньому, а не само право власності на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечував, погоджувався з правовим обгрунтуванням, наведеним в рішенні суду першої інстанції. Наводив доводи, якими обгрунтовував заявлені позовні вимоги. Звертав увагу на те, що попереднє керівництво відповідача позов визнавало. Вказував, що предметом спору є не визнання права власності на нерухоме майно, а саме визнання майнових прав на нежитлові приміщення. Вказував, що будівництво не продовжено і на цей час, відповідач без згоди позивача передав будівельні матеріали та конструктивні елементи, що складають спірне нерухоме майно в заставу, чим вчинив дії щодо незаконного відчуження об*єкту незавершеного будівництва.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2008 р. між позивачем та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" було укладено договори № 47 та № 48 про участь в будівництві, які аналогічні за своїми умовами.

Відповідно до умов договору № 47 ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" зобов'язалось в строк до 4 кварталу 2009 року з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: адміністративно-торговий центр по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення для розміщення офісу у східному крилі на 6-му поверсі загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м., а ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника.

Відповідно до умов договору № 48 ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" зобов'язалось в строк до 4 кварталу 2009 року з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: адміністративно-торговий центр по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_1 нежитлове приміщення для розміщення офісу у східному крилі на 6-му поверсі загальною площею орієнтовно 137,2 кв.м., а ОСОБА_1 як учасник, у свою чергу, зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника.

Позивач сплатив ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" свій вклад у розмірі 1 092 649,11 грн. в період з 10.09.2008 р. по 21.09.2009 р. по договору № 47, та у розмірі 1 118 680,00 грн. в період з 10.09.2008 р. по 25.09.2009 р. по договору № 48, тобто позивач повністю виконав свої договірні майнові зобов'язання та набув майнових прав на обумовлені в договорі нежитлові приміщення. Факт оплати підтверджено наявними в матеріалах доказами, а саме довідкою № 585 від 25.09.2009 року, а також копіями квитанцій про внесення грошових коштів в якості сплати внесків за договорами про участь у будівництві № 47 (а.с. 19-21) та № 48 (а.с. 28-31).

20.11.2004 р. між ОСОБА_4 та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" було укладено договір № 7 про участь в будівництві, який має аналогічні положення з договорами № 47 та № 48 про участь у будівництві.

Відповідно до умов договору № 7 ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" зобов'язалось в строк до 2 кварталу 2007 року з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію об'єкт нерухомості: адміністративно-торговий центр по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та передати у власність ОСОБА_4 нежитлове приміщення для розміщення офісу у західному крилі на 8-му поверсі загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м., а ОСОБА_4 зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника.

08.09.2008 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» було укладено угоду про відступлення вимоги за договором № 7 про участь у будівництві.

У пункті 2 зазначеної угоди вказано, що на момент укладення угоди про відступлення вимоги, ОСОБА_4 повністю виконав свої зобов'язання по договору і по закінченню будівництва має право вимагати передачі йому приміщення.

Згідно п. 3 угоди від 08.09.2008 р., ОСОБА_4 передає, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приймають на себе право вимоги, яке випливає із Договору, з моменту підписання цієї Угоди, а також всі права і обов'язки Учасників по Договору про участь у будівництві №7 від 20.11.2004р. Частки участі в будівництві нових учасників по договору розподіляються в наступному порядку: ОСОБА_1 - 67%; ОСОБА_2 - 33%.

Угода про відступлення вимоги за договором про участь у будівництві, підписана усіма сторонами, в тому числі, і директором ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» - Д.Е. Кутовим, з відміткою про згоду з відступленням вимоги.

Виходячи з аналізу укладених договору про участь у будівництві №7 від 20.11.2004 р. та угоди про відступлення вимоги за вказаним договором вбачається, що ОСОБА_1 набув права вимоги на 67%, а ОСОБА_2 на 33% нежитлового приміщення для розміщення офісу у західному крилі адміністративно-торгового центру по індивідуальному проекту на земельній ділянці по АДРЕСА_1, на 8-му поверсі загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м.

19.09.2014р. між ОСОБА_1, ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-Ем" було укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні по договорам № 47 та № 48 від 08.09.2008р.

Також, 19.09.2014 р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-Ем" було укладено угоду про заміну сторони в зобов'язанні по договору № 7 від 20.11.2004 р.

За умовами пункту 4 вказаних угод про заміну сторони ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" передало, а ТОВ "Сі-Пі-Ем" в повному обсязі прийняло на себе зобов'язання виконати вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які випливають з договорів про участь в будівництві (№ 47 та № 48 від 08.09.2008р., № 7 20.11.2004р. з урахуванням угоди про відступлення вимоги 08.09.2008р.), в тому числі - передати ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею орієнтовно 140,7 кв.м. та 137,2 кв.м. у східному крилі на 6-му поверсі, а також 67% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі, а ОСОБА_2 33% нежитлового приміщення загальною площею орієнтовно 191,2 кв.м. у західному крилі на 8-му поверсі, адміністративно-торгового центру, розташованого по АДРЕСА_1, на умовах вищевказаних договорів про участь у будівництві.

28.10.2014 року щодо первинного забудовника - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" порушено справу про банкрутство на підставі судового рішення господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи №922/3903/14 від 16.10.2014 року.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали грошові зобов'язання за договорами про участь у будівництві, за якими набули право вимоги, повністю сплативши вартість, встановлену вказаними договорами, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва.

Однак у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спірні нежитлові приміщення не виникло, за змістом Договорів про участь у будівництві вони лише отримали право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно, отже відсутні підстави для визнання за ними майнових прав, які є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

Представник відповідача в судовому засіданні факт виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умов договорів не оспорювали, як не оспорювали і наявність у них прав, обумовлених договорами.

Ті факти, що відповідач не виконує умови Договорів та щодо нього порушена справа про банкрутство - висновків суду не спростовують.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції дійсно була подана заява уповноваженої особи відповідача про визнання позову.

Оскільки визнання позову відповідачем з наведених підстав суперечить закону, колегія суддів зазначені доводи представника позивача до уваги не приймає.

В подальшому представник відповідача участі у справі не приймав, відомостей про направлення відповідачу копії судового рішення матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене вище, виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели, що вони є саме власниками спірного майна і це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також те, що вони втратили документ, який засвідчує їх право власності.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 331, 392 ЦК України та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Харківської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Шеїна Ігоря В’ячеславовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ» задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову - ОСОБА_2 про визнання майнових прав -відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - А.І. Колтунова

С.С. Кругова

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2018 року.