Вирок № 71743433, 22.01.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №646/3915/17

Провадження №1-кп/646/160/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.18 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Теслікова І.І.

за участю секретарів - Жура О.В., Біляєва М.О., Ротач К.О.

прокурорів - Артюх Г.С., Ольхового Б.С.

захисника - Зубенко В.В.

перекладача- Джикиа Медеа

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду об'єднанні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220060001146 від 01 червня 2017 р. та №12017220060002470 від 16 листопада 2017 р., відносно

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, грузина, громадянина Грузії, уродженця с. Володимирівка, Гулрибшської області, Абхазської PCP, Грузії, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, маючого середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше засудженого:

27.12.2010 року Київським pайонним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, з додатковою мірою конфіскація майна. 25.06.2014 року постановою Червонозаводського pайонного суду м. Харкова, від 17.06.2014 звільнений на підставі ЗУ «Про амністію»;

03.02.2016 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України - до штрафу 850 грн.;

18.01.2017 року вироком Харківського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України - до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

17.05.2017 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи раніше судимим, за кримінальні правопорушення у сфері проти власності, на шлях виправлення не став і знову скоїв кримінальні правопорушення у сфері проти власності за наступних обставин: 07.04.2017 року близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись неподалік від супермаркету «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 12, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та він діє непомітно для оточуючих, вийняв з зовнішній лівої кишені куртки ОСОБА_4 мобільний телефон TM «Leagoo М8», темно-синього кольору, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1911 від 25.04.2017 на суму 1952 грн., який належить останньому та почав відходити за супермаркет «АТБ- Маркет».

Після того, як ОСОБА_4 помітив вчинення ОСОБА_2 викрадення свого мобільного телефону, він почав йти за останнім та окликати його, вимагаючи повернути мобільний телефон, однак ОСОБА_2 розуміючи, що він викритий у скоєнні крадіжки, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, з умислом на відкрите викрадення чужого майна, не бажаючи повернути майно, здобуте злочинним шляхом, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, маючи при цьому реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 14.04.2017 року близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_2 перебував на зупинці громадського транспорту на пл. Конституції в м. Харкові.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_2 помітив маршрутний автобус «БАЗ А 079.14», державний номер НОМЕР_1, маршруту № 78, який належить ТОВ «Укравтотранс плюс», яким на той час керував водій ОСОБА_5, припаркований на зупинці громадського транспорту, ОСОБА_2 зайшов до салону автобусу та побачив, що біля місця водія знаходяться грошові кошти. Далі, ОСОБА_2, побачивши, що водій автобусу у салоні відсутній, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись раптово виниклим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив та незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, наблизився до місця водія, взяв з ящику грошові кошти у сумі 980 грн., отримані за оплату проїзду пасажирами, та поруч з ними знайшов портмоне, яке належало водію ОСОБА_5, з якого заволодів грошовими коштами останнього у сумі 270 грн. Після чого, залишаючись непомітним, з вказаними грошима залишив місце злочину.

До початку судового розгляду заявлено цивільний позов Товариство з обмеженою відповідальність «Укравтотранс плюс» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 420,00 грн. завданої кримінальним правопорушенням 14.04.2017 року.

У судове засідання потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, представник « Укравтотранс плюс» у судове засідання не з'явились, кожен окремо надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, щодо покарання покладаються на розсуд суду, представник « Укравтотранс плюс» цивільний позов підтримує та просить суд задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні злочинів в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння, пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та визнав заявлений цивільний позов.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

У відповідності до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за епізодом 07.04.2017 року за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за епізодом 14.04.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, 18.01.2017 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, 17.05.2017 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України, ст. 69, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, не одружений , має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працевлаштованого, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання є рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, його щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого злочину, обставини що обтяжують покарання - рецидив злочинів.

Проаналізувавши зазначені обставини, з метою досягнення цілей покарання, визначених ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статі закону, що передбачає відповідальність за скоєний ним злочин у виді позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням, призначити покарання у вигляді позбавлення волі, та підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання призначеного Комінтернівським районним судом від 17.05.2017 остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання буде сприяти меті призначення покарання. Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з 21 квітня 2017 року, на підставі ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838- VIII) зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк попереднього ув'язнення з 21 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ТОВ « Укравтотранс плюс» підлягає задоволенню повністю, у зв'язку з обґрунтованістю, доведеністю та повним визнання обвинуваченим ОСОБА_2, тому суд стягує з останнього на користь цивільного позивача ТОВ « Укравтотранс плюс 420,00 грн.

Оскільки ОСОБА_2, вже засуджений і відбуває покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.05.2017 року, міра запобіжного заходу не обиралась.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 1911 від 25.04.2017 року у сумі 296,61 грн. покласти на засудженого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України винним та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 ( трьох) років ( п'яті) місяців позбавлення волі.

за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 ( чотирьох) років 2 ( двох ) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 ( чотирьох) років 2 ( двох ) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання призначеного Комінтернівським районним судом від 17.05.2017 остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 ( чотирьох) років 5 ( п'яти ) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 21 квітня 2017 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838- VIII) зарахувати в строк відбуття ОСОБА_2 покарання строк попереднього ув'язнення з 21 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ТОВ « Укравтотранс плюс» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 420,00 грн. задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ « Укравтотранс плюс» ( код ЄРДПОУ 37875689) 420,00 ( чотириста двадцять ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1911 від 25.04.2017 у сумі 296, 61 грн.

Речові докази:

-грошові кошти у сумі 1250, 00 грн. , які у сумі 410,00 грн. передані на відповідальне зберіганні ОСОБА_5, та у сумі 840,00 грн. передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 залишити у останніх.

-мобільний телефон TM «Leagoo М8», темно-синього кольору переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 залишити у останнього.

-Диск з відеозаписом з камер відеоспостереження « АТБ-маркет» ( м. Харків, вул. Вернадського,12) залишити у матеріалах кримінального провадження № 12017220060000744.

-Довідку про виторг транспортного засобу НОМЕР_1 станом на 01.04.2017 року залишити у матеріалах кримінального провадження № 12017220480001855.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурорам негайно вручити копію вироку.

Вирок складений та виготовлений у нарадчій кімнаті 22.01.2018 року.

Суддя І.І. Теслікова