Ухвала суду № 71742681, 22.01.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2321/16-к

Номер провадження 1-кп/623/42/2018

У Х В А Л А

іменем України

22 січня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Красиля І.І.,

секретаря Лисенко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню №12016220000000764 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України -,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Обвинувачений та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки при його подачі порушені норми КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд, встановив наступне.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

На даний час в судовому засіданні всі свідки за даним кримінальним провадженням не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту в повному об’ємі не досліджені.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

При вирішенні клопотання суд враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 які віднесені до категорії тяжких злочинів, обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, однин з яких є тяжким злочином, у зв’язку з чим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Українийого вік, стан здоров`я, те що він має на утриманні неповнолітню дитину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, порушив умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, встановленого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016, вчинив нове кримінальне порушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Поряд з тим У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов’язковою і неодмінною умовою (sine qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

Суд при розгляді питання про запобіжні заходи враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Так у справі «Орловський проти України» (рішення від 02.04.2015 р., §75), Європейський суд вкотре висловив позицію, що «відповідно до пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного періоду часу саме лише існування обґрунтованої підозри не виправдовує позбавлення свободи, і суди мають наводити інші підстави для продовження тримання під вартою.

Так поряд з цим провадженням розглядається провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, де суд призначив лише його розгляд по суті.

Згідно ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть бути об’єднані в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.

Так по даному кримінальному провадженню суд вже два засідання поспіль не досліджує жодних доказів винуватості обвинуваченого, оскілки після можливого приєднання провадження за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України судовий розгляд розпочнеться спочатку, а здобуті докази за цей час будуть нікчемними.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

В порушення вимог вищезазначених статей КПК України письмове клопотання прокурора було відсуне, жодному учаснику крміанльного провадження та суду не вручено.

Тому суд керуючись рішеннями ЄСПЛ зазначає, що нових даних на підтвердження ризиків в судовому засіданні не встановлено, інформації щодо застосування до обвинуваченого виключного запобіжного заходу суду не надано, а клопотання прокурора в повній мірі не відповідає вимогам КПК України.

Керуючись ст.ст. 8, 177, 178, 184, 199, 200, 331, 369 КПК України, ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого та захисника - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 – змінити на цілодобовий домашній арешт, строком на 60 днів, тобто до 21 березня 2018 року включно.

На період дії запобіжного заходу на обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів покласти наступні обов’язки: .

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) заборонити цілодобово залишати житло за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Московська 14а, без дозволу суду;

3) заборонити спілкування зі свідками та потерпілими по вказаному кримінальному провадженню;

4) носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали для відома та виконання направити в Харківську установу виконання покарань №27 та та Ізюмський ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко