Ухвала суду № 71742465, 22.01.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2713/17

провадження №2-р/619/3/18

УХВАЛА

22 січня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого – судді секретар ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення, –

встановив

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, про визнання недійсним та скасування права власності на земельну ділянку, визнання недійсними та незаконними накази органу виконавчої влади та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11 грудня 2015 року №4368-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; скасовано реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3319 на ім’я ОСОБА_4, здійснену в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 14 грудня 2015 року за №12511117; витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:3319, розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, за межами населених пунктів.

11 січня 2018 року на адресу Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_3, в якій вона просить надати роз’яснення рішення, а саме повідомити, чи є витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3319 підставою для скасування права власності за ним на дану земельну ділянку.

У судове засідання учасники справи не з’явилися, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.3 ст.271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення.

Суд вважає за можливе справу розглядати без участі сторін.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до вимог ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час ухвалення рішення) рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення рішення. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 214, 215 ЦПК України.

Роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового судового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом і він викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так у ч.5 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Таким чином, витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3319 є підставою для скасування за ним права власності на дану земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.271 ЦПК України про роз’яснення або відмову у роз’ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 271, 351-354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

постановив

Заяву ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Роз’яснити рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року в частині того, що витребування з незаконного володіння ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:3319, розташованої на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, за межами населених пунктів - є підставою для здійснення державної реєстрації на земельну ділянку за ОСОБА_3, а також скасування попередньої реєстрації права власності ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. А. Болибок