Рішення № 71741584, 19.01.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Справа № 414/2079/17

Провадження № 2-а/414/2/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря Нагорянської О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого вказав, що за місяць до досягнення пенсійного віку він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії, в якій зазначив, зокрема, місце реєстрації та місце проживання. До своєї заяви позивач додав наступні документи: трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж і про постійне місце проживання.

Оскільки згідно з відомостями в його паспорті ОСОБА_1 був зареєстрований у Автономній Республіці Крим за адресою: смт Масандра, вул. В. Єгорова, 27/29, позивачем на підтвердження його фактичного місця проживання були додатково додані копія свідоцтва про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці від 30.05.2016, посвідчене нотаріусом, та відповідна довідка Кремінської міської ради.

Позивач зазначає, що він своєчасно звернувся за призначенням пенсії та надав усі необхідні документи. Після прийняття його заяви уповноважена особа УПФУ в Кремінському районі Луганської області заявила, що згідно відповідно до вимог пенсійного законодавства необхідно перевірити та підтвердити факт неотримання позивачем пенсії від уповноважених пенсійних органів Російської Федерації, оскільки він зареєстрований на території АР Крим, і що у зв’язку з цим туди буде спрямовано відповідний запит. При цьому позивача запевнили, що пенсію він буде отримувати з 22.07.2016, тобто з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку.

У серпні 2017 року, вперше отримуючи пенсійні виплати у «ПриватБанку», позивач звернув увагу, що зараховані суми пенсії не відповідають розміру пенсії, який він правомірно очікував за період з 22.07.2016.

У своєму листі-відповіді від 15.09.2017 відповідач зазначив, що пенсія позивачу була призначена відповідно до його особистої заяви від 22.02.2017 УПФУ в Кремінському району Луганської області, правонаступником якого на цей час є відповідач.

У зв’язку з цим позивач вважає дії відповідача щодо безпідставного затягування призначення йому пенсії за віком протиправними, оскільки діюче законодавство не передбачає можливості призначення пенсії органом пенсійного забезпечення залежно від отримання відповіді на запит, що зроблений на виконання вимог ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Натомість працівник пенсійного органу, в порушення вимог закону, не прийняв заяву позивача, не зареєстрував її у журналі реєстрації рішень органу Пенсійного фонду та не видав розписку із зазначенням дати прийняття заяви та переліку одержаних і відсутніх документів, які потрібно подати додатково. Також позивач не був письмово повідомлений про відмову у призначенні пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а також про призначення пенсії з іншої, нічим необґрунтованої дати.

Таким чином, позивач просив суд зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду Луганської області призначити та виплатити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22.07.2016 по 22.02.2017, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 640 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що заздалегідь до досягнення ним пенсійного віку він почав збирати необхідні документи для звернення із заявою до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії, здебільшого цим займалася його дружина. Приблизно за два місяці до досягнення ним пенсійного віку вони зібрали необхідні документи і його дружина зайняла чергу, після чого вони прийшли до УПФУ в Кремінському районі Луганської області та почали консультуватися з приводу того, коли вони можуть подати заяву і які документи потрібні. Позивачу вручили пам’ятку, за отримання якої він розписався. Начальник УПФУ у Кремінському районі Луганської області після розмови відвела його до одного з інспекторів, яка розповіла, що йому потрібно надати та вручила перелік необхідних документів. Оглянувши його паспорт, інспектор повідомила, що можуть виникнути проблеми через його кримську прописку, однак зазначила, що це добре, що він звернувся заздалегідь. Вона запитала, чи отримує він пенсію у Криму, на що він відповів негативно. Вона пояснила, що управління чи він сам повинні направити відповідний запит до міста Москва. Тоді вона запропонувала, щоб вони вдвох одночасно надіслали туди запити для того, щоб якнайшвидше отримати відповідь. Після цього він пішов. Запит на Москву він не направляв, а дружина періодично заходила до управління і запитувала, чи надійшла відповідь. Через декілька днів після його дня народження, тобто після 21.07.2016, він здав всі документи до начальника УПФУ у Кремінському районі Луганської області, де інспектор прийняла у нього заяву про призначення пенсії та всі зібрані ним документи (трудову книжку, копії паспорта, військового квитка, диплома, бухгалтерські довідки щодо нарахованої йому зарплати тощо) відповідно до наданого інспектором переліку, коли він приходив вперше, та пояснила, що пенсія йому буде нарахована з моменту його звернення незалежно від того, коли прийде відповідь на запит. На якомусь документі чи заяві позивач ставив свій підпис. Будь-якого письмового підтвердження отримання документів від позивача інспектор не надала. Інспектор повідомила йому, що потрібно дочекатися відповіді з Москви. Після цього він пішов з управління і більше туди не повертався. Його знайома ОСОБА_5 періодично заходила до управління та питала, чи не надійшла відповідь на звернення, на що їй відповідали негативно. Коли йому врешті-решт нарахували пенсію, вони з дружиною зрозуміли, що пенсія йому була призначена через півроку після їх звернення. Пізніше вони дізналися, що пенсія була нарахована з моменту отримання відповіді на звернення управління з Москви.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та зазначила, що позивач звернувся до УПФУ у Кремінському районі заздалегідь, щоб отримати повну інформацію з приводу тих документів, які необхідно надати для призначення йому пенсії. З усіма необхідними документами до управління позивач звернувся 08.08.2016, що підтверджується запитами самого управління до Російської Федерації. Позивач розписався у наданих управлінням документах, а після надходження відповіді з Російської Федерації ці документи були заповнені працівником управління та проставлена відповідна дата.

Представник відповідача – Рубіжанського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що позиція відповідача у повній мірі викладена у письмових запереченнях, наданих ним раніше на адресу суду. Позивач влітку 2016 року дійсно звертався до Управління Пенсійного фонду у Кремінському районі Луганської області з пакетом документів з приводу призначення пенсії. В результаті розгляду документів позивача з’ясувалося, що відсутнє документальне підтвердження того, що позивач не отримує пенсію у Російській Федерації. На виконання вимог п. 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в Кремінському районі було зроблено відповідний запит до відповідних органів Російської Федерації, який Пенсійний орган має робити за наявності заяви особи про призначення пенсії. Усі інші необхідні для призначення пенсії документи у позивача були в наявності. Чому позивач не залишив заяву належного зразка, представнику невідомо. У зв’язку з цим представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

У наданих представником відповідача та оголошених у судовому засіданні письмових запереченнях проти позову зазначається, що без документа уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя управління не мало законних підстав для призначення пенсії позивачу. В матеріалах пенсійної справи позивача міститься його заява про призначення пенсії від 22.02.2017, яка написана та підписана позивачем особисто, а також розписка-повідомлення, про отримання якої позивач розписався також особисто. Крім того, в матеріалах справи міститься ще одна заява позивача від 22.02.2017 та розписка-повідомлення, виконані у друкованому вигляді без підпису позивача. Також в матеріалах пенсійної справи позивача є два запити від 15.08.2016 та 14.09.2016 до державного закладу УПФ Російської Федерації та відповідь від 02.02.2017, яка надійшла до управління 21.02.2017. Докази того, що позивач 22.07.2016 звертався до управління із заявою про призначення пенсії в матеріалах пенсійної справи позивача, а так само в наданих ним суду документах відсутні. Представник відповідача вважає, що управління діяло на підставі чинного законодавства і не затягувало призначення пенсії позивачу, оскільки воно залежало від відповіді уповноважених органів Російської Федерації.

Свідок ОСОБА_6, яка є дружиною позивача, у судовому засіданні пояснила, що документи, необхідні для призначення пенсії чоловіку, вона збирала за два місяці до досягнення ним пенсійного віку, а саме у травні 2016 року, зокрема брала довідки у бухгалтерії. Перед цим вона зайшла в управління Пенсійного фонду та їй написали перелік необхідних документів для призначення пенсії чоловіку. Вона особисто збирала всі ці документи. Після цього вона віднесла їх в УПФУ і вони пояснили, які документи їй необхідно зібрати додатково. Згодом там їй повідомили, що всі документи зібрані та чоловіку необхідно прийти написати заяву. Приблизно у червні 2016 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 пішов до УПФУ в Кремінському районі Луганської області, де написав заяву та здав всі необхідні документи. Коли вони вийшли звідти, чоловік повідомив, що управління буде звертатися з приводу того, чи отримує він пенсію в окупованому Криму. Чоловік пропонував привести таку довідку самостійно з Криму, однак управління наполягало на тому, що вони повинні зробити запит до Москви і отримати офіційну відповідь. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що в управлінні йому сказали не ставити дату на заяві, оскільки її потрібно буде поставити після надходження відповіді щодо отримання ним пенсії у Криму. Потім вони з чоловіком поїхали до Чехії, а коли повернулися, то у березні 2017 року їм стало відомо, що відповідь надійшла, та їм запропонували прийти отримати пенсійну картку. Після цього ОСОБА_1 пішов до управління та отримав пенсійну картку, а також оформив рахунок у банку. Коли вони з чоловіком отримали гроші, то зрозуміли, що пенсія нарахована з лютого 2017 року, хоча в управлінні влітку 2016 року їм обіцяли, що пенсію нарахують з моменту звернення.

Свідок ОСОБА_5, яка є знайомою позивача більше п’яти років, у судовому засіданні пояснила, що позивач попросив її зайняти чергу та дізнатися в УПФУ у Кремінському районі Луганської області, які необхідні документи для подання заяви про призначення пенсії. В управлінні їй видали перелік документів, які необхідно подати позивачу для призначення йому пенсії. У зв’язку із кримською пропискою позивача, як їй пояснили в управлінні, треба зробити запит, який мало зробити саме управління. До управління Пенсійного фонду ОСОБА_1 ходив разом з ОСОБА_5 Це було влітку 2016 року. Вони прийшли до начальника, яка провела їх до інспектора. ОСОБА_1 надав інспектору всі зібрані документи (паспорт, трудову книжку, на підтвердження стажу та освіти тощо) разом із заявою про призначення пенсії. Всі документи разом із заявою позивача інспектор перевірила та забрала. У заяві на вимогу інспектора Лагно В.Т. підпис він не ставив, при цьому їм пояснили, що пенсія йому буде нараховуватися з 22.07.2016. Також в УПФУ їм сказали, що треба чекати відповіді на запит. Після цього вона періодично заходила до управління та запитувала, чи надійшла відповідь, на що їй відповідали негативно. ОСОБА_1 хотів сам з’їздити у Крим та привезти документ на підтвердження того, що він не отримує там пенсію, однак в управлінні повідомили, що вони будуть чекати відповіді з Москви. На початку березня 2017 року начальниця УПФУ повідомила ОСОБА_5, що відповідь на запит прийшла і що необхідно відкривати рахунок, про що свідок повідомила позивачу.

Заслухавши позивача, представників сторін та свідків, всебічно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований на території України за адресою: ОСОБА_3 Республіка Крим, смт Масандра, вул. В. Єгорова, 27/29, та отримує пенсію за віком, що підтверджується паспортом громадянина України та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 13.04.2017 (а.с. 9, 10-11).

Фактично на даний час ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці та довідкою Кремінської міської ради (а.с. 12, 13, 82, 83).

З листа-відповіді Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 1495/03-2-31К від 15.09.2017 вбачається, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком з 22.02.2017 відповідно до його особистої заяви від 22.02.2017 Управлінням Пенсійного фонду України в Кремінському районі, правонаступником якого є відповідач (а.с. 14, 16).

У матеріалах пенсійної справи позивача містяться заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.02.2017 (а.с. 28, 30, 52, 53), а також відповідні розписки-повідомлення щодо наданих ним документів також від 22.02.2017 (а.с. 29, 31).

З протоколу УПФУ в Кремінському районі № 232 від 02.03.2017 вбачається, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком за його заявою від 22.02.2017 (а.с. 27, 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У ч. 5 ст. 45 Закону зазначається, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, заява про призначення пенсії громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581.

У п. 1.7 цього Порядку вказується, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У п.п. 6 п. 2.1 Порядку зазначається, що до заяви про призначення пенсії за віком додається, крім інших, документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

В той же час, у матеріалах пенсійної справи позивача містяться також звернення УПФУ в Кремінському районі Луганської області від 15.08.2016 та 14.09.2016 до начальника державного закладу управління Пенсійного фонду РФ, в яких вказується, що УПФУ в Кремінському районі Луганської області просить вислати на свою адресу довідку про те, чи призначалася пенсія за віком та чи перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду за місцем реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: смт Масандра, вул. В. Єгорова, 27/29. Також у цих звернення зазначається, що ця довідка необхідна для призначення пенсії за віком ОСОБА_1, який звернувся до УПФУ в Кремінському районі 08.08.2016 (а.с. 32, 33, 84, 85).

У відповідь на це 21.02.2017 УПФУ в Кремінському районі Луганської області отримало лист-відповідь, в якому зазначається, що згідно з актуальними даними Федеральної бази даних пенсіонерів ПФР та бази даних Департаменту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримувачем пенсії не значиться (а.с. 34, 86).

Таким чином, у вказаних листах УПФУ в Кремінському районі саме управління підтверджує факт своєчасного звернення позивача, якому 22 липня 2016 року виповнилося 60 років, до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії в межах трьохмісячного строку з дня досягнення позивачем пенсійного віку, а саме 08 серпня 2016 року. Більше того, навіть сам факт звернення органу Пенсійного фонду до закладу управління пенсійного фонду РФ свідчить про те, що позивач звернувся до УПФУ в Кремінському районі Луганської області, після чого в нього було прийнято та перевірено документи, під час чого встановлено факт реєстрації позивача на території Автономної Республіки Крим та необхідність надання ОСОБА_1 відповідної довідки на підтвердження того, що він не отримує пенсії у Російській Федерації, оскільки в іншому випадку УПФУ у Кремінському районі не мало передбачених законом підстав для направлення відповідного звернення.

На переконання суду, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було прийнято з метою належної реалізації права на пенсійне забезпечення, але аж ніяк не з метою створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча, вимагаючи деякі документи (як то довідку щодо неотримання пенсії на території Російської Федерації осіб, які зареєстровані на тимчасово окупованій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження, повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд також вважає за можливе застосувати стандарт доказування згідно з критерієм «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини. Так, у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (рішення від 20 вересня 2012 року, заява № 387/03) ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (§53). Іншими словами, коли доказування певних обставин шляхом надання офіційних документів чи інших прямих і достовірних доказів може бути об’єктивно неможливим, у такому разі суд може враховувати, наскільки переконливими та послідовними є пояснення сторін, наскільки вони узгоджуються з доказами, хоча б і непрямими, чи можна на підставі цих даних зробити певні чіткі та узгоджені між собою висновки, чи формують пояснення сторін та досліджені докази певні презумпції щодо фактів тощо.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Факт своєчасного звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком та всіма необхідними документами, за виключенням довідки щодо неотримання ним пенсії на території Російської Федерації, у судовому засіданні було достовірно встановлено, підтверджено самими позивачем та свідками, також цей факт випливає із звернення Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до органу Пенсійного фонду Російської Федерації. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для такого звернення могло бути лише звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії із необхідними документами, після перевірки яких працівником управління була встановлена необхідність підтвердження тієї обставини, що позивач не отримує пенсії на території РФ.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими посилання позивача та доведеними ті обставини, що в результаті протиправних дій відповідача позивачем було недоотримано пенсійні виплати у вигляді виплати пенсії за віком за період з 22.07.2016 по 22.02.2017.

Однак суд враховує, що наразі органом Пенсійного фонду вже прийнято рішення про призначення пенсії позивачу, більше того, вирішення відповідного питання відноситься до дискреційних повноважень відповідача, у той час як постановою Вищого адміністративного суду України № П-278/10 від 21.10.2010 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав людини і громадянина від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Тому, з метою забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача на отримання пенсії, яке було порушено відповідачем, уникнення потрапляння позивача в умови правової невизначеності та з метою реального виконання судового рішення, як одного з аспектів права на справедливий суд, яке закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 липня 2016 року по 22 лютого 2017 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням виходу суду за межі позовних вимог для забезпечення ефективного відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену останнім при зверненні з позовом до суду суму судового збору в розмірі 640 грн.

При цьому суд врахував положення п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким на момент подання позову було передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи.

Суд звертає увагу, що вказана норма права не звільняє такі органи від компенсації судового збору у випадку ухвалення рішення на користь позивача, оскільки у цьому разі мова йде не про сплату судового збору, а про його розподіл, який здійснюється відповідно до норм процесуального законодавства. Більше того, на момент прийняття рішення судом п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» втратив чинність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-А) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 липня 2016 року по 22 лютого 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шестисот сорока) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Безкровний