Ухвала суду № 71740698, 22.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/759/18

Провадження № 1-кс/344/349/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Данищука Д.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42017091010000099 від 07.11.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що на головного інженера ДП «Надвірнянське лісове господарство» ОСОБА_1 на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 253-к від 01.08.2017 року покладено тимчасове виконання обов’язків директора ДП «Надвірнянське лісове господарство».

У своїй діяльності ОСОБА_1 керується статутом ДП «Надвірнянське лісове господарство» затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 20.08.2017 № 302. У відповідності до п.8.1. статуту ДП «Надвірнянське лісове господарство» затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 20.08.2017 № 302, органом управління Підприємства є його директор. Пунктом 8.3 статуту визначено, що директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління. Пунктом 8.4 статуту передбачено, що директор здійснює керівництво Підприємством, несе відповідальність за стан діяльності Підприємства, діє без доручення від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядуванн, інших організаціях, у відносинах з юридичними та фізичними особами, розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України, укладає договори та контракти, видає накази з питань діяльності Підприємства, організовує виробничо-господарську та іншу діяльність Підприємства, у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників.

Однак, ОСОБА_1 займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою та у відповідності до вимог ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення використав свої службові повноваження у злочинних цілях.

Так, 18.09.2017 року за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2017 року, який відбувся 12.09.2017 року, між ДП «Надвірнянське лісове господарство» в особі т.в.о. директора ОСОБА_1 та ТОВ «Лесінвест» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу необробленої деревини № 07-4/622.

Незважаючи на існуючі зобов’язання пов’язані з укладеним договором, щодо відпуску деревини необробленої ТОВ «Лесінвест» т.в.о. директора ОСОБА_1, являючись службовою особою, діючи умисно з метою отримання неправомірної вигоди, на протязі жовтня – листопада 2017 року при неодноразових зустрічах з представником ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5 відмовляв йому у своєчасному відвантаженні лісо продукції посилаючись на різні, надумані причини технічного та техногенного характеру. В подальшому в результаті тривалих перемовин з представником ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5 на рахунок відпущення лісо деревини ОСОБА_1 переконав останнього, що для вирішення питання по відвантаженню лісо деревини потрібно надати неправомірну вигоду в розмірі 100 гривень за кожен кубічний метр фактично відвантаженої лісо деревини, на що ОСОБА_5 вимушено погодився.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 28.11.2017 о 14 годині 10 хвилин, зустрівся з представником ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5 у м. Івано-Франківську, вул. Грушевського, 31, поблизу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства і в службовому автомобілі НОМЕР_1, вимагав та отримав від представника ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5В неправомірну вигоду у вигляду грошових коштів в сумі 3000 грн. за безперешкодне та своєчасне відвантаження лісопродукції в розмір 30 м. куб. виграної на аукціоні ТОВ «Лесінвест».

В подальшому, ОСОБА_1 19.12.2017 о 14 годині 17 хвилин, зустрівся з представником ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5 у м. Надвірна, вул. Вокзальна, 8Б, на території АЗС «ОККО» і в службовому автомобілі НОМЕР_1, вимагав та отримав від представника ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5В неправомірну вигоду у вигляду грошових коштів в сумі 6300 грн. за безперешкодне та своєчасне відвантаження лісопродукції в розмір 63 м. куб. виграної на аукціоні ТОВ «Лесінвест».

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 16.01.2018 о 16 годині 35 хвилин, зустрівся з представником ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5 у м. Надвірна, вул. Вокзальна, 8Б, на території АЗС «ОККО» і в службовому автомобілі НОМЕР_1, вимагав та отримав від представника ТОВ «Лесінвест» ОСОБА_5В неправомірну вигоду у вигляду грошових коштів в сумі 3100 грн. за безперешкодне та своєчасне відвантаження лісопродукції в розмір 31 м. куб. виграної на аукціоні ТОВ «Лесінвест», однак в подальшому був затриманий працівниками поліції на місці скоєння злочину.

16.01.2018 о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_1 в порядку, передбаченого ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні вказано, що 17.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідка ОСОБА_5 у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 на даний час працює виконувачем обов’язків директора ДП «Надвірнянське лісове господарство», і може вчинити нове кримінальне правопорушення. У зв’язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, просив обрати більш м'яку міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 16 березня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 250 розмірів прожиткового мінімуму - 440 500гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 16 березня 2018 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 22 січня 2018 року.