Рішення № 71740457, 22.01.2018, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/669/17

провадження № 2/0198/12/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Юр’ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду смт Юр’ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08.07.2015 року відповідачка отримала кредит у сумі 2 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредит у встановленому договором розмірі.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 18.10.2017 року має перед Банком заборгованість у розмірі 12 977,32 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 332,35 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 957,73 грн., заборгованість за пенею – 8 593,08 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 594,16 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12 977,32 грн. за кредитним договором № б/н від 08.07.2015 року та судові витрати в сумі 1 600,00 грн.

08 грудня 2017 року та 22 грудня 2017 року в зв’язку з неявкою відповідачки та відсутністю відомостей про вручення їй судових повісток розгляд справи відкладено.

Враховуючи, що з 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» і справа підлягала розгляду за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Цивільного процесуального кодексу України (п. 9 «Перехідних положень» ЦПК України), ухвалою суду від 22 грудня 2017 року постановлено продовжити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, а також встановлено строки подання сторонами відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

02 січня 2018 року на адресу суду поштовим відправленням надійшов відзив відповідачки на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2015 року визнала частково в сумі 4 384,24 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 332,35 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 957,73 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 594,16 грн. Проти позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 8 593,08 грн. заперечила та просила відмовити в цій частині вимог, посилаючись на те, що штраф і пеня є одним видом юридичної відповідальності за одне й те ж порушення, а саме прострочення повернення кредитних коштів та інших сум, передбачених договором, тому вимоги про одночасне стягнення штрафу і пені суперечать ст. 61 Конституції України.

12 січня 2018 року від ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду поштовим відправленням надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю заперечив проти доводів відповідачки, викладених у відзиві на позов, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві та інших письмових заявах по суті справи, з’ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.07.2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н. Відповідно до умов вказаного договору Банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В свою чергу, відповідачка зобов’язалась відповідно до пункту 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплатити комісії на умовах, передбачених договором (а. с. 19).

Підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», відповідачка погодилась, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг (а. с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Банк свої зобов’язання виконав в повному обсязі та в обумовлений в договорі термін. В свою чергу відповідачка свої зобов’язання не виконує, допускаючи прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 18.10.2017 року має перед Банком заборгованість у розмірі 12 977,32 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 332,35 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 957,73 грн., заборгованість за пенею – 8 593,08 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 594,16 грн.

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Розрахунок розміру штрафу та пені наведений у Витязі із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 9).

Так, при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, передбачених договором, він зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням відсотків та комісій, нарахованих на суму заборгованості. За несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів клієнт сплачує пеню у розмірі 0,24% від суми заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. (другий місяць поспіль і більше).

Відповідно до п. 2.1.6.14 Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» у разі виникнення прострочених зобов’язань, клієнт сплачує Банку пеню або штраф, розмір яких встановлено в тарифах. При цьому, договором встановлено термін здійснення щомісячних обов’язкових платежів за кредитом до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим. В свою чергу, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за кредитом є більшою 90 днів – починаючи з 91-го дня вся заборгованість за кредитом є простроченою (п.п. 2.1.1.12.2 , 2.1.1.12.4 Умов та правил) (а.с. 21, 24).

Отже, кредитним договором, укладеним між сторонами, чітко визначено строки погашення кредиту, а також альтернативний порядок застосування санкцій за порушення позичальником строків виконання зобов’язання у вигляді сплати або штрафу, або пені.

Крім того, за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та норми статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (постанова ВСУ від 21 жовтня 2015 року № 6-2003-цс15).

Таким чином, позовні вимоги в частині одночасного стягнення з відповідачки пені та штрафу суперечать умовам укладеного між сторонами договору та порушують один з основоположних конституційних принципів, встановлений ст. 61 Конституції України, тому вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 8 593,08 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 08.07.2015 року в сумі 4 384,24 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 332,35 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 957,73 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 594,16 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.10.2017 року № PROM4B8NAS (а.с. 2). Будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідачки інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 384,24 грн., що складає 33,8% від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 540,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, 01001) заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.07.2015 року в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 24 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 35 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 957 (дев’ятсот п’ятдесят сім) грн.73 коп., штраф (фіксована частина) – 500 (п’ятсот) грн. 00 коп., штраф (процентна складова) – 594 (п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, 01001) судовий збір у розмірі 540 (п’ятсот сорок) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 січня 2018 року.

Суддя: І.О.Гайдар