Рішення № 71737397, 19.10.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. Справа № 911/1200/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.10.2017 р., зареєстрована в реєстрі за № 8800);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 01-19/93 від 02.12.2016 р.);

від третьої особи: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця”, м. Київ

в особі Виробничого структурного підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії „Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця”, м. Ужгород

до Державного підприємства „Макарівське лісове господарство”, смт Макарів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Закарпатської митниці ДФС, м. Ужгород

про стягнення 845 318, 77 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Українська залізниця” в особі Виробничого структурного підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ДП „Макарівське лісове господарство” про стягнення 845 318, 77 грн основної заборгованості, а саме нараховані платежі та збори за час затримки вагонів.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по переміщенню, розвантаженню, завантаженню, і інших послуг – за користування вагонів № 64029184, № 66183518, № 60680568, № 67673939, по зберіганню вантажу у вказаних вагонах, тощо, наданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Одночасно із позовною заявою до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № ДН-5-ДНЮ/91 від 05.04.2017 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому він просив суд забезпечити проведення судових судових засідань у справі в режимі відеоконференції, визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судових засідань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2017 р. порушено провадження у справі № 911/1200/17 за позовом ПАТ „Українська залізниця” в особі Виробничого структурного підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії „Львівська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” до ДП „Макарівське лісове господарство” про стягнення 845 318, 77 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.05.2017 р., клопотання № ДН-5-ДНЮ/91 від 05.04.2017 р. позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання у даній справі, призначене на 31.05.2017 року о 12 год. 00 хв., вирішено провести в режимі відеоконференції та доручити господарському суду Закарпатської області (88000, вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, Закарпатська область) забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначене на 31.05.2017 року о 12 год. 00 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Закарпатської області.

31.05.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 31.05.2017 р., у якому він просив суд зупинити провадження у справі до моменту набрання чинності постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р. у справі № 810/2399/16, та відзив б/н від 31.05.2017 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

31.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.06.2017 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Закарпатську митницю ДФС.

01.06.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № ДН-5-ДНЮ/192 від 23.05.2017 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

12.06.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № ДН-5-ДНЮ/230 від 09.06.2017 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

16.06.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.07.2017 р.

21.06.2017 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення № 243/33/07-70-10 від 14.06.2017 р., у яких він вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку із недоведенням позивачем своїх позовних вимог та пропуском звернення до суду.

12.07.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.08.2017 р.

17.07.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № ДН-5-ДНЮ/292 від 12.07.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

23.08.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 23.08.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

23.08.2017 р. судове засідання у призначений судом час відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12.07.2017 р. не відбулось з поважних (технічних) причин.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.08.2017 р. призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.09.2017 р.

20.09.2017 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

20.09.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.10.2017 р.

27.09.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № ДН-5-ДНЮ/387 від 25.09.2017 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

04.10.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 04.10.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

04.10.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.10.2017 р.

19.10.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2015 року між ДП „Макарівське лісове господарство” (Продавець) та SC „Prolisok” SRL (Румунія) (Покупець) був укладений контракт № 02/16, згідно якого Продавець продає та відвантажує, а Покупець купує та приймає на умовах DAF залізнична станція Батєво (Україна) станція Еперешеке (Румунія) деревину паливну, хвойну.

24 травня 2016 року ДП „Макарівське лісове господарство” на виконання умов зазначеного контракту та на підставі інвойсів №№ 370-373 відвантажило на адресу SC „Prolisok” SRL деревину паливну на загальну суму 5 436,75 Євро (доставка залізничним транспортом, станція перетину кордону - Батєво).

Цього ж дня ДП „Макарівське лісове господарство” до Київської митниці ДФС було подано електронні митні декларації №№ 125130013/2016/446547, 125130013/2016/446548, 125130013/2016/446549, 125130013/2016/446550 від 24.05.2016 р., у яких ним до митного оформлення в митному режимі експорт були заявлені товари „дров’яна деревина (паливна) хвойних порід (сосна, Pinus silvestris) у вигляді колод, нескорена, свіжозрубана з кривизною та нерівною структурою деревини, кількість сучків необмежена, діаметром верхнього зрізу від 8 см і більше, довжиною 2 та 3 метри навалом, ГОСТ 3243-88 – Дрова, ДСТУ 4020-2-2001 – додаток Д”, код УКТ ЗЕД 44011000, загальним об’ємом 217, 47 кбм., вагою 152 200 кг.

До вказаних митних декларацій ДП „Макарівське лісове господарство” було додано пакет документів, що включав інвойс, специфікацію-накладну на відправлення деревини залізницею, пакувальний лист за формою № ЛГ-8, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, фіто- санітарний сертифікат, сертифікат на вміст радіоактивних речовин та калькуляція ціни.

Митні декларації від 24.05.2016 р. №№ 125130013/2016/446547, 125130013/2016/446548, 125130013/2016/446549, 125130013/2016/446550 були прийняті Київською митницею ДФС для оформлення, про що свідчить відмітка номера штампа „Під митним контролем” у графі „D/J” вказаних митних декларацій.

У період з 28.05.2016 р. по 29.05.2016 р. до залізничної станції Батєво-Сортувальна пункту контролю „Батєво” прибули залізничні вагони № 67673939, № 66183518, № 60680568, № 64029184 із задекларованим ДП „Макарівське лісове господарство” вантажем.

29 травня 2015 року заступником начальника Відділу митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту „Залізничний” Закарпатської митниці ДФС на виконання усного розпорядження керівництва Закарпатської митниці ДФС та з метою організації належного контролю за експортом лісоматеріалів, недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів, заборонених Законом України „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” було направлено до Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС заявку №07-70-61.1/30-894 про направлення експерта для участі в проведенні митного огляду та встановлення фізичних визначальних характеристик й однозначної класифікації лісоматеріалів.

09 червня 2016 року Відділом митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту „Залізничний” Закарпатської митниці ДФС було проведено огляд залізничних вагонів № 67673939, № 66183518, № 60680568, № 64029184, за результатами чого складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №305010505/2016/ЗМК-09033.

Зі змісту акта №305010505/2016/ЗМК-09033 слідує, що у результаті митного огляду вантажу без його вивантаження ознак розміщення серед вантажу сторонніх вкладень не виявлено.

За результатами огляду Відділом митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту „Залізничний” Закарпатської митниці ДФС, начальнику залізничної станції Батєво була направлена заявка про необхідність зважування, вивантаження та проведення повного митного огляду товарів та залізничних вагонів № 67673939, № 66183518, № 60680568, № 64029184.

15 червня 2016 року було проведено зважування вагонів № 67673939, № 66183518, № 60680568, № 64029184, за наслідками чого складені акти за формою ГУ-23 №№ 711-714.

У ході зважування встановлено, що: фактична маса вантажу нетто у вагоні № 66183518 (ЕМД №125130013/2016/446547) становить 33 580 кг, що на 3 920 кг менше задекларованої (37500 кг, графа 38 ЕМД); фактична маса вантажу нетто у вагоні № 60680568 (ЕМД № 125130013/2016/446548) становить 32 500 кг, що на 5 300 кг менше задекларованої (37 800 кг, графа 38 ЕМД); фактична маса вантажу нетто у вагоні № 64029184 (ЕМД № 125130013/2016/446549) становить 31 560 кг, що на 5 940 кг менше задекларованої (37 500 кг, графа 38 ЕМД); фактична маса вантажу нетто у вагоні № 67673939 (ЕМД 125130013/2016/446550) становить 33 340 кг, що на 6 060 кг менше задекларованої (39 400 кг, графа 38 ЕМД).

Наведені обставини були розцінені посадовими особами Закарпатської митниці ДФС як порушення митних правил, що полягають у зазначені недостовірних даних у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю.

Вказані висновки, у свою чергу, стали підставою для ініціювання додаткових заходів митного контролю.

16.06.2016 р. Відділом митного оформлення № 4 (Батєво) митного посту „Залізничний” Закарпатської митниці ДФС прийнято рішення про залучення до проведення митного контролю (огляду товару) спеціаліста Закарпатської торгово-промислової палати.

Згідно експертних висновків Закарпатської ТПП від 14.09.2016 р. № В-811/1, № В-811/2, В №-811/3, № В-811/4, за наслідками зовнішнього огляду, замірів лісоматеріалів круглих та замірів штабелів згідно ДСТУ 4020-2-200 лісоматеріали круглі із деревини сосна відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88, код УКТ ЗЕД 4401 10 00 00.

Станом на 13.07.2017 р. Закарпатською митницею ДФС митні формальності щодо товару, який переміщувався у залізничних вагонах № 67673939, № 66183518, № 60680568, № 64029184, були не завершені.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р. у справі № 810/2399/16 за позовом ДП „Макарівське лісове господарство” до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії вирішено визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо пропуску через митний кордон України товару, митне оформлення якого проведене згідно електронних митних декларацій (форма МД-2) від 24.05.2016 р. №№ 125130013/2016/446547, 125130013/2016/446548, 125130013/2016/446549, 125130013/2016/446550 та зобов’язати Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України товарів, вказаних у електронних митних деклараціях 24.05.2016 р. №№ 125130013/2016/446547, 125130013/2016/446548, 125130013/2016/446549, 125130013/2016/446550.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р. у справі № 810/2399/16 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 р., у справі № 810/2399/16 за позовом ДП „Макарівське лісове господарство” до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем у період з травня по жовтень 2016 р. у зв’язку із проведенням Закарпатською митницею ДФС відповідних митних процедур було надано відповідачу транспортні послуги (користування вагонами, маневрова робота, зберігання вантажу у вагонах, зважування вантажу, навантажувально-розвантажувальні роботи, подавання/забирання вагонів до під’їзної колії, тощо) щодо користування вагонами № 64029184, № 66183518, № 60680568, № 67673939 на загальну суму 845 318, 77 грн, що підтверджується відповідними розрахунками сум за користування вагонами та інших послуг, актами загальної форми, заявками на подачу вагонів, витягами із книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, актами про проведення огляду та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

У відповідь на лист-повідомленння відповідач звернувся до позивача із листом 01-21/17 від 18.01.2017 р., у якому рекомендував позивачу звернутись до Закарпатської митниці ДФС з питань відшкодування вищевказаних транспортних витрат.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням послуг по перевезенню вантажу і інших залізницями здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 311 цього ж кодексу плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови.

У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з ст. 218 Митного кодексу України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати за отримані транспортні послуги у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 845 318, 77 грн, що підтверджується відповідними розрахунками сум за користування вагонами та інших послуг, актами загальної форми, заявками на подачу вагонів, витягами із книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, актами про проведення огляду та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов’язок щодо відшкодуванню позивачу вартості наданих послуг, а відповідальною особою по оплаті таких послуг у відповідності до ст. 338 Митного кодексу України є Закарпатська митниця ДФС є необґрунтованими, оскільки згідно з ст. 218 Митного кодексу України такі послуги оплачуються власником товару – відповідачем, і вказана норма є спеціальною по застосуванню до спірних відносин.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 845 318, 77 грн за транспортні послуги є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, третя особа у своїх письмових поясненнях № 243/33/07-70-10 від 14.06.2017 р., просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв’язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви третьої особи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки, як було зазначено вище, позовна давність у даній справі була заявлена третьою особою, що не стороною у даному спорі, то у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Макарівське лісове господарство” (ідентифікаційний код 00992160) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (ідентифікаційний код 40075815) в особі Виробничого структурного підрозділу „Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії „Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (ідентифікаційний код 40081195) 845 318 (вісімсот сорок п’ять тисяч триста вісімнадцять) грн 77 (сімдесят сім) коп. основної заборгованості та судові витрати 12 679 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дев’ять) грн 78 (сімдесят вісім) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

19 січня 2018 р.